Справа № 405/5300/23
провадження № 1-кс/405/108/24
16.01.2024 м. Кропивницький
слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2023 року № 12023120000000110 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Кіровоград, офіційно не працюючому, з повною загальною середньою освітою, інваліду ІІ-ї групи, неодруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
старший слідчий ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 20 березня 2024 року.
Прокурор у судовому засіданні просила продовжити підозрюваному запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред'явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що викладені у клопотанні та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати інший запобіжний захід, а саме: домашній арешт.
Підозрюваний у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими підтримав думку захисника. Додав, що має незадовільний стан здоров'я.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, (кримінальне провадження № 12023120000000110 від 20.01.2023 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст.309, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України) органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області (а.к. 5-8).
20.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
21.11.2023 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 16:30год. 21.11.2023 до 16:30год. 19.01.2024, з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 134200грн., та у разі внесення підозрюваним застави на нього покладаються наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.01.2024 продовжений строку досудового розслідування у кримінальному провадженні до 4-х місяців, тобто до 20.03.2024.
Щодо обґрунтованості підозри:
Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом про проведення НСРД (а.к. 12-13,15), висновком експерта (а.к. 14, 16), протоколом про проведення НСРД (а.к. 17- 32, 33-37), повідомленням про підозру (а.к. 66-68), висновком експерта (а.к. 70,71, 72).
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкалопротии України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно статті 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.
Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що ризики передбаченні п.п. ч.1 ст. 177 КК України, не зменшилися, а саме:
-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна; злочини, у якому він підозрюється є умисним.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
-може незаконно впливати на свідків, які допитані або будуть допитані у провадженні з приводу незаконної діяльності ОСОБА_4 .
Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань.
- вчинити інше подібне кримінальне правопорушення, пов'язане із злочинами в сфері незаконного обігу наркотичних засобів; вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини по кримінальному провадженню, а тому з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, неможливо застосувати до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Отже, наведені ризики є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки застосований запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того з моменту застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування та продовження підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стороною захисту не надано суду.
Викладене у своїй сукупності, свідчить, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про запобіжний захід наразі неможливе у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: встановити та допитати всіх осіб, яким що-небудь відомо з приводу вчинених кримінальних правопорушень, в тому числі осіб, на яких вказується під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій; вирішити питання щодо зняття грифу таємно з матеріалів НС(Р)Д, а саме: протоколів, клопотань, ухвал слідчих суддів, доручень; призначити судову експертизу відео-, звукозапису; скласти та повідомити остаточні підозри всім підозрюваним у кримінальному провадженні; повторно допитати усіх підозрюваних, з урахуванням кінцевої підозри, за вказаним кримінальним провадженням; при необхідності провести одночасні допити декількох осіб за участю підозрюваних та свідків; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судових експертизи відео-, звукозапису; вилучити інформацію в операторів мобільного зв'язку по ухвалі слідчого судді про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів; вилучити інформацію в семи банківських установах по ухвалах слідчого судді про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів;долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі характеризуючі данні підозрюваних, а саме характеристики з місць проживання даних осіб; копії вироків з відповідних судів; перевірити підозрюваних на причетність до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дій; ознайомити усіх підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Частиною ч.3 ст.199 КПК України визначено, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать, про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому слідчий суддя, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_4 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та неможливість запобігання наявному ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangourasv. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Так, слідчий суддя при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням положення ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, вважає за можливе визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Саме такий розмір застави та зазначені вище обов'язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов'язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).
У судовому засіданні підозрюваний посилався на незадовільний стан здоров'я підозрюваного, однак, в силу змагальності сторін кримінального провадження, стороною захисту не надано доказів на підтвердження вказаних фактів.
Крім того, слідчий суддя відмічає, що медична частина державної установи виконання покарань забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим. Надання ув'язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525.
Таким чином, продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, серйозністю висунутої проти нього підозри, а також з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Отже клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 14 год. 10 хв. 16.01.2024 року до 14 год. 10 хв. 15.03.2024 року.
Визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 134 200 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12023120000000110 від 20.01.2023 року.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 в строк до 15.03.2024 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Строк дії ухвали визначити до 14 год. 10 хв. 15.03.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7