Справа № 485/1288/23
Провадження №2/485/23/24
Рішення
іменем України
16 січня 2024 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
за участю представника позивача - адвоката Запорожець Н.Л.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Сергєєвої К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Запорожець Наталя Леонідівна, до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" про стягнення заборгованості по договору оренди землі та відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за договором оренди землі,
встановив:
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Запорожець Н.Л., звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (далі - ПСП "Агрофірма "Роднічок") про стягнення заборгованості по договору оренди землі та відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за договором оренди землі.
Позов обґрунтовано тим, що 01 червня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі, за умовами якого ПСП "Агрофірма "Роднічок" отримало у користування належну позивачу на праві власності земельну ділянку, загальною площею 3,547 га зі сплатою орендної плати за користування земельною ділянкою у порядку та термінах встановлених вказаним договором. Відповідно до укладеної додаткової угоди від 14 квітня 2021 року до договору оренди землі, починаючи з 2021 року розмір орендної плати визначено 17628,59 грн (4970,00 грн за 1 гектар).
Відповідач не виконує покладені на нього обов'язки щодо виплати орендної плати. Так, у 2022 році орендна плата за земельну ділянку відповідачем сплачена не була.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 17628,59 грн та завдані збитки по договору оренди землі у вигляді упущеної вигоди у розмірі 17628,59 грн, всього 35257,18 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.
07 листопада 2023 року від відповідача ПСП "Агрофірма "Роднічок" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 з огляду на його необґрунтованість та не доведеність. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації для підприємства настали та діють форс-мажорні обставини, що підтверджується листом Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року та рішенням Миколаївської обласної ради від 07 жовтня 2022 року про включення всіх суб'єктів господарювання, які є сільськогосподарськими товаровиробниками та місцезнаходження яких станом на 31 грудня 2022 року зареєстровано в межах території Миколаївського району до переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок непереборної сили. Крім того, посилаючись на ч. 6 ст. 762 ЦК України вважає, що підприємство в даному випадку через неможливість використання об'єкта оренди за призначенням через обставини які від нього не залежать, звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане. Земельна ділянка, яка орендується знаходиться на території колишнього Снігурівського району, яка знаходилась в тимчасовій окупації до 11 листопада 2022 року та де велися активні бойові дії, що є реальною постійною загрозою життю та здоров"ю людей. Після деокупації, землі Миколаївської області не придатні для використання у зв"язку із їх забрудненням вибухонебезпечними предметами. Починаючи з 11 листопада 2022 року ведеться робота з розмінування об"єктів, полів, та інших територій. Станом на сьогоднішній день, вище вказані території, в тому числі місцезнаходження орендованої земельної ділянки, є забрудненими/замінованими, тобто форс-мажорні обставини продовжуються. ПСП "Агрофірма "Роднічок" не має вільного безпечного доступу до об"єкту оренди з 24 лютого 2022 року та не використовувалось та не користується ним. Також вказують на те, позивачем не доведено та документально не підтверджено розміру упущеної вигоди (а.с.35-38).
20 листопада 2023 року від представника позивача - адвоката Запорожець Н.Л. надійшла відповідь на відзив відповідача ПСП Агрофірма Роднічок", яка обґрунтовується тим, що твердження відповідача на посилання на форс-мажорні обставини є безпідставними (а.с. 80-82).
21 листопада 2023 року надійшло заперечення відповідача ПСП "Агрофірма "Роднічок" на відповідь позивача (а.с. 89).
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 3,547 га, кадастровий номер 4825784700:11:000:0042, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Шевченківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (колишньої Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 068458, виданого 08 червня 2005 року Снігурівською районною державною адміністрацією (а.с.24).
01 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ПСП "Агрофірма "Роднічок" було укладено договір оренди вище зазначеної земельної ділянки, який 21 липня 2016 року зареєстровано державним реєстратором Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, номер запису про інше речове право 15571435 (а.с.16-18, 21).
