65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3130/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до фізичної особи-підприємця Вєтрової Яни Петрівни про стягнення 63 037,51 грн., -
Акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (далі по тексту - АТ КБ „Приватбанк”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Вєтрової Яни Петрівни (далі по тексту - Вєтрова Я.П.) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 63 037,51 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 51 883,77 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 10 842,44 грн., заборгованості за комісією у розмірі 311,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 24.09.2021 в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків.
Ухвалою суду від 14.08.2023 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Вєтрова Я.П. була повідомлено судом про розгляд даної справи шляхом направлення ухвал на її адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, ухвали, якими відповідач була повідомлена про розгляд судом даного спору, були повернуті до суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. При цьому, за номером телефону, зазначеному в реєстрі, з відповідачем також не вдалося з'єднатись, що підтверджується телефонограмою від 06.10.2023.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
24.09.2021 між ОСОБА_1 (Позичальник, Клієнт) із використанням кваліфікованого електронного підпису було підписано заявку на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», відповідно до якої Клієнт просить Банк надати кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок на наступних умовах: мета кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта; вид кредиту - овердрафтовий кредит; мінімальний розмір ліміту - 10 000,00 грн.; максимальний розмір ліміту - 100 000,00 грн., розмір процентів річних - 25,5 %; розмір щомісячної комісії - 0,3% від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітний місяць; пільговий період - до 55 днів від дати початку використання кредитних коштів та діє до 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо; строк користування кредитом - 12 місяців.
У заявці на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» від 24.09.2021 зазначено, що її підписанням Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу « 1.1. Загальні положення» та підрозділу «3.2.6. Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті AT „Приватбанк” КБ у мережі Інтернет за адресою https:// privatbank.ua/terms , та які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування. Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до п. 3.2.6.1.1 заявки на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» від 24.09.2021 Клієнт зобов'язується, зокрема, сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування кредитом, комісію та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пп. 3.2.6.3.1, 3.2.6.3.2 п. 3.2.6.3 заявки на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» від 24.09.2021 за користування кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом в розмірі, зазначеному в тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує за другим місяцем, в якому виникло дебетове сальдо, від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне дебетове сальдо за місяць, в якому воно виникло, не перевищувало 100 гривень. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.). За користування Кредитом з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, Клієнт сплачує проценти, розмір яких визначено тарифами Банку, за винятком пільгового періоду.
24.09.2021 на заявку Вєтрової Я.П. на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» також було накладено електронний цифровий підпис АТ КБ "ПриватБанк".
На підтвердження факту видачі ОСОБА_1 кредитних коштів у вигляді овердрафтового кредиту, який був наданий на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, АТ КБ "ПриватБанк" було надано суду довідку про розміри встановлених кредитних лімітів №10924HET0S0XK від 27.04.2023. Крім того, позивачем було надано суду виписку по банківському рахунку відповідача, зокрема, за період з 01.01.2000 по 07.02.2023.
З розрахунку заборгованості відповідача за договором від 24.09.2021, складеним Банком, вбачається, що АТ КБ "ПриватБанк", починаючи з 26.02.2022 почав нараховувати ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами, які відповідач сплатила лише одного разу 24.08.2022 у розмірі 1146,45 грн.
У поданій до суду позовній заяві АТ КБ „Приватбанк” було наголошено, що відповідачем було порушено свої зобов'язання за кредитним договором, що стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 24.09.2021 між сторонами по справі було укладеного кредитний договір шляхом підписання відповідачем заявки на отримання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», яка була погоджена Банком.
АТ КБ „Приватбанк” на виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором від 24.09.2021 було встановлено відповідачу кредитний ліміт та надано овердрафтовий кредит на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів. Проте, як вбачається з виписок по банківському рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 по 07.02.2023 Банком було віднесено суму кредиту у розмірі 51 883,77 грн. на прострочку.
Враховуючи визначений у заявці від 24.09.2021 на отримання послуги Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький» 12-місячний строк користування кредитом, господарський суд доходить висновку, що надані Банком кредитні кошти мали бути повернуті відповідачем у повному обсязі до 24.09.2022 включно.
З викладених обставин, господарський суд доходить висновку, що строк кредитування та строк нарахування Банком відповідачу процентів за користування кредитними коштами сплинув 24.09.2022.
Перевіривши здійснений АТ КБ „Приватбанк” розрахунок процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов висновку, що станом на 24.09.2022. заборгованість відповідача із сплати процентів становила 7 939,10 грн. При цьому, підстави для нарахування Банком протягом періоду з 25.09.2022 до 07.02.2023 процентів відсутні.
Суд також зазначає, що станом на 24.09.2022 заборгованість відповідача із сплати комісії становила 311,30 грн., після спливу строку кредитування комісія Банком відповідачу більше не нараховувалась, а, отже, заявлений до стягнення розмір комісії є обґрунтованим.
З викладених обставин господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених АТ КБ „Приватбанк” до ОСОБА_1 позовних вимог шляхом присудження до стягнення заборгованості та тілом кредиту у розмірі 51 883,77 грн., заборгованість за процентами у розмірі 7939,10 грн., заборгованість за комісією у розмірі 311,30 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” шляхом присудження до стягнення із фізичної особи-підприємця Вєтрової Яни Петрівни заборгованості за тілом кредиту у розмірі 51 883,77 грн., заборгованості за процентами у розмірі 7939,10 грн., заборгованості за комісією у розмірі 311,30 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути фізичної особи-підприємця Вєтрової Яни Петрівни / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д; ідентифікаційний код 14360570/ заборгованість за тілом кредиту у розмірі 51 883,77 грн. /п'ятдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят три грн. 77 коп./, заборгованість за процентами у розмірі 7939,10 грн. /сім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 10 коп./, заборгованість за комісією у розмірі 311,30 грн. /триста одинадцять грн. 30 коп./, судовий збір у розмірі 2 560,38 грн. /дві тисячі п'ятсот шістдесят грн. 38 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 18 січня 2024 р.
Суддя С.П. Желєзна