Справа № 346/3413/23
Провадження № 22-ц/4808/163/24
Головуючий у 1 інстанції Коваленко Д. С.
Суддя-доповідач Луганська
16 січня 2024 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Баркова В.М., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Гудяк Х.М.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року, ухвалене судом у складі судді Коваленко Д.С.,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з вищезазначеними вимогами, в обґрунтування яких зазначила, що 18 жовтня 2018 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Краків малопольського воєводства Республіки Польша.
Подружні відносини між сторонами припинено з грудня 2021 року, з цього часу вони не спілкуються, не проживають разом, не ведуть спільного господарства. За час спільного життя між сторонами втрачено основи шлюбу, позивачка зазначила, що причини, які спонукають її до розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечитиме її інтересам.
Спільних дітей у подружжя немає, спір щодо спільного майна відсутній. Також позивачка зазначила, що бажає відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
У зв'язку з викладеним просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Краків малопольського воєводства Республіки Польша 18 жовтня 2018 року та відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено частково.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18.10.2018 року у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Краків малопольського воєводства Республіки Польша.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про відновлення позивачці дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 », та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимогу щодо відновлення дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 ».
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що шлюб між подружжям може бути розірвано органами державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду за спільною заявою подружжя або за заявою одного з подружжя.
У разі розірвання шлюбу органами ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішується при державному розірванні шлюбу.
При розірванні шлюбу через суд, вирішення питання про зміну прізвища яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові, відповідно до положень ст. 113 СК України. Скаржниця в позовній заяві вказала вимогу про відновлення дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 », однак порушуючи вимоги ст. 2 ЦПК України щодо завдань цивільного судочинства, а саме - справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд відмовив позивачці у відновлені дошлюбного прізвища, змушуючи її докладати зайвих зусиль для зміни прізвища через органи державної реєстрації цивільного стану.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала посилаючись на доводи, зазначені в апеляційній скарзі.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином. На адресу, зазначену позивачкою у позовній заяві та у апеляційній скарзі, апеляційним судом направлялися судові повістки - повідомлення, але поштова кореспонденція повернута до апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 3 частини восьмої ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням зазначеного ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. К урахуванням положень ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, оскільки про місце, дату, час судового засідання він повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду оскаржується в частині відмови у задоволенні вимоги щодо відновлення позивачці дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 », в іншій частині рішення не оскаржується.
Оскільки рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року в частині розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не оскаржується, апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відновлення позивачці її дошлюбного прізвища, після розірвання шлюбу, « ОСОБА_3 », суд першої інстанції посилаючись на положення ст. 113 СК України дійшов висновку, що питання зміни прізвища, за загальним правилом, вирішується позивачем у позасудовому порядку. Суд не вбачав наявності спору у позивачки з будь-якою особою з приводу реалізації нею вказаного немайнового права, а тому вважав, що вона не підлягає захисту.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду в оскаржуваній частині рішення не в повній мірі відповідають вимогам закону та встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , 10.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Краків малопольського воєводства Республіки Польша. Під час реєстрації шлюбу, позивачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 ».
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року, ратифікований Постановою Верховної Ради N 3941-XII від 04 лютого 1994 року, документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.
Суд встановив, що між сторонами 10.08. 2018 року зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Краків малопольського воєводства Республіки Польща та під час реєстрації шлюбу, позивачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , яке є чинним та в силу положень договору між Україною та Республікою Польща, має силу документа на території України.
Статтею 26 даного договору між Україною і Республікою Польща, встановлено, що розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї договірної сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.
Згідно з ч. 1ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Таким чином положеннями чинного законодавства закріплено право особи відновити своє дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу.
Шлюб між подружжям може бути припинено внаслідок його розірвання органами державної реєстрації актів цивільного стану або на підставі рішення суду за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя.
У разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС питання відновлення дошлюбного прізвища вирішується при державному розірванні шлюбу.
Вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.
У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення.
Отже, право подружжя після розірвання шлюбу взяти своє дошлюбне прізвище або залишити шлюбне належить йому при розірванні шлюбу як під час судового розгляду, так і в органі реєстрації актів цивільного стану.
Якщо шлюб між сторонами розривається в судовому порядку, а питання про повернення дошлюбного прізвища стороною не ставиться, і такий висновок не міститься в резолютивній частині рішення, орган реєстрації актів цивільного стану не може змінити прізвище на вимогу одного із подружжя в момент реєстрації розірвання шлюбу.
Таким чином, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне або залишення на шлюбному прізвищі залежить виключно від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне.
Оскільки, позивач в своїй позовній заяві просила після ухвалення рішення суду про розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволення її вимог в цій частині, оскільки сторона скористалася наданим їй правом вибору, що закріплено в положеннях ч.1ст. 113 СК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року в оскаржуваній частині скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання апеляційної скарги позивачкою сплачено судовий збір в сумі 1610,40 грн (а.с. 42). Отже, з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1610, 40 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2023 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , який проживає АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1610, 40 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 19 січня 2024 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.М. Барков
Є.Є. Мальцева