На підставі акту приймання-передачі відповідач прийняв в оренду земельну ділянку належну позивачу (а.с. 20).
Крім того, 14 квітня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21 липня 2016 року № 15571435 (а.с. 19).
За умовами додаткової угоди сторони погодили термін дії вище вказаного договору оренди землі строком на 12 років до 2028 року. Визначено форму та розмір орендної плати. А саме погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Починаючи з 2021 року розмір річної орендної плати за земельні ділянки приватної власності визначений і погоджений сторонами в такому розмірі 17628,59 грн з розрахунку 4970,00 грн за 1 гектар. Орендна плата вноситься один раз на рік до 01 вересня кожного поточного року оренди.
29 травня 2023 року ПСП "Агрофірма "Роднічок" надало письмове повідомлення позивачу про те, що для них настали та діють форс-мажорні обставини. ПСП "Агрофірма "Роднічок" прийняло рішення не платити орендну плату за весь період дії форс-мажорних обставин, в тому числі за весь 2022 рік у відповідності до вимог ст. 762 ЦК України (а.с. 23).
Згідно ч. 1 ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до положень ст. 1 ЗУ "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Як на підставу несплати орендної плати за 2022 рік відповідач посилається на вимоги ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Указана норма права, визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, акт державного виконавця про арешт майна та його передачу третій особі на відповідальне зберігання, судове рішення у справі за позовом про усунення перешкод у користуванні майном, висновок судової експертизи про аварійний стан об'єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту, тощо.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі №905/1601/17.
Незалежно від змісту укладеного між сторонами договору та його дійсності, переважному в силу частини третьої ст. 6 ЦК України застосуванню підлягає правило, закріплене у ч. 6 ст. 762 ЦК України, що формулює у розумінні частини четвертої ст. 14 цього Кодексу правомірну підставу звільнення відповідача від виконання встановленого договором обов'язку з внесення орендної плати за користування майном за період, коли він був фактично позбавлений можливості використовувати це майно.
Закон не містить переліку обставин, які звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об'єктом оренди і він не відповідає за це. Визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
За змістом абзацу 1 ст. 617 ЦК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21 липня 2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Частина друга статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що одне лише передбачене законом віднесення певних подій до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо, унеможливлює виконання конкретного договору (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 у справі №912/3323/20 (п.40), від 03 серпня 2022 у справі №914/374/21 (п.99).
Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов'язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.
Водночас, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. При цьому сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
Такі правові висновки викладені Верховним Судом, у постановах від 14 лютого .2018 у справі №926/2343/16, від 15 червня 2018 у справі №915/531/17, від 16 липня 2019 у справі №917/1053/18, від 26 травня 2020 у справі №918/289/19, від 17 грудня 2020 у справі №913/785/17, від 25 листопада 2021 у справі №905/55/21, від 30 листопада 2021 у справі №913/785/17, від 25 січня 2022 у справі № 904/3886/21, від 19 серпня 2022 у справі №908/2287/17.
ПСП "Агрофірма "Роднічок", як на форс-мажорні обставини посилалось військову агресію Російської Федерації проти України та введення воєнного стану на всій території України, а також проведення бойових дій безпосередньо на території Миколаївського району та на земельній ділянці, що є об'єктом договору оренди від 01 червня 2016 року.
Листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2021/02.0-7.1, визначено військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, виконання якого стало неможливо у встановлений термін, внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (а.с.41).
Відповідно до рішення Миколаївської обласної ради від 07 жовтня 2022 року №9, обставини, що склалися на території Миколаївської області у зв'язку з військової агресією Російської Федерації проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, визнано обставинами непереборної сили з 24 лютого до їх офіційного закінчення для суб'єктів господарювання, в тому числі юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, які є сільськогосподарськими товаровиробниками та місцезнаходження яких за станом на 31 грудня 2022 року зареєстровано в межах території Миколаївської області (а.с. 54).
