Справа № 534/660/22 Номер провадження 22-ц/814/797/24Головуючий у 1-й інстанції Морозов В.Ю. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
17 січня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року (час ухвалення рішення з 16:40:22 до 17:20:46; дата виготовлення повного текста рішення не зазначена) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
20 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ ТОВ «Єристівський ГЗК» від 08.06.2022 №137-к «Про припинення трудового договору (контракту) механіка у кар'єрі ЦГТК Механічної дільниці ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді механіка у кар'єрі ЦГТК Механічної дільниці ТОВ «Єристівський ГЗК» з 11.06.2022; стягнути з ТОВ «Єристівський ГЗК» на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 11.06.2022 по день винесення судом рішення у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 15.08.2018 по 10.06.2022 він працював на посаді механіка у кар'єрі ЦГТК Механічної дільниці ТОВ «Єристівський ГЗК». Наказом керівника ТОВ «Єристівський ГЗК» № 137-к від 08.06.2022 його звільнено з посади на підставі п.1 ч.1, ч.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників.
Посилається на те, що його не було повідомлено за два місяці до його звільнення; не запропоновано всі наявні вакантні посади на ТОВ «Єристівський ГЗК» та ПрАТ «Полтавський ГЗК», які позивач міг обіймати відповідно до своєї кваліфікації; не було враховано переважне право позивача на залишення на роботі. Вказаний наказ вважає протиправним, з огляду на що прохає його скасувати та поновити його на посаді механіка у кар'єрі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» від 08.06.2022 №137-к «Про припинення трудового договору (контракту) механіка у кар'єрі, ЦГТК Механічної дільниці ОСОБА_1 ..
Поновлено ОСОБА_1 на посаді механіка у кар'єрі ЦГТК Механічної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» з 11.06.2022.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 11.06.2022 по 07.09.2022 у сумі 438 299 гривень 40 копійок.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та присуджено виплату на його користь заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Держави судовий збір в сумі 992 грн 40 коп.
В апеляційній скарзі ТОВ «Єристівський ГЗК», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову у позові.
Вказує, що позивачу неодноразово надавалася інформація для ознайомлення щодо актуальних вакансій ТОВ «Єристівський ГЗК» та ПрАТ «Полтавський ГЗК», але ОСОБА_1 , не зважаючи на численні пропозиції відповідача щодо його працевлаштування, зловживаючи своїми трудовими правами, відмовлявся від усіх запропонованих йому вакантних посад.
Звертається увага, що суд першої інстанції не дав належної оцінки поданим документам, у зв'язку з чим не встановив фактичних обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Так, суд проігнорував належним чином засвідчені акти про відмову позивача 01 лютого 2022 року від ознайомлення із повідомленням про майбутнє скорочення та про наявні вакантні посади.
Суд не встановив дійсний зміст акта від 22 березня 2022 року, у якому зафіксований факт відсутності вакансій на ТОВ «Єристівський ГЗК» і запропоновано позивачу ознайомитися із вакансіями на ПрАТ «Полтавський ГЗК».
Аналогічним чином судом проігноровані акти від 14 квітня 2022 року, від 24 травня 2022 року, зміст яких достеменно підтверджує, що позивачу пропонувалося розглянути близько 60-ти вакансій на ТОВ «Єристівський ГЗК».
Суд першої інстанції безпідставно послався на пропозиції вакансій 01 квітня 2022 року і 10 червня 2022 року, хоча у дійсності у ці дні позивачу будь-яких вакансій не пропонувалося. При цьому суд дійшов помилкового висновку, що вакансії, які начеб-то пропонувалися у ці дні не є тотожними переліку вакансій посад, на які були прийняті працівники у період з 01 лютого по 10 червня 2022 року.
ОСОБА_1 у відзиві, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Звертається увага, що згідно повідомлень відповідача йому упродовж лютого - травня 2022 року було запропоновано всього вісім вакантних посад.
Позивач надавав згоду на переведення на вакантну посаду інженера з охорони праці, про що зазначено на останньому аркуші переліку вакансій, що є додатком №1 до акту пропозиції роботи від 24.05.2022. Матеріали справи не містять доказів щодо невідповідності кваліфікаційним вимогам до вищевказаної посади.
Інші вакантні посади, зокрема зазначені у довідці від 20 вересня 2022 року, у довідці від 02 грудня 2022 року, йому не пропонувалися, що є грубим порушенням трудового законодавства.
Підкреслюється, що акти-пропозиції роботи з переліком вакантних посад, які надані відповідачем, не можуть свідчити (не доводять) відсутність на підприємстві інших вакантних посад.
Вказується, що відповідач, приймаючи на роботу інших працівників, не здійснив аналіз продуктивності праці та кваліфікації всіх працівників, які підлягали скороченню, в тому числі і позивача, з метою визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі чи переведення на іншу роботу.
Відповідач не виконав вимоги свого наказу від 07 грудня 2020 року №1698-ОД, яким передбачалося введення змін в організації виробництва, у частині організації для працівників, які підлягали скороченню, робочі місця.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу у ТОВ «Єристівський ГЗК» на посаду механіка у кар'єрі згідно наказу №74-к від 14 серпня 2018 року (т.1 а.с.5).
Наказом ТОВ «Єристівський ГЗК» № 1698-ОД від 07 грудня 2020 року внесені зміни в організації виробництва і праці, а саме з 01 січня 2021 року введено у дію організаційну структуру ТОВ «Єристівський ГЗК» згідно додатку №1 (пункт №1); виключені з 01 квітня 2021 року з організаційної структури ТОВ «Єристівський ГЗК» підрозділи згідно з переліком (пункт №2); виключені згідно пункту №2 цього наказу зі штатного розкладу і скорочені робочі місця, всього 912 місць, зокрема механік у кар'єрі (ЦГТК Механічна дільниця) (т.1 а.с.30-41).
Наказом ТОВ «Єристівський ГЗК» №454-ОД від 31.03.2021 «Про відміну наказу №1698-ОД від 07.12.2020» відмінено дію пунктів 2 та 3 наказу №1698-ОД від 07.12.2020 «Про зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності штату працівників ТОВ «Єристівський ГЗК» (т.1 а.с.43).
Наказом ТОВ «Єристівський ГЗК» №1802-ОД від 17 листопада 2021 року внесені зміни в організації виробництва і праці, а саме із 21 лютого 2022 року з організаційної структури виключені певні підрозділи (пункт №1) і виключені зі штатного розкладу і скорочені робочі місця, всього 60 місць, у тому числі механік у кар'єрі (ЦГТК Механічна дільниця) (т.1 а.с.44-47).
Наказом ТОВ «Єристівський ГЗК» №120-ОД від 25 січня 2022 року скорочені працівники згідно переліку, всього 48 чоловік, у тому числі ОСОБА_1 ; пунктом 3 наказу голову комісії зі скорочення чисельності і штату зобов'язано, зокрема ознайомити під розпис працівників, що підлягають скороченню із цим наказом і за згодою працівника за наявності вакансій перевести на іншу роботу (т.1 а.с.49-53).
Відповідно до Акту від 01.02.2022 ОСОБА_1 особисто ознайомився із вказаними вище наказами, але відмовився засвідчити власним підписом факт ознайомлення та отримання повідомлення про скорочення (т.1 а.с.58).
Згідно актів від 01 лютого 2022 року і від 04 лютого 2022 року ОСОБА_1 запропоновані для ознайомлення списки наявних вакансій у ТОВ «Єристівський ГЗК», проте він відмовився від ознайомлення під розпис із повідомленнями про наявні вакансії т.1 (а.с.57, 59,60,61,63).
