Справа № 930/1340/21
Провадження № 1-кс/930/30/24
16.01.2024 року Немирівський районний суд
Вінницької області
у складі: слідчого судді Немирівського районного суду - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 5 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Заступник начальника СВ відділу поліції № 5 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 , звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з клопотанням погодженим з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Мотивуючи клопотання тим, що 18.06.2021 близько 14:30 год. ОСОБА_7 керуючи технічно-справним автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «812» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по чистому дорожньому покритті з пасажирами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по автодорозі «М-30» зі сторони м. Гайсин в напрямку м. Немирів Вінницького району Вінницької області, продовжуючи рух в межах міста Немирів по вул. Горького порушив Правила дорожнього руху України, а саме: перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення п. 1.1 ПДР України перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на зустрічну смугу руху, де в цей час у зустрічному йому напрямку рухався автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2112 державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , у результаті чого, ОСОБА_7 створив аварійну обстановку.
В свою чергу, водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2112» д.н.з НОМЕР_2 , ОСОБА_12 з метою уникнення зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «812» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 який виїхав на його смугу руху, виконав маневр ліворуч тобто на зустрічну смугу руху. Проте в цей момент водій автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «812» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_7 різко виконав маневр повороту праворуч тобто у свою смугу руху, що спричинило зіткнення вказаних транспортних засобів.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «812» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2112» д.н.з НОМЕР_2 , ОСОБА_12 отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до лікарні.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 08.09.2021, ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, які згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпеки для життя, та які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10.09.2021, ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, які згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпеки для життя, та які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10.09.2021, ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження які, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за відсутністю небезпеки для життя, та які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи від 06.03.2023 та при обстеженні експертною комісією 12.01.2023, виявлені у ОСОБА_12 значне обмеження рухів в правому ліктьовому та правому кульшовому суглобах знаходяться в причинному зв'язку з переломами ліктьового відростку ліктьової кістки правого передпліччя та перелом вертлюгової западини сідничної кістки справа, становить 50% стійкої втрати загальної працездатності.
Тілесні ушкодження у ОСОБА_12 згідно п.п. 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» за ознакою стійкої втрати загальної працездатності «не менш ніж на 1/3 (не менше 30%), належать до тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи від 01.07.2022, причиною виникнення події даної ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «812» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 технічним вимогам п. 10.1, 1.1 дорожньої розмітки ПДР України, а саме:
«- п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпек іншим учасникам руху»;
Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках; позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка); позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду; лінію 1.1 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Дії водія автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «812» державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам п. 10.1, дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди».
Тобто, порушення водієм ОСОБА_7 вимог п.п. 10.1, дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, перебуває в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
14.06.2023 ОСОБА_7 , прокурором погоджено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, проте у зв'язку з його відсутністю на території України, письмове повідомлення про підозру вручено члену його сім'ї - сину ОСОБА_13 .
Підозрюваний ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, та за які відповідно до ч. 2 ст. 286 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 18.06.2021 у ході якого зафіксовано сліди вчинення дорожньо-транспортної пригоди; висновком судової фототехнічної експертизи яка підтверджує факт виїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_7 на смугу зустрічного руху; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 які вказують про причетність ОСОБА_7 до вчинення ДТП; висновком судової автотехнічної експертизи відповідно до якої порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_7 є в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП; іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на вищевказані здобуті у ході досудового розслідування докази є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 причетний до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Беручи до уваги вищевикладене, у ході досудового розслідування відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_7 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та передбачену за його вчинення кримінальну відповідальність, перебуваючи на волі буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається у тому, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, щодо дачі ними неправдивих показів;
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Вірменія, громадянин України, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, одружений, неповнолітніх чи малолітніх дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність у нього істотних соціальних факторів стримуючого характеру та у свою чергу дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може безперешкодно залишати своє місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тому є необхідним обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно інформації з управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП у Вінницькій області, підозрюваний ОСОБА_7 31.03.2022 перетнув державний кордон України з Республікою Польща у пункті пропуску «Ягодин», що у свою чергу свідчить про те, що останній перебуває поза межами України, тому постановою слідчого від 08.01.2024 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.
У зв'язку з вказаними обставинами, слідчий звернувся до суду з клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання від вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 , просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що постанова слідчого не є належним доказом оголошення його підзахисного в міжнародний розшук.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника, який заперечував проти засновування вказаного запобіжного заходу, перевіривши докази, якими слідчий обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно витягу з ЄРДР, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021020070000168, внесеному до ЄРДР 18.06.2021, здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
13.06.2023 у межах вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Станом на день розгляду даного клопотання у слідчого судді відсутні відомості, що повідомлення про підозру від 13.06.2023 було оскаржено в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Згідно відомостей з інформаційної бази даних Державної прикордонної служби України було встановлено, що 31.03.2022 ОСОБА_14 перетнув кордон України через пункт пропуску «Яготин», а тому сторона обвинувачення була позбавлена можливості вручити повідомлення про підозру особисто ОСОБА_7 у день його складення.
Порядок вручення повідомлень визначено Главою 11 КПК України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У зв'язку з тимчасовою відсутністю ОСОБА_7 по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 17.06.2023 о 12:00 год заступником начальника СВ ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_15 , вручено сину підозрюваного ОСОБА_16 .
Згідно з приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов'язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Разом з тим КПК України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
08.01.2024 постановою слідчого ОСОБА_7 оголошено у розшук, у зв'язку із переховуванням від органів слідства.
Постановою слідчого від 08.01.2024 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, оскільки його достовірне місцеперебування невідоме, він перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклики(а.с. 58-60 т.1).
Чинний КПК України, як і інші нормативно-правові акти, не містить поняття «міжнародний розшук» та не визначає процесуальний порядок оголошення особи в міжнародний розшук в рамках кримінального провадження, не дивлячись на те, що відповідне словосполучення вказується у низці його статей (ч. 5 ст. 139; ч. 2 ст. 297-1; п. 4 ч. 2 ст. 297-2; ч.ч. 1, 3 ст. 297-4; ч. 3 ст. 323 КПК України).
Винесена детективом або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку, або для звернення за міжнародною правовою допомогою - при міждержавному або міжнародному розшуку. Тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
Слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею. КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком каналами Інтерполу. Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності. Сам Інтерпол не є органом, який уповноважений оголошувати будь-кого у розшук, а є лише одним із органів, який за певних умов може виконувати рішення про оголошення особи в міжнародний розшук.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про відсутність її міжнародного розшуку, оскільки наявність/відсутність такої інформації не є обов'язковою умовою міжнародного розшуку особи.
Аналіз положень Правил Інтерполу з обробки даних (Interpols rules on the processing of data) свідчить, що такі Правила не регламентують питань оголошення особи в розшук, вони встановлюють принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу (ст. 3 Правил). Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування (ч. 2 ст. 10 Правил). У взаємовідносинах України та Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу саме Національна поліція виступає як Національне центральне бюро Інтерполу.
Відповідно до ст. 73 Правил система сповіщень Інтерполу складається з сукупності повідомлень, що видаються під різними кольорами, та спеціальних сповіщень, які публікуються в рамках спеціальної взаємодії та не підпадають під попередню категорію сповіщень. Сповіщення з «червоним кутом» видаються за запитом НЦБ або міжнародної організації, що має право здійснювати розслідування та вести кримінальне провадження з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи, її затримання, арешту, або обмеження пересування з метою екстрадиції, видачі або подібної законної дії (ст. 82 Правил). Статтею 83 Правил визначені спеціальні умови видання сповіщень з «червоним кутом», які вимагають надання певної юридичної інформації (п. b ч. 2 ст. 83 Правил), зокрема фабулу справи, обвинувачення, норму закону, максимально можливе покарання, посилання на діючий ордер на арешт або судове рішення подібного роду (якщо можливо направляється копія ордера на арешт або судове рішення).
Таким чином, саме ордер на арешт або відповідне судове рішення має передувати виданню сповіщення з «червоним кутом». Інформація про прийняття такого судового рішення є однією з підстав для видачі сповіщення з «червоним кутом». Тобто, для внесення особи в базу даних для розшуку необхідно надати Інтерполу рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання такої особи під вартою.
Зазначене свідчить про хибність висновку щодо можливості ухвалення рішення про тримання особи під вартою в порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України, лише при наявності підтвердження розшуку особи Інтерполом, оскільки міжнародний розшук особи каналами МОКП Інтерполу та відповідно видання сповіщення з «червоним кутом» можливе лише у разі надання відповідного судового рішення. Саме обґрунтованість постанови про оголошення особи в міжнародний розшук, тобто, наявність для цього правових підстав, мають бути перевірені слідчим суддею для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
Надані із клопотанням матеріали доводять наявність правових підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_7 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається(ч. 4 ст. 183 КПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 206, 309, 310, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ відділу поліції № 5 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5 погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
У порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Роз'яснити, що згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання підозрюваного, не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, повинен розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1