Справа № 348/3125/23
Провадження № 3/348/88/24
18 січня 2024 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , одруженого, не працюючого, громадянина України.
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство.
Правопорушення нею вчинено при наступних обставинах.
21.12.2023 близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 по місцю проживання в АДРЕСА_1 , вчинив умисні дії психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою на словах, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлений завчасно належним чином, шляхом надіслання СМС-повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний ним у заявці про отримання судової повістки у електронній формі, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не поступало.
За приписами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також практика Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справ, та якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 викликався в судове засідання шляхом надіслання судової повістки у електронній формі за допомогою СМС-повідомлення на вказаний ним номер телефону, суддя вважає, що він відповідно до вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, а тому з урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
При цьому суддя врахував, що від ОСОБА_1 не поступило заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, та оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доводиться даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 993976 від 21.12.2023 (а.с. 1); протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.12.2023 (а.с. 4); письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 21.12.2023 (а.с. 3); форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 21.12.2023 (а.с. 4), та іншими матеріалами справи.
Сумніви у достовірності та істинності доказів, які містяться в матеріалах справи - відсутні.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Також суддя врахував характер та обставини вчиненого правопорушення, зокрема відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що на думку суду суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
Таким чином, враховуючи наведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що хоч факт вчинення правопорушення зі сторони ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, але за малозначимістю вчинення правопорушення ОСОБА_1 можливо на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП не сплачується.
Керуючись ст.ст. 22, 221, 283 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятоюстатті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.