Згідно листа голови Миколаївської районної військової адміністрації від 20 червня 2022 року №481/02-17/21/22, у зв'язку з активними бойовими діями, проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на території Первомайської, Шевченківської територіальних громад Миколаївського району заборонено до особливого розпорядження (а.с.55).
З долученого відповідачем до відзиву витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19 вересня 2023 року вбачається, що основним економічним видом діяльності ПСП "Агрофірма "Роднічок" є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (а.с.42-48).
Вказана діяльність проводиться на земельних ділянках, які підприємство у встановленому поряду орендує у фізичних осіб.
Земельна ділянка позивача, яка орендується, знаходиться на території с. Центральне Миколаївського району (колишнього Снігурівського району) Миколаївської області, тобто на території, яка знаходилась в тимчасовій окупації до 11 листопада 2022 року, що не заперечував в судовому засіданні позивач, та де велися активні бойові дії, також вказана територія до цього часу визначена як така, де можливе виникнення бойових дій, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".
Станом на день розгляду справи, територія Миколаївської області, в тому числі за місцем знаходження орендованої земельної ділянки, є забрудненою/замінованою, що підтверджується ДСНС на її офіційному сайті з посиланням Розмінування України (dsns.gov.ua).
ПСП "Агрофірма "Роднічок" зверталося до Миколаївської ОДА та Миколаївської ОВА з письмовою заявою від 06 січня 2023 року за № РД/Вх-00004 про знешкодження вибухонебезпечних предметів на сільськогосподарських полях, де вони ведуть виробництво (а.с. 56).
Доказом забруднення вибухонебезпечними предметами/замінування полів є факти підірвання сільськогосподарської техніки, а саме 26 жовтня 2023 року о 21:00, в полі у напрямку с. Новопетрівка Баштанського району водій транспорту марки "John Deere" ПСП "Агрофірми "Роднічок" наїхав на міну, внаслідок чого відбувся вибух, транспортний засіб отримав пошкодження, відомості про вказаний факт внесено до ЄРДР за № 22022150000001955 (а.с. 61).
Як встановлено в судовому засіданні відповідачем в 2021 році земельну ділянку засіяно озимим зерновими культурами, які мали бути зібрані в 2022 році. Однак як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, в зв'язку зі збройною агресією РФ вони не мали доступу до земельної ділянки позивача, не збирали врожай на земельній ділянці позивача та не уповноважували будь кого іншого збирати цей врожай.
В судовому засіданні позивач, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили, що в 2022 році врожай на земельній ділянці позивача збирали не працівники відповідача, а інші особи.
Доказів на підтвердження того, що відповідач уповноважував будь-кого збирати врожай, в тому числі на земельній ділянці позивача, суду не надано.
У зв'язку з вказаними обставинами, ПОСП "Агрофірма "Роднічок", починаючи з 24 лютого 2022 року та до кінця 2022 року не має вільного безпечного доступу до об"єкту оренди, не користувалось та не користується ним.
Як зазначено вище, згідно повідомлення начальника Миколаївської районної військової адміністрації від 20 червня 2022 року №481/02-17/21/22, через активні бойові дії на території миколаївського району, в тому числі й на території Шевченківської сільської територіальної громади, заборонено проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на території Первомайської та Шевченківської територіальних громад.
Таким чином, суд вважає доведеними обставини на які посилається відповідач у своєму відзиві на позовну заяву щодо наявності форс-мажорних обставин внаслідок військової агресії Російської Федерації, не використання та неможливості з цих же підстав використовувати орендоване майно, а тому в позові слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо несплати орендної плати за 2022 рік, позовні вимоги в частині стягнення упущеної вигоди також не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ураховуючи положення статті 141 ЦПК України та приписи Закону України "Про судовий збір", судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати які складаються зі сплаченого позивачем судового збору покласти на ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Запорожець Наталя Леонідівна, до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" про стягнення заборгованості по договору оренди землі та відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за договором оренди землі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 19 січня 2024 року.
Суддя О. В. Соловйов