справа № 619/573/24
провадження № 1-кс/619/78/24
іменем України
19 січня 2024 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226270000010 від 14 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024226270000010 від 14 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що 13 січня 2024 року під час проведення огляду місця події в період часу з 15 год 02 хв по 15 год 28 хв на відкритій ділянці місцевості, розташованої поблизу буд. АДРЕСА_1 , за участю військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав порошкоподібну речовину схожу на наркотичну, також під час проведення огляду автомобіля марки "Opel" модель "Asconia", д.н.з. НОМЕР_2 червоного кольору, за участю ОСОБА_4 , який добровільно видав речовину рослинного походження, схожа на наркотичну.
13 січня 2024 року під час проведення огляду місця події в період часу з 15 год 02 хв по 15 год 28 хв на відкритій ділянці місцевості розташованої поблизу буд. АДРЕСА_1 за участю військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав із зовнішнього карману: - зіп пакет в середині якого наявна порошкоподібна речовина білого кольору - вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 1263168. В подальшому було проведено огляд транспортного засобу марки "Opel" моделі "Asconia", д.н.з. НОМЕР_2 червоного кольору, водієм якого був військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надав дозвіл на проведення огляду вказаного транспортного засобу, а саме: відкривши передні пасажирські двері, під сидінням ОСОБА_4 , добровільно видав прозорий поліетиленовий пакет, в середині якого наявний паперовий згорток, в середині якого наявний сірниковий коробок в середині якого мається речовина рослинного походження, в сухому та подрібненому стані зеленого кольору - вилучено та поміщено до паперового конверту НПУГСУ.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного НОМЕР_3 транспортного засобу марки "Opel" модель "Asconia", д.н.з. НОМЕР_2 червоного кольору власником є ОСОБА_6 , однак під час зупинення транспортного засобу, ним безпосередньо керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим він є користувачем вказаного автомобіля.
Вилучені предмети та речі на теперішній час мають істотне значення по вказаному кримінальному провадженню та в порядку ст. 98 КПК України визнані речовими доказами.
15 січня 2024 року дізнавачем СД ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській областістаршим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було винесено постанову про призначення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».
Відповідно до положень ст. ст. 167-169 КПК України вказані вище вилучені речі - є тимчасово вилученим майном.
У сторони обвинувачення є підстави вважати, що ці речі могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.
Оскільки вище вказане майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення і є речовими доказами по справі, посилаючись на положення ст.ст. 36, 64-2, 100, 131, 132, 167, 168, 170, 171 КПК України, прокурор просить накласти арешт на вище зазначене майно, яке було вилучене під час проведення огляду місця події, з метою забезпечення збереження речових доказів, для подальшого проведення необхідних судових експертиз та яке може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Прокурор в судове засідання не з'явилась, про розгляд клопотання повідомлена належним чином. Неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого (дізнавача) та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття необхідних заходів для виклику в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя дослідивши матеріали, які додані до клопотання, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
Встановлено, що сектором дізнання ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024226270000010 від 14 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину та завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На теперішній час вилучене майно відповідає критеріям речових доказів та є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, яке інкримінується, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Прокурор обґрунтувала підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Метою накладання арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судової експертизи за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» та проведення інших слідчих дій.
Усі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та виконання завдань, передбачених статтею 2 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, вказане у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та ст. 170 КПК України.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, можливість зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого (дізнавача), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 131, 132, 169-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора про арешт майна - задовільнити.
Накласти арешт в рамках кримінального провадження № 12024226270000010 від 14 січня 2024 року на вилучене майно 13 січня 2024 року під час огляду місця події відкритої ділянки місцевості, що знаходиться біля буд. АДРЕСА_1 , а саме:
- зіп пакет в середині якого наявна порошкоподібна речовина білого кольору - вилучено та поміщено до сейф-пакету PSP 1263168;
- прозорий поліетиленовий пакет, в середині якого наявний паперовий згорток, в середині якого наявний сірниковий коробок в середині якого мається речовина рослинного походження, в сухому та подрібненому стані зеленого кольору - вилучено та поміщено до паперового конверту НПУГСУ.
Зберігання арештованого майна визначити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», який затверджено постановою КМ України від 19.11.2012 №1104, та «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Уповноваженим службовим особам, для досягнення цілей кримінального провадження дозволити користування та розпорядження зазначеним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, прокурором.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити дізнавачу, прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
У разі відсутності вищевказаних осіб під час оголошення судового рішення, його копію надіслати таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1