Справа № 489/363/24
Номер провадження 2-н/489/78/24
Ухвала
про відмову у видачі судового наказу
19 січня 2024 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі судді Кокорєва В. В., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" (далі - ТОВ "Місто для людей Миколаїв" або заявник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за надання послуги з управління багатоквартирним будинком з боржника - ОСОБА_1
встановив
Заявником подано до суду заяву про стягнення суми боргу за надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як вбачається з Витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва від 19.01.2024 за адресою, за якою надавалися послуги ( АДРЕСА_1 ) зареєстровано ОСОБА_2 . Вимогу про видачу судового наказу звернуто до ОСОБА_1 , яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.01.2024 є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 .
В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №522/7683/13-ц від 20.09.2018 зазначено, що суд апеляційної інстанції виправив допущені судом першої інстанції помилки та, скасовуючи ухвалене ним рішення і частково задовольняючи позов, з урахуванням положень статті 319 ЦК України, правильно виходив з того, що в силу належності квартири на праві спільної часткової власності, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано. Тягар утримання майна лежить на співвласниках квартири (стаття 322 ЦК України).
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку заявник повинен був звертатись до суду з вимогою про видачу судового наказу до всіх власників кваритири, якій надавалися послуги у відповідності до належних їм часток у праві спільної часткової власності на нерухоме майно. Як слідує зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути наявний борг з лише одного власника, якому належить 1/4 частки квартири. Натомість в рамках наказного провадження, яке презюмується як безспірне, у суду відсутня можливість самостійно вираховувати такі частки від заборгованості. Окрім цього, в наказному провадженні суд не може змінити вимоги з повного стягнення на стягнення в частині.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Частиною першою статті 166 ЦПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд
ухвалив
Відмовити у видачі судового наказу у справі № 489/363/24 (номер провадження 2-н/489/78/24) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за надання послуги з управління багатоквартирним будинком з боржника - ОСОБА_1 .
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана ним протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. В. Кокорєв