Справа № 537/2741/22 Номер провадження 22-ц/814/422/24Головуючий у 1-й інстанції Хіневич В.І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
10 січня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Триголова В.М.
суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 , адвоката Захарова Олександра Сергійовича та Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» , Головного управління Національної поліції в Полтавській області , третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди, -
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» , Головного управління Національної поліції в Полтавській області , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення 12 928, 41 грн. майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. Зазначила, що з 13.11.2021 року о 13 год. 20 хв. в м. Кременчук по проспекту Свободи, буд. 8А водій ОСОБА_2 , керуючи службовим транспортним засобом «СКС РGО-24 ПП», номерний знак НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia А5», державний номерний знак НОМЕР_2 що перебував під керуванням ОСОБА_3 ,внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Власником автомобіля «СКС РGО-24 ПП», номерний знак НОМЕР_1 , є Головне управління Національної поліції в Полтавській області, цивільна відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «УПСК». Вартість збитків, завданих позивачеві, становить 39 751,44 грн., із яких страхова компанія відшкодувала 20 751,59 грн., а решта збитків на суму 12 928,41 грн. залишилася не відшкодованою. Посилаючись на вказані обставини, просила суд на підставі ст.ст.1166, 1187, 1194 ЦК України стягнути з відповідача на її користь різницю між сумою фактичних збитків, завданих ДТП, та страховим відшкодуванням.
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 червня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 4 600 грн., в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Судове рішення мотивовано тим, що внаслідок ДТП позивачеві завдано майнової шкоди на суму 39 751,44 грн (фактично витрачено на ремонт 33500 грн.), із яких 20 571,59 грн. відшкодовані страховою компанією, а решта шкоди покладається на винуватця ДТП, проте вимог щодо стягнення різниці до власника транспортного засобу, що заподіяв шкоду Головного управління Національної поліції в Полтавській область вимог не заявлялось у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з'ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає , що судом першої інстанції здійснено висновок про те, що саме ГУ НП в Полтавській області повинно відшкодувати позивачу різницю між сумою страхового відшкодування та вартістю відновлюваного ремонту. Проте цивільно-правова відповідальність ГУ НП в Полтавській області застрахована в ПрАТ « Українська пожежно-страхова компанія» , страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 130 000 грн., натомість позивачу відшкодовано лише 20 571,59 грн. майнової шкоди , тобто не в повному обсязі, хоча сума відновлювального ремонту перебуває в межах страхової суми. З огляду на що позивач наголошує, що відшкодовувати шкоду має саме ПрАТ « Українська пожежно-страхова компанія».
Також із апеляційною скаргою на рішення звернулося Головне управління Національної поліції в Полтавській області. Скарга мотивована тим , що ГУ НП в Полтавській області не може погодитись із судовим рішенням оскільки судом при вирішенні справи не було взято до уваги усі обставини справи , допущено порушення норм процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт зазначає, що при вирішені подібних спорів , відповідальність покладається на державу , а не на відповідний орган державної влади , тобто відшкодування шкоди в таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.
Крім цього , скаржник зазначає , що при стягненні моральної шкоди суд повинен враховувати , в чому полягає моральна шкода , якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві , з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди , та якими доказами це підтверджується.
Головне управління Національної поліції в Полтавській області просить скасувати рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 червня 2023 року, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Від ПрАТ «УПСК» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За положенням частини 3 статті 3ЦПКУкраїни провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Додані до апеляційної скарги позивача додаткові докази суд не приймає до уваги, оскільки вони подані з порушенням правил, встановлених ч.2 ст.83 ЦПК України.
Статтею 263ЦПКУкраїни визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 13 листопада 2021 року о 13 год. 20 хв. в м. Кременчук по проспекту Свободи, буд. 8А, водій ОСОБА_2 , оперуповноважений ВКП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, керуючи службовим транспортним засобом «СКС PGO-42ПП», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Scoda Oktavia А5», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.02.2022 у справі № 537/5922/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Транспортний засіб «СКС PGO-42ПП», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ГУНП в Полтавській області. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ГУНП в Полтавській області, як власника автомобіля «СКС РЯО-42ПП», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ 0813186). Відповідно до вказаного Полісу страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить сто тридцять тисяч гривень.
Водій транспортного засобу «СКС PGO-42ПП», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , є службовою особою ГУНП в Полтавській області, так як займає посаду оперуповноваженого ВКП Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області.
Власником автомобіля «Scoda Oktavia А5», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
15.11.2021 року ПрАТ «УПСК» отримано від ОСОБА_3 повідомлення про страховий випадок та 01.02.2022 року - заяву від ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування.
25.11.2021 року, представником ПрАТ «УПСК» здійснено огляд пошкодженого транспортного «Scoda Oktavia А5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та складено Акт огляду транспортного засобу. При даному огляді автомобіля був присутній ОСОБА_3 . Як вбачається з акту заперечень щодо ступеню та кількості зафіксованих пошкоджень від останнього не надійшло, при цьому його підпис на акті огляду відсутній.
Відповідно до звіту №13-D/10/22 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13.12.2021 р., проведеного на замовлення ПрАТ «УПСК», вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (з врахуванням ПДВ), складає 23 093,11 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (без врахуванням ПДВ) - 20 571,59 грн.
Згідно Ремонтної калькуляції № 0813186_А від 13.12.2021 р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з ПДВ без урахування фізичного зносу складає 35 588,83 грн., в тому числі: вартість ремонтних робіт (Ср) - 7 964,0 грн., вартість матеріалів (См) - 6 563,45 грн., вартість складових, що підлягають заміні (Сс) - 21 061,38 грн.
Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного виплаває, що без здійснення таких витрат неможливим будо б відновлення свого порушеного права.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за особою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України передбачено, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Підставами відшкодування шкоди за цим деліктом є: наявність шкоди; протиправна дія заподіювана шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювана шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (незалежно від вини).
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.02.2022 у справі № 537/5922/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Статтею 988 ч.3 ЦК України, передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до статті 3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі, що визначено у статті 4 Закону № 1961-IV.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У правовому висновку Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15, який на день розгляду даної справи Верховним Судом не змінений, зазначено про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта Фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку, згідно зі статтею 1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Різниця між виплаченою особі страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлюваного ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Згідно акту виконаних робіт №52319 від 16.12.2021 року СТО «Автоленд» про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, та розрахункової квитанції від 16.12.2021 року, ремонт автомобіля «Scoda Oktavia А5», був виконаний за 33 500 грн. Даний акт не містить інформації чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Згідно акту виконаних робіт №52319 від 16.12.2021 року СТО «Автоленд» про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, та розрахункової квитанції від 16.12.2021 року, ремонт автомобіля «Scoda Oktavia А5», був виконаний за 33 500 грн. Даний акт не містить інформації чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Скажником ОСОБА_1 , для встановлення вартості матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Skoda Octavia А5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було замовлено проведення авто товарознавчого дослідження. Відповідно до висновку експерта №69-21 від 29.11.2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia А5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , дорівнює 39 751, 44 грн. При цьому, у висновку експерта №69-21, що наданий позивачем до суду, коефіцієнт фізичного зносу теж складає Ез=0,5933.
В матеріалах справи відсутні відомості , що позивач звертався із претензіями до ПрАТ «УПСК» з метою отримання різниці виплаченого страхового відшкодування. Відповідних відомостей щодо надсилання претензій ГУ НП в Полтавській області також на надано. Крім того, позивачем попри посилання на висновок експерта згідно якого сума завданої транспортному засобу шкоди становить 39 751,44 грн. не надано доказів , що відповідний висновок направлявся відповідачам.
Частиною другої статті 1187 та ст. 1194 ЦК України передбачено, що обов'язок сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) покладається на завдавача шкоди.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З викладено слідує, що обов'язок сплатити позивачу різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) має бути покладений на відповідача ГУ НП в Полтавські області .
Адже, якщо шкоду було завдано водієм, який перебував у трудових відносинах та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, то він не відповідає за завдану шкоду. Шкоду повинен відшкодувати володілець майна - роботодавець.
До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 25.11.2022 № 646/3413/19; від 28.10.2022 № 601/278/21; від 18.10.2022 № 592/9529/21; від 10.08.2022 № 635/6868/16-ц; від 05.07.2022 № 511/323/19; від 02.06.2022 № 395/223/21; від 26.01.2022 № 206/1234/19.
Колегія суддів відхиляє посилання ГУ НП в Полтавські області у апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду у справах №346/5428/17 та № 495/6187/16 , оскільки правовідносини у вказаних справах не є аналогічними справі, що наразі переглядається апеляційним судом.
Відмовляючи у задоволенні позову в часині стягнення майнової шкоди, суд першої інстанції вірно виходив із того, що позивач має право на відшкодування 12 928,41 грн., проте оскільки останнім заявлено вказану вимогу до неналежного відповідача , остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано не з його вини, внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Щодо аргументів ГУ НП в Полтавській області з приводу безпідставності стягнення моральної шкоди з ГУ НП в Полтавській області , апеляційний суд зважає на слідуюче.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.3 ч.2 ст.11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (ч.6 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав. Моральна шкода, крім іншого, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно з ч. 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Так, оскільки судовим розглядом встановлено, що позивачу завдано майнової шкоди, остання не мала змоги тривалий час використовувати свій транспортний засіб у зв'язку із тим що «Scoda Oktavia А5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була пошкоджена внаслідок ДТП , чим ОСОБА_1 було завдано незручностей , суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.
Наведені в апеляційних скаргах доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянтів з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.
Окрім того, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» у своєму відзиві заявила клопотання про стягнення в позивача ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат суду надано:Ордер №1353215 ОСОБА_4 на представництво інтересів приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1345 Овчаренка Р.В. ; Договір про надання правової допомоги №1/07-2023 від 10 липня 2023 року; розрахунок суми , з описом виконаної роботи; платіжну інструкцію від 05 жовтня 2023 року на суму 6 000 грн.; чеки підтвердження направлення відзиву із відповідним клопотанням сторонам по справі.
Визначена стороною відповідача сума 6 000 грн. витрат на правничу допомогу підтверджується наданими до суду доказами понесення цих витрат, такий розмір відповідає критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру,клопотань про зменшення їх розміру від позивача не надходило, а відтак, слід стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 6 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд -,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Захарова Олександра Сергійовича - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01 червня 2023 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 6 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В. М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов