Справа № 202/5956/16-ц
Провадження № 2/202/507/2024
16 січня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Травкіної В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, -
Представник комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до державної програми забезпечення населення України послугами водопостачання та водовідведення, КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам, які повинні оплачувати дані послуги щомісяця. Так, між КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 встановились фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно Рішення Дніпровської міської ради №526 від 20 квітня 1995 року про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг. Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_1 , якому відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 та станом на 28.02.2023 складає 66 473, 48 грн., яку просять стягнути із відповідачів. Крім того, посилаючись на ст.625 ЦК України, просить суд також стягнути з відповідачів суму інфляційного збільшення, яка складає 11 159, 23 грн., 3% річних, що складають 1 429, 27 грн. Також звертали увагу суду, що факт часткової оплати отриманої послуги водопостачання та водовідведення свідчить про фактичну згоду відповідача на отримання та оплату комунальних послуг в частині фактично отриманого водопостачання та водовідведення.
ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що з 2007 року вона проживала в с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області. Намагалися знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , однак тільки після письмового звернення до Державної міграційної служби України її в лютому 2023 року зняли з реєстрації. Наголошувала, що фактично споживачем послуг є ОСОБА_1 . Також звертала увагу суду, що позивач просить стягнути заборгованість з оплати комунальних послуг за період з 01.06.2010 по 01.05.2016, тобто за межами строку позовної давності.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав суду письмову заяву за якою просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 з 13.10.1997, ОСОБА_2 з 25.04.2005, ОСОБА_3 з 20.08.2008 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07.09.2023. ОСОБА_2 знята з реєстрації 22.02.2023.
Абоненту ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 .
Відповідачі свої зобов'язання по оплаті послуг з водовідведення та водопостачання не виконують, у зв'язку з чим заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення складає 79 061, 98 грн., з яких: 66 473, 48 грн. - сума основного боргу; 11 159, 23 грн. - інфляційного збільшення; 1 429, 27 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 68 ЖК Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК Української РСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до статті 256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).
Частина четверта статті 267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Частиною 1ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення щомісячного платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
При цьому, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій, такий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 3-269гс16.
У Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2020 року у справі № 6-2891цс18 вказано, що відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
Як убачається із матеріалів справи, відповідачем в листопаді 2018 року сплачено послуги у більшому від нарахування розміру, що свідчить про переривання перебігу позовної давності, а тому доводи ОСОБА_2 щодо звернення позивача до суду за межами строку позовної давностіне заслуговують на увагу.
При цьому, відповідно до довідки Петріківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 з 2007 року по лютий 2023 року проживала за адресою АДРЕСА_3 , що свідчить про те, що ОСОБА_2 не є користувачем послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , тому в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачаОСОБА_2 заборгованості за з водопостачання та водовідведення, яка не користувалась такими послугами, не підлягають задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст.612 ЦК України.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 законні, обґрунтовані й тому підлягають задоволенню та з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь позивача підлягає солідарному стягненню сума заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, яка складає 79 061, 98 грн., з яких: 66 473, 48 грн. - сума основного боргу; 11 159, 23 грн. - інфляційного збільшення; 1 429, 27 грн. - 3% річних.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21а, ЄРДПОУ 03341305) заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 79 061 (сімдесят дев'ять тисяч шістдесят одна) грн. 98 коп., з яких: 66 473, 48 грн. - сума основного боргу; 11 159, 23 грн. - інфляційного збільшення; 1 429, 27 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21а, ЄРДПОУ 03341305) витрати по сплаті судового збору в сумі 689 грн. з кожного.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Г.В. Бєсєда