Номер провадження 22-ц/821/131/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/4725/23 Категорія: 314000000 Казидуб О. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
16 січня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2023 року (повний текст складено 16 жовтня 2023 року) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ощадний банк України» про стягнення безпідставно списаних коштів, -
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Акціонерним товариством «Ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») було відкрито ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 з прив'язаною до нього карткою. На даний рахунок він отримує виплати, пов'язані з роботою у Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі «Вулкан» Черкаської міської ради (заробітна плата, допомоги). Із жодних інших джерел кошти на вказаний рахунок не надходять.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійснюється виконавче провадження № 44853915 по стягненню з нього заборгованості на користь АТ «Альфа Банк». В межах вказаного виконавчого провадження 03 листопада 2021 року Відділом примусового виконання рішень винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику. На підставі вказаної постанови було накладено арешт і на кошти на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому йому у АТ «Ощадбанк».
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 09 червня 2022 року у справі № 755/19617/21 постановив скасувати арешт, накладений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № 44853915, з коштів боржника на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 . На виконання вказаної ухвали суду Відділом примусового виконання рішень винесено постанову від 09 вересня 2022 року ВП № 44853915 про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 . Дана постанова направлена Відділом примусового виконання рішень на виконання в АТ «Ощадбанк» і у вересні 2022 року банком знято арешт з коштів на вказаному рахунку.
Позивач зазначає, що 13 березня 2023 року отримав sms-повідомлєння від АТ «Ощадбанк» про накладення арешту на вказаний рахунок, та був позбавлений можливості користуватись коштами на ньому. Позивачу було повідомлено АТ «Ощадбанк», рахунок № НОМЕР_2 був заблокований по платіжній вимозі ДВС. Також зазначає, що 14 березня 2023 року з його рахунку були списані всі наявні на ньому кошти у сумі 7 678,07 грн.
Обмеження у користуванні карткою і коштами на рахунку були зняті 15 березня 2023 року, вже після списання коштів з рахунку, після його не однократних звернень до банку, у відділення і на гарячу лінію АТ «Ощадбанк».
15 березня 2023 року він направив до АТ «Ощадбанк» листа-вимогу, в якій просив усунути порушення його прав, повернути неправомірно списані з рахунку кошти. До вказаного листа він надав документальне підтвердження протиправності накладення обмежень на його рахунок і списання з нього коштів.
12 квітня 2023 року на адресу позивача надійшов лист-відповідь АТ «Ощадбанк» від 30.03.2023 за вих. № К/121.12-26/2023/20/945/2023-23/с, у якому банк вказав, що відсутність арешту коштів згідно відповідної постанови про арешт коштів боржника не є підставою відмови у виконанні банком платіжної інструкції стягувача про списання коштів, списана сума на його рахунок не повернута.
На запит ОСОБА_1 від 17.03.2023 про надання документа, на підставі якого списано кошти з його рахунку, банком у тому ж листі повідомлено лише про призначення платежу, за яким здійснено списання коштів з відкритого рахунку, копія платіжної інструкції, по якій списано кошти, не надана, що на думку позивача, не є належною відповіддю на його запит, а такі дії банку є неправомірними.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з Акціонерного товариства «Ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 незаконно списані з рахунку № НОМЕР_2 в AT «Ощадбанк» кошти у сумі 7678,07 грн. та пеню у сумі 1325,26 грн., всього - 9003,33 грн.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що АТ "Ощадний банк України" виконувало платіжну Інструкцію органу ДВС та банком було здійснено списання грошових коштів, що знаходились на рахунку ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк», які мали статус вкладу, а не заробітної плати, а тому дії банку були правомірними.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій вказує, що рішення ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, з недотриманням норм матеріального права, тому просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
В мотивування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що кошти на рахунку № НОМЕР_2 в AT «Ощадбанк» не були під арештом ДВС. Постановою Відділу примусового виконання рішень від 09 вересня 2022 року ВП №44853915 знято арешт з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 , повторно арешт не накладався. АТ «Ощадбанк» підтвердив відсутність арешту коштів на даному рахунку у довідці від 17.03.2023 №121.0149.