Згідно акта-пропозиції від 22 березня 2022 року ОСОБА_1 запропоновано ознайомитися із переліком вакантних посад (робочих місць) згідно додатка №1. ОСОБА_1 погодився пройти співбесіди по наявним вакантним посадам у ПрАТ «Полтавський ГЗК», а саме механік відділу надійності обладнання, бізнес партнер з управління персоналом і фахівець УП. Згідно особистого запису ОСОБА_1 14 квітня 2022 року він відмовився від посади - фахівець УП (т.1 а.с.64, 65-70).
За результатами співбесіди від 29 березня 2022 року комісія ТОВ «Єристівський ГЗК» визнала, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам для зайняття посади механіка з надійності відділу надійності обладнання у зв'язку з відсутністю досвіду і навичок, відсутністю бажання пройти навчання, сам кандидат виявив незгоду із графіком роботи і рівнем заробітної плати (т.2 а.с.109).
Згідно акта-пропозиції від 14 квітня 2022 року ОСОБА_1 запропоновано ознайомитися із переліком вакантних посад (робочих місць) згідно додатка №1. ОСОБА_1 погодився пройти співбесіду на вакантну посаду слюсаря-ремонтника. 15 квітня 2022 року він відмовився від цієї посади, про що свідчить його особистий запис (т.1 а.с.71-72). Окрім того, за результатами співбесіди 15 квітня 2022 року комісія ТОВ «Єристівський ГЗК» визнала, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам для зайняття посади слюсаря-ремонтника (т.2 а.с.81).
Згідно акта-пропозиції від 24 травня 2022 року ОСОБА_1 запропоновано ознайомитися із переліком вакантних посад (робочих місць) згідно додатка №1. В акті і у додатку №1 до нього ОСОБА_1 особисто записав про згоду пройти співбесіду на посади : інженер з охорони праці у підрозділі 52105 і водій транспортних засобів у тому ж підрозділі. 30 травня 2022 року ОСОБА_1 особисто написав про відмову від посади - водій транспортних засобів у підрозділі 52105 (т.1 а.с.73-77). За результатами співбесіди 30 травня 2022 року комісія ТОВ «Єристівський ГЗК» встановила, що ОСОБА_1 не подав підтверджуючих документів щодо освіти, досвіду роботи і необхідних знань та навичок для роботи водієм транспортних засобів у кар'єрі і відмовився від запропонованої посади (т.2 а.с.82). Згідно службової записки директора з промислової безпеки та екології ТОВ «Єристівський ГЗК» від 25 травня 2022 року ОСОБА_1 не має достатніх професійних знань та навичок для виконання функціональних обов'язків інженера з охорони праці (т.2 а.с.108).
Наказом ТОВ №137-к від 10.06.2022 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 , механіка у кар'єрі, ЦГТК Механічної дільниці, звільнено відповідно до ст.40 п.1 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників (т.1 а.с.18).
Відповідно до довідки про доходи ТОВ «Єристівський ГЗК» вих.№159/06-22 від 30.06.2022 загальна сума доходу ОСОБА_1 за період квітень-травень 2022 становить 48 113,48 грн (т.1 а.с.88).
Актом Управління держпраці у Полтавській області ДСУ з питань праці від 23.02.2022 №ПЛ414/1275/АВ встановлено, що згідно з актами від 04.02.2022 за підписами трьох осіб ОСОБА_1 ознайомлено з наказами про скорочення штату і майбутнє звільнення, з наявними вакансіями, а також зазначено, що від отримання письмового повідомлення про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та запропонованих вакансій відмовився (т.1 а.с.100-108).
На запит адвоката Першина С.М. ДПС України східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.09.2022 №2863/6/32-00-50-01-14 повідомило, що кількість прийнятих на роботу працівників ТОВ «Єристівський ГЗК» за період з січня 2022 року по липень 2022 року включно становить 89 осіб (т.1 а.с.140-141).
