Справа № 126/2840/23
Провадження № 3/151/31/24
іменем України
19 січня 2024 року смт. Чечельник
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Чечельницького районного суду Вінницької області із Бершадського районного суду Вінницької області за підсудністю надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 130 КУпАП.
12 листопада 2023 року інспектором СРПП ВП №1 Гайсинського РУП лейтенантом поліції Жураківським В.О. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за те, що він12 листопада 2023 року об 11 годині 25 хвилин по вул. Соборна в с. Вербка Гайсинського району Вінницької області керуючи транспортним засобом AUDI-100, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що автомобілем у стані алкогольного сп'яніння не керував та від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився саме з цієї підстави. Він дійсно вживав алкогольні напої, тому за кермом їздив його кум ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем і саме в той час був у відпустці. Коли їх зупинили працівники поліції, він сидів на місці пасажира і саме кум був за кермом, що видно також і на відеозаписі. Вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та просив провадження по справі закрити.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За змістом п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Також, пунктом 6 розділу X "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому, основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, та зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається із дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, що здійснював оформлення даного адміністративного правопорушення, запис не містить беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом, оскільки із даного відеозапису видно, що за кермом був ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 був пасажиром, при чому ОСОБА_1 постійно повторював, що освідування на стан сп'яніння проходити не буде, оскільки не є водієм даного автомобіля.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що того дня до нього заїхав ОСОБА_1 та запропонував поїхати у магазин за сигаретами. Коли їхали туди, за кермом їхав ОСОБА_1 , а коли останній вийшов з магазину, попросив його, щоб він сів за кермо, оскільки він там випив сто грам. Той погодився і з магазину уже їхав він, тоді їх і зупинили працівники поліції. Щодо свого пояснення, що міститься у справі зазначив, що підписував його без окулярів та не читав, що там написано, думав, що написали з його слів. Тобто, своїми свідченнями підтвердив слова ОСОБА_1 та факт того, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом не керував.
Не містить і протокол про адміністративне правопорушення інших свідків, які б могли підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .
Крім того, як вбачається із відеозапису, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції наголошував ОСОБА_1 , що той факт, що він керував транспортним засобом в стані сп'яніння і коли побачив поліцейський автомобіль помінявся з ОСОБА_2 місцями записаний у них на відео, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки додане відео такого факту не містить, а інших відео до матеріалів справи не додано.
Таким чином, долучений до матеріалів справи відеозапис не може слугувати беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Інших доказів про керування ним вказаним автомобілем матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, у матеріалах справи відсутні об'єктивні, належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до правової позицій, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 536/1703/17, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
У рішеннях ''Ірландія проти Сполученого Королівства'' від 18 січня 1978 року та ''Коробов проти України'' від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення ''поза розумним сумнівом'', така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Враховуючи, що судом рішення про накладення адміністративного стягнення не приймалося, підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору відсутні.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247 , статтями 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Чечельницький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 ..
Суддя Людмила ТОКАРЧУК