18 січня 2024 року м. Чернівці
справа № 723/3393/23
провадження №22-ц/822/55/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
секретар Тодоряк Г.Д.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Позов обґрунтовано наступним. Зазначала, що її батько ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яку прийняла мати позивача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_5 , після смерті якої також відкрилась спадщина.
23.08.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Сторожинецького районного суду з позовом до брата ОСОБА_6 , сестри ОСОБА_7 та племінника ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом.
Рішенням Сторожинецького районного суду від 23 листопада 2018 року її позовні вимоги були задоволені повністю та визнано за нею право власності на спадкове майно за законом після смерті її матері - ОСОБА_5 , що знаходиться в АДРЕСА_1 і яке складається з житлового будинку літ. «А-1», ганку літ. «а», літньої кухні літ.»Б», сараїв літ«В,Г,Д», воріт з хвірткою № 1, огорожі№ 2.
07.02.2019 року, позивач подарувала будинковолодіння своїй доньці ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла сестра позивача ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат позивача ОСОБА_6
17 03.2023 року племінник позивача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Сторожинецького районного суду від 23.11.2018 року.
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Сторожинецького районного суду від 23 листопада 2018 року скасовано, в задоволені його позову відмовлено.
Позивач просила визначити їй додатковий строк, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 66 ВІД 04.03.2022 року, строком 2 місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.
Визнано пропуск строку для прийняття спадщини ОСОБА_2 поважним.
Визначено для позивача ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю в 2 місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2023 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Стягнути з позивача ОСОБА_2 на її користь понесені нею судові витрати в сумі 1620,40грн за подачу апеляційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального право.
Посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що брат позивача ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , і на протязі шести місяців ОСОБА_2 вправі була звернутись із відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, у неї не було ніяких непереборних та істотних труднощів для вчинення дій для прийняття спадщини.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які позивач посилається в позовній заяві.
Перш ніж звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини позивач ОСОБА_2 повинна була звернутися із відповідною заявою до приватного нотаріуса, і в разі отримані вмотивованої відмови від нотаріуса, тільки тоді вправі була звернутись до суду. В позовній заяві ставиться питання про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , проте не зазначається в позовній заяві яке саме конкретно є спадкове майно, будинок в цілому чи частка, якщо частка, то яка частка.
Позивач ОСОБА_2 в позовній заяві про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, не посилається на об'єктивні, непереборні та істотні труднощі для спадкоємця, тобто не посилається на поважні причини пропуску шестимісячного строку на подачу заяви про прийняття спадщини. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які вона посилається в позовній заяві.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина. Яку прийняла мати позивача ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , після смерті якої також відкрилась спадщина.
23.08.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Сторожинецького районного суду з позовом до брата ОСОБА_6 , сестри ОСОБА_7 та племінника ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом.
Рішенням Сторожинецького районного суду від 23 листопада 2018 року позовні вимоги були задоволені повністю та визнано за нею право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5 , що знаходиться в АДРЕСА_1 і яке складається з житлового будинку літ. «А-1», ганку літ. «а», літньої кухні літ. «Б», сараїв літ«В,Г,Д», воріт з хвірткою № 1, огорожі№ 2.
07.02.2019 року позивач подарувала це будинковолодіння своїй доньці ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла сестра ОСОБА_2 ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат позивача ОСОБА_6 .
17.03.2023 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Сторожинецького районного суду від 23.11.2018 року.
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Сторожинецького районного суду від 23 листопада 2018 року скасовано, в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення учасників справи та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтями 1220-1223 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом, коло яких визначено ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
У відповідності до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК).
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.2 ст.1269 ЦК).
Згідно зі ст.1270 ЦК України, така заява повинна бути подана протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК).
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».
Задовольняючи вказаний позов, суд першої інстанції виходив із того, що, причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини став той факт, що позивачка не могла передбачити, що рішенням суду буде скасоване її право власності на спадкове майно. І ці обставини визнані судом поважними.
Встановлено, що 23.08.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Сторожинецького районного суду з позовом до брата ОСОБА_6 , сестри ОСОБА_7 та племінника ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом.
Рішенням Сторожинецького районного суду від 23 листопада 2018 року позовні вимоги були задоволені повністю та визнано за нею право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_5 , що знаходиться в АДРЕСА_1 і яке складається з житлового будинку літ. «А-1», ганку літ. «а», літньої кухні літ. «Б», сараїв літ«В,Г,Д», воріт з хвірткою № 1, огорожі№ 2.
07.02.2019 року позивач подарувала це будинковолодіння своїй доньці ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат позивача ОСОБА_6 .
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Сторожинецького районного суду від 23 листопада 2018 року скасовано, в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Враховуючи зазначені обставини, позивач, будучи спадкоємцем за законом, не звернулася протягом встановленого для подання заяви про прийняття спадщини строку із причин, які є поважними і такими, що дають підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначеним спростовуються доводи апелянта, що позивач ОСОБА_2 в позові не посилається на поважні причини пропуску шестимісячного строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Безпідставними є доводи апелянта, що перш ніж звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку на прийняття спадщини позивач ОСОБА_2 повинна була звернутися із відповідною заявою до приватного нотаріуса, і в разі отримані вмотивованої відмови від нотаріуса, тільки тоді вправі була звернутись до суду, а також доводи про те, що позивачем не зазначено спадкового майна. Ці доводи не можуть бути підставою для відмови в позові про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 19 січня 2024 року.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк