Справа № 175/9030/23
Провадження № 2/175/2269/23
Іменем України
"11" грудня 2023 р. смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Білоусова О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд визнати дії відповідача щодо утримання з його пенсії надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 19020,90 грн. неправомірними та повернути йому ці кошти.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження. Однак, ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.
Відповідно дост.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 1ст.4 ЦІК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур.
Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
У відповідності до положень ст. 19 ЦПК України ,суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб?єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа - учасник приватноправових відносин.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єктів владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси у способи, визначені законом.
Вжитий у цій нормі термін «суб?єкт владних повноважень» згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу або іншого суб?єкта при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.
Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв?язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв?язку зі здійсненням суб?єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності (п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України). Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб?єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб?єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб?єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Крім того, ч.5 ст.21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб?єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб?єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз наведених норм ЦІК України та КАС України дає підстави для висновку про те, що у порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої виключно суб?єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою безпосередньо до суб?єкта владних повноважень щодо вчинених ним дій, прийнятих рішень (бездіяльності).
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішує питання, пов?язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом ПФУ.
Як визначено п.11 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, a також про об?єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року No28-2 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об?єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Управління Пенсійного фонду України підпорядковуються Пенсійному фонду України та безпосередньо відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України. Основними завданнями управління Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов?язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (пункт 3 вказаного Положення).
Виходячи з підпунктів 7, 8 пункту 4 зазначеного Положення управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у вілставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного Утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Отже, відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб?єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, е публічно-правовими та їх вирішения належить до юрисдикції адміністративних судів.
3 позовних вимог у цій справі вбачається, що позивач відповідачем заявляє ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, тобто суб?єкта владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачу, тощо.
Таким чином, за вказаними позовними вимогами між сторонами виник публічно-правовий спір, пов?язаний зі здійсненням суб?єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі N° 750/1668/17 та від 04 березня 2020 року у справі No757/63985/16.
3 огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем помилково визначено предметну юрисдикцію спору за правилами цивільного судочинства, в той час як спір стосовно недоотриманої суми пенсії та відшкодування моральної шкоди є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб?єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя при вирішенні питання про відкриття провадження по справі відмовляє у такому відкритті.
Зважаючи на наведені положення, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження по справі, оскільки пред?явлений ОСОБА_1 позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Керуючись ст.ст. 186 ч. 1 п. 1, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд,
У відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України B Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними відмовити.
Роз'яснити позивачу право на звернення з позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом із позовною заявою повернути позивачеві.
Копію позовної заяви залишити в матеріалах цивільної справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повіломлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О. М. Білоусова