Відповідно до довідки про запропоновані вакансії за період з 01.02.2022 по 10.06.2022 ТОВ «Єристівський ГЗК» від 02.12.2022 №2343/12-22 складений перелік вакантних посад, який не містить таких посад як «учень комірника», «учень зливальника-розливальника» (т.1 а.с.162-168).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з порушенням норм трудового права, а тому ОСОБА_1 слід поновити на посаді механіка у кар'єрі ЦГТК Механічної дільниці з 11.06.2022. Оскільки під час розгляду справи представником відповідача не доведено факту належного виконання законодавчо встановленого імперативного обов'язку, регламентованого приписами частини третьої статті 49-2 КЗпП України, відповідачем не наведено фактичних даних, які б свідчили про те, що роботодавцем вживалися заходи щодо можливого працевлаштування позивача.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги. керується такими міркуваннями.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться у статтях 80, 104, 111 ЦК України, статтях 62, 66, 79, 92 ГК України. Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Частиною четвертою статті 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частина третя статті 49-2 КЗпП України).
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року (справа № 695/2369/18) викладені такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.
«Виходячи з вимог статті 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про вивільнення конкретного працівника протягом двох місяців роботодавець повинен запропонувати йому всі наявні за відповідною кваліфікацією вакантні посади.
Власник є таким, що належно виконав вимоги частини першої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані усі інші вакантні посади (робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Указаний правовий висновок щодо застосування положень статті 49-2 КЗпП України висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (П/9901/310/18), провадження № 11-43/асі18.»
У межах розгляду цієї справи суд першої інстанції критично оцінив доводи відповідача про виконання ним вимог ст.49-2 КЗпП України з тих підстав, що у наданих актах відмови в ознайомленні з вакансіями та долученими до них списками вакансій у ТОВ «Єристівський ГЗК» не зазначено, з якими саме вакансіями відповідач мав намір ознайомити позивача.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає дійсності, адже окрім акта від 01 лютого 2022 року (т.1 а.с.59) усі інші акти-пропозиції мають додатки - списки вакансій, на яких позивач власноручно виконав написи про відмову від певних посад або ж згоду пройти співбесіду (т.1 а.с.70,72,77).
Отже, слід виходити з того, що позивачу пропонувалися для ознайомлення списки усіх вакантних посад (робочих місць), які перелічені у додатках до актів-пропозицій.
Суд першої інстанції, пославшись на приписи ст.83 ЦПК України, відмовив у прийнятті і досліджені письмових доказів відповідача, долучених до його письмових пояснень (т.1 а.с.158-161), які стосувалися обґрунтування неможливості прийняття позивача на посаду інженера з охорони праці, одночасно прийнявши у справу дві довідки від 01.12.2022 року (т.1 а.с.162-175).
Такий вибірковий надмірний формалізм у застосуванні норм процесуального закону не відповідає вимогам ст.2 ЦПК України.
З огляду на характер спірних правовідносин суд першої інстанції мав керуватися вимогами п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України і задля встановлення реальних обставин надати можливість учасникам подати докази у підтвердження чи заперечення своїх доводів.
З наведених підстав апеляційний суд визнає за необхідне дослідити і прийняти до уваги письмові докази, які долучені відповідачем до пояснень, поданих апеляційному суду (т.2 а.с.53-57).
Як слідує зі змісту актів-пропозицій вакантних посад, позивач, попередньо погодившись пройти співбесіду для зайняття посад: бізнес партнер з управління персоналом і фахівець УП, слюсар-ремонтник, водій транспортних засобів, у подальшому сам відмовився від запропонованої роботи.
Стосовно посади механіка з надійності відділу надійності обладнання, то за результатами співбесіди комісія визнала за неможливе прийняти його на цю посаду у зв'язку з відсутністю досвіду і навичок, відсутністю бажання пройти навчання, під час співбесіди сам кандидат виявив незгоду із графіком роботи і рівнем заробітної плати (т.2 а.с.109).