Вказує, що суд посилаючись лише на положення пунктів 60 і 67 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №163, безпідставно не застосував і не вказав причин неврахування посилань позивача на норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», глав І, ІV, V Інструкції № 163, якими прямо передбачено, що списання за платіжною інструкцією виконавця коштів з рахунку боржника (без прив'язки до статусу до таких коштів) банком виключно з тих коштів, що арештовані на підставі постанови державного чи приватного виконавця про арешт коштів боржника, що надійшла банку від виконавця. Виключно вказана постанова є підставою для встановлення банком обмежень у здійсненні видаткових операцій на рахунку боржника та подальшого списання цих коштів за платіжною інструкцією виконавця.
Зазначає, що платіжна інструкція виконавця про списання коштів з рахунку боржника може бути прийнята банком до виконання лише за наявності арешту, накладеного на цей рахунок постановою державного виконавця, тобто по виконанню платіжної інструкції (вимоги) ДВС обов'язково передує надходження до банку постанови про арешт коштів боржника. Банк не має правових підстав арештовувати, блокувати, обмежувати користування коштами на рахунку, а тим більше здійснювати їх списання без постанови про арешт коштів, на підставі платіжної вимоги чи будь-якого іншого документа, не передбаченого законодавством в якості підстави для арешту та списання.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Ощадбанк» вказував про те, що платіжна інструкція державного виконавця була заповнена належним чином, у банку не було підстав для відмови в її виконанні, а нормативно-правові акти не передбачають заборону на виконання платіжних інструкцій державного виконавця за відсутності арешту на грошові кошти, що розміщені на рахунку.
Оскільки поточний рахунок ОСОБА_1 не належить до рахунків із спеціальним режимом використання, то вищезазначені обмеження згідно Закону України «Про виконавче провадження» щодо звернення стягнення на кошти на цьому рахунку відсутні.
На виконання платіжної інструкції органу ДВС банком було здійснено списання грошових коштів, що знаходились на рахунку ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» та мали статус вкладу, а не заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Виходячи з положень ч. 13 ст. 7, ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, враховуючи ціну позову, суд апеляційної інстанції проводить розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду не відповідає вказаним вимогам закону.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання № 114771624/250919 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в Філії Черкаського ОУ АТ «Ощадбанк».
Відповідно до Виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 в період за 01.09.2022 по 17.03.2023 року на даний рахунок надходило безготівкове зарахування коштів - зарплата ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 09 червня 2022 року по справі № 755/19617/21 вбачається, що на підставі постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. від 03 листопада 2021 року, прийнятої в межах виконавчого провадження № 44853915 було накладено арешт на рахунок НОМЕР_2 , на який зараховуються виключно кошти з призначенням платежу «зарплата ОСОБА_1 ».
Даною ухвалою скасовано арешт, накладений на підставі вказаної вище постанови державного виконавця від 03 листопада 2021 року у виконавчому провадженні № 44853915, з коштів боржника - на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 .
Також, як вбачається з Постанови про арешт коштів боржника у ВП № 44853915 від 03.11.2021, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 755/4528/14-ц виданого 21.03.2014 виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» основного боргу в сумі 1553844,87 грн., витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом в сумі 15983,44 грн., судових витрат в сумі 243,60 грн., а всього 1570071,91 грн. солідарно накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1279598,82 грн.
09 вересня 2022 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган О.В. у ВП № 44853915 винесено Постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з НОМЕР_2 , що належить боржнику.
15 березня 2023 року ОСОБА_1 на адресу АТ «Державний ощадний банк України» було направлено лист, зі змісту якого вбачається, що він вимагає невідкладно скасувати всі обмеження у користуванні коштами на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на його ім'я в АТ «Ощадбанк», а також карткою, прив'язаною до вказаного рахунку, повернути на його рахунок незаконно списані кошти в сумі 7678,07 грн.
Також, 17 березня 2023 року останнім на адресу АТ «Державний ощадний банк України» було направлено лист, зі змісту якого вбачається, що він просить повідомити йому підставу списання АТ «Ощадбанк» коштів з відкритого йому рахунку № НОМЕР_2 .
Листом № К/121.12-26/2023/20/945/2023-34/с від 30.03.2023 року заступник начальника філії-управління з роздрібного бізнесу АТ «Ощадбанк» повідомлено, що списання коштів з рахунку № НОМЕР_2 відбулось з наступним призначенням платежу: Ч/О ПІ№44853915/2 від 07.03.23 стягнення коштів згідно виконавчого листа № 755/4528/14-ц від 21.03.2014 ОСОБА_1 НОМЕР_3 заборгованості на суму 1259886,95 грн. списано 7678,07 грн. з рахунку НОМЕР_4 . Також, в даному листі зазначено, що з метою вирішення питання щодо повернення списаних стягувачем з рахунку коштів рекомендують звернутися безпосередньо до стягувача - відповідного органу державної виконавчої служби (державного виконавця)/ приватного виконавця ініціатора такого списання.
Відповідно до ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до частини 1 статті 63 закону України «Про платіжні послуги» для виконання платіжних операцій з коштами (крім електронних грошей) банки мають право відкривати своїм клієнтам такі банківські рахунки:
1) вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) та підлягають поверненню відповідно до умов договору;
2) поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства;
3) рахунок умовного зберігання (ескроу) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх особі (особам), зазначеній (зазначеним) клієнтом (бенефіціару або бенефіціарам), а в разі надання бенефіціаром письмової вказівки банку - особі (особам), зазначеній (зазначеним) бенефіціаром, якщо це передбачено договором, або повернення таких коштів клієнту в разі настання підстав, передбачених договором;
4) кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається банком іншому банку для виконання міжбанківських платіжних операцій;
5) розрахунковий рахунок - рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.
Згідно з довідкою АТ «Ощадбанк» від 17.03.2023 року №121.0149 ОСОБА_1 відкрито рахунок у банку для зарахування заробітної плати НОМЕР_2 .
Порядок виконання банком платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів визначено розділом IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (Інструкція № 163).
Відповідно до п. 60 Інструкції № 163 ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган.
Зазначеним розділом Інструкції № 163 також встановлені обов'язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція стягувача, підстави відмови у виконанні платіжної інструкції, порядок їх відкликання.
Пунктом 64 вказаної Інструкції передбачено, що стягувач не подає надавачу платіжних послуг платника виконавчий документ або судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжку інструкцію.
Розділом IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, який регламентує порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без його згоди, не міститься посилань на обов'язковість наявності постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, для можливості виконання банком платіжної інструкції державного виконавця, на наявності якого наполягає позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 67 Інструкції № 163, надавач платіжних послуг платника відмовляє стягувачу у виконанні платіжної інструкції в порядку, установленому в пунктах 12, 27 розділу I цієї Інструкції, якщо реквізити платіжної інструкції заповнено з порушенням вимог розділів I, IV цієї Інструкції та додатка до цієї Інструкції.
В пункті 12 розділу I цієї Інструкції визначено, що надавач платіжних послуг приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію за умови, що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.
Надавач платіжних послуг має право відмовити в прийнятті до виконання платіжної інструкції, якщо:
1) обов'язкові реквізити заповнено з порушенням вимог розділів II, IV цієї Інструкції та додатка до цієї Інструкції або обов'язкові реквізити, які встановлені правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг, заповнено з порушенням вимог щодо їх заповнення, установлених правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг;
2) немає супровідних документів, надання яких разом із платіжною інструкцією передбачено законодавством України, цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;
3) платіжну інструкцію подано до надавача платіжних послуг з порушенням законодавства України або не може бути виконано відповідно до законодавства України.
Надавач платіжних послуг у разі відмови в прийнятті наданої ініціатором платіжної інструкції повинен негайно повідомити про це ініціатора із зазначенням причини відмови та посиланням на норми законодавства України (за наявності).
Надавач платіжних послуг надає ініціатору інформацію, пов'язану з невиконанням платіжної інструкції, оформленої в електронній формі, засобами дистанційної комунікації.
Згідно з довідкою АТ «Ощадбанк» від 17.03.2023 року №121.0149 ОСОБА_1 відкрито рахунок у банку для зарахування заробітної плати НОМЕР_2 .
Відповідно до Виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 в період за 01.09.2022 по 17.03.2023 року на даний рахунок надходило безготівкове зарахування коштів - зарплата ОСОБА_1 .
Судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах, вилучати (списувати) кошти з рахунків.
При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт та/або вилучати їх заборонено, оскільки законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, а у даній справі виконує платіжну інструкцію, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, на які заборонено накладення арешту та або їх списання, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, або відмовити стягувачу у виконанні платіжної інструкції у зв'язку із неможливістю її виконання.
Звернення стягнення на заробітну плату має здійснюватись виконавцем у відповідності до положень статей 68-70 Закону України «Про виконавче провадження» та інших нормативно-правових актів, не повинно унеможливлювати своєчасну виплату боржнику заробітної плати.
В статті першій Закону України "Про платіжні послуги" (далі - Закон) наведено перелік вживання певних термінів, зокрема:
помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі (п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону);
неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі (п. 42 ч. 1 ст. 1 Закону);
неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) (п. 44 ч. 1 ст. 1 Закону);
неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.
платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Відповідно до частини 1 статті 43 вказаного Закону надавач платіжних послуг зобов'язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.
Надавач платіжних послуг має право відмовити ініціатору у прийнятті наданої платіжної інструкції лише за наявності законних підстав для відмови (частина 1 статті 44 Закону України "Про платіжні послуги").
Згідно з частинами 10, 11 Закону України "Про платіжні послуги" у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої / сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.
Отже, у даній справі установлено, що списання коштів банком відбулося за платіжною інструкцією державного виконавця з рахунку, який використовується позивачем як зарплатний, що підтверджується довідкою банку, заявою ОСОБА_1 про приєднання №114771624/250919 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), в пункті 2.18. якого зазначено, що джерелом надходження коштів на рахунок є заробітна плата, а також випискою по рахунку позивача.
Колегія суддів вважає дії банку щодо списання коштів незаконними, оскільки саме банк визначає цільове призначення рахунку та повинен був проінформувати державного виконавця про неможливість виконання платіжної інструкції у зв'язку з використанням рахунку для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 .
На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення з АТ «Ощадбанк» незаконно списаних коштів у розмірі 7678, 07 грн.
Колегія суддів також доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення неустойки у розмірі 1325,26 грн. у відповідності до частини 10 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги», якою передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).
Із матеріалів апеляційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є обґрунтованою і наведені в ній доводи дають підстави для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 13 статі 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 статті 3 закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносини, що виникають у зв'язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
ОСОБА_1 сплатив за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1610,40 грн. Водночас, у зв'язку з тим, що він звільнений від його сплати на підставі вимог закону, тому понесені судові витрати підлягають компенсації позивачу за рахунок держави.
У той же час, із АТ «Ощадбанк» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 грн. (1073,60 грн. + 1610,40 грн.)
Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2023року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Ощадний банк України» про стягнення безпідставно списаних коштів задовольнити.
Стягнути з АТ «Ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 незаконно списані з рахунку НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» кошти у сумі 6678,07 грн. та пеню у сумі 1325,26 грн., а всього 9003,33 грн.
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір у розмірі 1610,40 грн.
Стягнути з АТ «Ощадний банк України» на користь держави судовий збір у розмірі 2684 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді