Іменем України
№ 610/1839/23 № 3/610/12/2024
м. Балаклія15 січня 2024 року
Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко Володимир Миколайович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія Балаклійського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
26.10.2023 о 14.55 год встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 систематично надсилав своїй неповнолітній доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , смс-повідомлення у месенджері «Вайбер», в яких ображав її нецензурною лайкою та погрожував, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся за місцем проживання, а також був повідомлений за вказаним у Протоколі номером телефону, про що свідчить телефонограма від 09.01.2024 (а.с. 53), однак в судове засідання не прибув. Таким чином судом були вжиті заходи для забезпечення його права на участь у судовому засіданні. Проте, його відсутність відповідно до ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Тому, вважаю можливим розглянути справу за його відсутності, зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі в розгляді справи. Письмових пояснень, заперечень не надано.
В суді захисник ОСОБА_1 - адвокат Литовченко С.І. заперечував факт надсилання ОСОБА_1 смс-повідомлень вказаного змісту. Просив закрити провадження, обмежившись усним зауваженням.
Протоколом серії ВАВ № 553589 від 26.10.2023 зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У присутності завідувача сектору з питань соціально-правового захисту дітей служби у справах дітей Балаклійської міської ради Харківської області Шулякової Т.І. неповнолітня ОСОБА_2 в суді пояснила, що її батько ОСОБА_1 , з яким вона не проживає, постійно надсилає їй смс-повідомлення негативного змісту, в яких погрожує їй та ображає її, вживаючи при цьому нецензурну лексику.
Потерпіла в судовому засіданні добровільно надала для огляду свій мобільний телефон, з якого було встановлено, що в месенджері «Вайбер» їй надсилав смс-повідомлення користувача під ім'ям « ОСОБА_3 », фото його профіля дозволяє його ідентифікувати як її батька - ОСОБА_1 , що в судовому засіданні його учасниками не заперечувалось.
З вказаного месенджера встановлено, що смс-повідомлення, скріншоти яких містяться в матеріалах справи, дійсно були надіслані потерпілій 30.08.2022, 11.10.2022, 12.10.2022, 01.09.2023, 06.10.2023, 09.10.2023 та 14.10.2023. Всі інші наявні в матеріалах справи скріншоти потерпіла не змогла знайти у себе в телефоні, пояснивши, що вони були зроблені з іншого телефону, якого в неї вже немає.
26.10.2023 ОСОБА_4 подала заяву до поліції, в якій просила вжити заходів до превентивного характеру до ОСОБА_1 , який протягом тривалого часу принижує, ображає свою неповнолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме надсилає смс-повідомлення на особистий телефон доньки.
З довідки про результати розгляду матеріалу, зареєстрованому в ІП «Єдиний облік» ІТС «ІПНП» № 6385 від 26.10.2023 вбачається, що 26.10.2023 до відділу поліції надійшло звернення ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство відносно свої неповнолітньої доньки ОСОБА_2 . Під час перевірки було встановлено, що на теперішній час неповнолітня ОСОБА_2 проживає зі своїм дідусем та бабусею, між нею та батьком склалися напружені відносини, вона категорично відмовляється спілкуватися та проживати з ним. Також встановлено, що ОСОБА_1 систематично пише своїй доньці через месенджер «Вайбер», в якому погрожує, ображає та вживає нецензурну лексику відносно доньки, висловлює наміри та погрожує залишити її без житла, в якому вона зареєстрована, а кошти, які сплачує держава на утримання доньки, витрачає за нецільовим призначенням.
В суді свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона проживає зі своїм цивільним чоловіком та його неповнолітньою онукою ОСОБА_2 , батько якої починаючи з жовтня 2022 року почав писати ображаючі та принизливі смс-повідомлення у месенджері «Вайбер» своїй доньці. Останнього разу погрожуюче смс-повідомлення написав 25.10.2023. Також вказала, що ОСОБА_1 отримує грошове забезпечення на неповнолітню доньку по втраті годувальника, але цих грошей на дитину не витрачає, за три роки отримання цих грошей придбав лише мобільний телефон дочці. Також постійно погрожує зняти неповнолітню доньку з реєстрації місця проживання.
В письмових поясненнях від імені ОСОБА_1 , від підписання яких він відмовився у присутності свідків, вказано, що неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є донькою ОСОБА_1 , на даний час проживає зі своїм дідусем та його цивільною дружиною ОСОБА_4 . ОСОБА_1 вважає, що він не принижує честь та гідність доньки, а якщо колись її образив, то це було заслужено, оскільки вона також його ображала. Зазначено, що він дійсно казав їй, що залишить її без житла, якщо вона не виконає його умови. За гроші, які він отримує на доньку, придбав їй мобільний телефон за 10000 грн. Також вказано, що ОСОБА_1 вважає, що не повинен матеріально утримувати доньку та морально підтримувати, так як вона з ним не проживає.
За результатами проведеної оцінки ризиків вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно постраждалої особи - його доньки ОСОБА_2 ст. інспектором з ЮПСП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Капустянською Н.Я. було складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 26.10.2023, відповідно до якої було встановлено, що ОСОБА_1 контролює більшу частину повсякденного життя доньки, залякував, переслідував, погрожував їй.
З наявних в матеріалах справи скріншотів смс-повідомлень з месенджера «Вайбер», вбачається, що систематично, а саме 30.08.2022, 11.10.2022, 12.10.2022, 01.09.2023, 06.10.2023, 09.10.2023 та 14.10.2023 ОСОБА_1 погрожував та ображав свою неповнолітню доньку ОСОБА_2 , вживаючи при цьому нецензурну лексику. Зокрема, 14.10.2023 написав, що змусить доньку повернути всі гроші, які він на неї витрачав, що вона більше від нього нічого не отримає, а за кожне слово - відповість перед ним і жаліти він її не буде. Писав, що коли закінчиться війна, він помститься їй. Також в інших смс-повідомленнях називав її «сво**чь», «деб***ою», «суч**ю», «пад**м», «стер**й», вживав нецензурну лексику, погрожував віддати в інтернат.
Інші скріншоти, наявні в матеріалах справи, суд не досліджує, оскільки не було підтверджено їх походження, тому вони не можуть бути допустимими доказами.
Також в матеріалах справи міститься копія паспорта ОСОБА_1 та копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 є батьком потерпілої ОСОБА_2 , а фото в паспорті ОСОБА_1 дозволяє ідентифікувати його, як особу, яка писала смс-повідомлення ОСОБА_2 під ім'ям « ОСОБА_3 ».
Досліджені у судовому засіданні докази відповідно до ст. 251 КУпАП є належними та допустимими, та такими, що узгоджуються між собою.
Суд не володіє беззаперечними доказами про застосування поліцейським недозволених методів та фальсифікацію ним матеріалів про вказане адміністративне правопорушення, а також доказів про порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно, у суду відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
Заперечення захисника фактично зводяться до того, що ОСОБА_1 не писав вищевказані смс-повідомлення.
До таких його показань суд відноситься критично, розцінюючи їх як обрану тактику захисту для уникнення ОСОБА_1 відповідальності. Оскільки по за розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 систематично вчиняв домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї неповнолітньої доньки шляхом написання їй смс-повідомлень негативного змісту в месенджері «Вайбер», що було підтверджено в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не убачається.
За обставинами справи, із урахуванням особи ОСОБА_1 і обставин, викладених у ст. 33-35 КУпАП, за відсутності даних про притягнення його до адміністративної відповідальності протягом року, вважаю можливим застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Інші розміри і види адміністративних стягнень є більш суворими або з врахуванням особи явно несправедливими, для їх застосування достатніх підстав не убачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, 40-1, 252, 280, 284-285 КУпАП,
Накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 170 гривень (населений пункт: Балаклійська міська ТГ, отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Балаклія/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA258999980313050106000020577, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя В.М. Стригуненко