Директор з промислової безпеки та екології ТОВ «Єристівський ГЗК» у межах своїх повноважень (т.2 а.с.83-91) 25 травня 2022 року склав службову записку про те, що ОСОБА_1 не має достатніх професійних знань та навичок для виконання функціональних обов'язків інженера з охорони праці (т.2 а.с.108).
ОСОБА_1 у межах розгляду справи не надав суду належних і допустимих доказів про наявність у нього спеціальності, кваліфікації і досвіду, необхідних для виконання службових обов'язків інженера з охорони праці відповідно до посадової інструкції (т.2 а.с.94-106).
Аналогічним чином ОСОБА_1 не спростовані висновки комісії стосовно неможливості зайняття ним посади механіка з надійності відділу надійності обладнання.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що згідно довідки від 02 грудня 2022 року (т.1 а.с.169-175) за період з 01 лютого 2022 року по 10 червня 2022 року на роботу у ТОВ «Єристівський ГЗК» прийнято 50 чоловік, які працевлаштовані на період відсутності основного працівника у зв'язку із загальною мобілізацією.
Аналіз змісту довідки про працевлаштованих осіб у період з 01 лютого 2022 року по 10 червня 2022 року і додатків до актів-пропозицій вакансій, з якими ознайомився ОСОБА_1 , дає підстави для висновку, що усі посади (робочі місця), на які були прийняті працівники (тимчасово на період відсутності основного працівника) у зазначений період, пропонувалися також ОСОБА_1 , проте він або відмовився від деяких посад, або не виявив бажання їх займати.
Доводи позивача про невиконання роботодавцем правил статті 42 КЗпП України щодо врахування переважного права залишення на роботі не є обґрунтованими, оскільки ці правила підлягають застосуванню, якщо відбувається часткове (не повне) скорочення рівнозначних (однотипних) посад, тобто частина посад скорочується, частина - ні, що дає можливість порівняти кваліфікацію та продуктивність праці працівників на рівнозначних (однотипних) посадах, які підлягають скороченню. У такому випадку переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам із урахування інших підстав, перелічених у частині другій статті 42 КЗпП України.
Право на залишення на роботі, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, не застосовується для працевлаштування у новоутворених структурних підрозділах (при зміні організаційної структури), оскільки переважне право на залишення на роботі не є тотожним переважному праву на працевлаштування на нову посаду у новостворених підрозділах.
Як слідує зі змісту наказу ТОВ «Єристівський ГЗК» №1802-ОД від 17 листопада 2021 року, у ЦГТК Механічна дільниця виключені зі штатного розкладу обидві посади механіка у кар'єрі (т.1 а.с.45).
Оцінивши у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України наведені вище докази, апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не є обґрунтованими, так як належними і допустимими доказами, поданими у справу, підтверджений факт належного виконання роботодавцем обов'язку, передбаченого ст.49-2 КЗпП України.
За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом позивач був звільнений від сплати судового збору, відповідно п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «про судовий збір», за подачу позову в частині визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі, однак не був звільнений від сплати судового збору за подачу позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При подачі позову позивачем судовий збір сплачено не було.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Таким чином з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн судового збору.
ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» звертаючись до суду з апеляційною скаргою, просило скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі. Повинно було сплатити судовий збір у розмірі 908 + 908 = 1 816 х 150% = 2 724 грн. Сплатило 1488,60 грн судового збору (т.2 а.с.8)
Апеляційна скарга задоволена в повному обсязі.
Таким чином, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору за подачу однієї позовної вимоги, ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» має право на стягнення з ОСОБА_1 витрати понесені за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 362 грн., а 126 грн. слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 07 вересня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн за подачу позову до суду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» судові витрати у розмірі 1 362 грн за подачу апеляційної скарги.
Судові витрати у розмірі 126 грн компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2024 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І. Дорош
В.М. Триголов