18 січня 2024 року м. Чернівці
справа № 725/1198/13-ц
провадження №22-ц/822/69/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
секретар Тодоряк Г.Д.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 23 листопада 2023 року в цивільній справі за заявою представника ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Представник ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з заявою про видачу дублікату виконавчого листа.
Заяву обґрунтовував наступним. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30.08.2013 року по цивільній справі №725/1198/13-ц судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по договору в розмірі 50 569, 69 гривень та судового збору у розмірі 505,69 гривень на користь ОСОБА_1 .
13.05.2015 року Першотравневим відділом ДВС Чернівецького МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вищевикладеного виконавчого листа, однак рішення суду до теперішнього часу не виконано.
24.10.2023 року Другим відділом ДВС м.Чернівців надано відповідь про те, що виконавче провадження 22.06.2021 року повернуто стягувачу разом із оригіналом виконавчого листа, однак, ОСОБА_1 не отримав вказаних документів. Таким чином, на підставі вищевикладеного слід вважати, що виконавчий лист втрачено під час поштового направлення.
Посилаючись на зазначені обставини, просив видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа по справі №725/1198/13-ц.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 23 листопада 2023 року в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 23.11.2023 року. Видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа по справі №725/1198/13-ц.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 23.11.2023 року такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зазначає, що ним разом із заявою про видачу дубліката виконавчого листа було надано суду відповідь Другого відділу державної виконавчої служби м.Чернівців від 24.10.2023 року, в якій зазначено, що 22.06.2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано разом із оригіналом виконавчого листа стягувачеві ОСОБА_1 . Однак оригінал виконавчого листа до стягувача не надходив.
Враховуючи, що відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ: 4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа № 725/1198/13-ц, виданого 26.12.2013 року, був перерваний на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні. На даний час строк пред'явлення до примусового виконання указаного виконавчого листа не закінчився.
Вважає, що ним, як представником інтересів стягувача ОСОБА_1 , надано докази втрати оригіналу виконавчого документа, а саме доведено факт відсутності його у стягувача та у відділі державної виконавчої служби.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 30.08.2013 року по цивільній справі №725/1198/13-ц було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по договору в розмірі 50 569, 69 гривень та судового збору у розмірі 505,69 гривень на користь ОСОБА_1 .
13.05.2015 року Першотравневим відділом ДВС Чернівецького МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
22.06.2021 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції керувався положеннями пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України та дійшов висновку про недоведеність втрати виконавчого листа при пересилці належними та допустимими доказами.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам не відповідає.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
На підставі статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що на підставі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30.08.2013 року по цивільній справі №725/1198/13-ц судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по договору в розмірі 50 569, 69 гривень та судового збору в розмірі 505,69 гривень на користь ОСОБА_1 .
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).
Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).
Водночас, обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.11.2019 у справа № 5/229-04, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г).
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України;). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку.
Проте, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, яка діяла на час видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Встановлено, що виконавчий лист був виданий 26.12.2013 року.
13.05.2015 року Першотравневим відділом ДВС Чернівецького МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIІI, яким збільшено строк пред'явлення виконавчих документів до виконання до трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили (частини перша, друга статті 12 цього Закону).
У пункті 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Отже, законодавець збільшив до трьох років після набрання рішенням законної сили строк пред'явлення до виконання як виконавчих документів, виданих після набрання чинності 05 жовтня 2016 року Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, так і виконавчих документів, які були видані на виконання судових рішень до 05 жовтня 2016 року та строк пред'явлення яких до виконання не сплинув станом на 05 жовтня 2016 року (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.12.2018 у справі № 910/11424/15, від 20 травня 2019 у справі № 904/10285/15, від 30 липня 2019 у справі № 922/3137/15, від 26 грудня 2019 у справі № 10/339/10).
Оскільки у цій справі на момент набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII строк пред'явлення виконавчого документу не сплинув з огляду на переривання строку у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до виконання, з урахуванням положень пункту 5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" та частини першої статті 12 цього Закону на виконавчий документ поширюється вимога про збільшення строку для його пред'явлення до виконання до трьох років.
На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
22.06.2021 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно з частиною першою статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року, рекомендоване поштове відправлення - це реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Згідно з пунктом 99 цих Правил рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці 4 пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправлення та повідомлення про вручення рекомендованого листа.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 6/2515/739/2012 (провадження № 61-40564цс18).
У матеріалах справи відсутні докази вручення (повідомлення про вручення) стягувачу як постанови про повернення виконавчого документу, так і самого виконавчого документу, які були направлені Другим відділом ДВС м. Чернівців стягувачу.
Отже, обгрунтованими є доводи апелянта, що виконавчий лист втрачено при пересилці Другим відділом ДВС м.Чернівців, тобто за обставин, які не залежали від стягувача.
Суд першої інстанції зазначеного не врахував і безпідставно відмовив у видачі дублікату виконавчого листа.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції неповно встановлені всі обставини справи, порушені норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 23 листопада 2023 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа по справі №725/1198/13-ц виданого 26.12.2013 року Першотравневим районним судом м.Чернівців про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по договору в розмірі 50 569,69 гривень та судового збору в розмірі 505,69 гривень на користь ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 19 січня 2024 року.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк