19 січня 2024 року
м. Чернівці
справа № 727/3663/23
провадження 22-ц/822/210/24
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіної Н.Ю. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за наданні послуги з постачання теплової енергії,
17 січня 2024 року на адресу Чернівецького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 грудня 2023 року.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, оскільки зміст апеляційної скарги не відповідає вимогам закону та до апеляційної скарги не доданий документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона викладена російською мовою. Також в апеляційній скарзі не зазначені інші учасники справи, а саме позивач - Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» і не вказано його місцезнаходження. Вказане не відповідає вимогам закону з огляду на наступне.
Вимоги до оформлення і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до п.3 ч.2, п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Згідно з частинами 1, 3 статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Згідно з частиною першою статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99 (справа про застосування української мови) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
У постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам'яті. Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.
Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (стаття 10 Конституції України).
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою. Апелянт не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог закону.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 570/5377/17.
В порушення зазначених вимог в апеляційній скарзі не зазначені інші учасники справи, а саме позивач - Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» і не вказано його місцезнаходження.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги не додано документи що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п.1.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з майновою вимогою (стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії) та мав сплатити 2684 грн.
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, за подання апеляційної скарги оплаті підлягає судовий збір в розмірі 2684 х 150% = 4 026 грн. за наступними реквізитами:
Рахунок: UA258999980313161206080024405
Одержувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101
Код отримувача: 37836095
Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Чернівецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Суд також роз'яснює апелянту його право на звернення до суду з клопотанням про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати в порядку, встановленому статтею 136 ЦПК України.
Також, слід звернути увагу, що ОСОБА_1 має право скористатися безоплатною правовою допомогою.
Так, право на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначені Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Статтею 3 Закону N 3460-VI визначено, що право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця, чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Апеляційний суд вважає за потрібне роз'яснити ОСОБА_1 що у тому разі, якщо заявники не мають спеціальних знань у сфері права для належного й ефективного судового захисту своїх прав, держава гарантує надання відповідних правових послуг за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел для соціально незахищених верств населення.
Зі змісту пункту 3 частини другої статті 13 Закону України № 3460-VI випливає, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг як складення документів процесуального характеру.
Отже, на законодавчому рівні закріплені державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги і для реалізації своїх прав ОСОБА_1 може звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно з частиною 2статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подання до суду апеляційної скарги в новій редакції державною мовою та із зазначенням інших учасників справи відповідно до вимог статті 356 ЦПК України та документів, що підтверджують сплату судового збору або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 9, 185, 356, 357, 381 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 грудня 2023 року залишити без руху.
Для усунення недоліків надати ОСОБА_1 строк десять днів з моменту отримання цієї ухвали для подання до суду нової редакції апеляційної скарги, викладеної державною (українською) мовою із зазначенням інших учасників справи та документів, що підтверджують сплату судового збору або підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Половінкіна