Справа № 442/501/24
Провадження № 2/442/404/2024
Іменем України
19 січня 2024 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановила:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо підсудності справ, які визначено у ст.ст.26-30 ЦПК України.
Наслідком недотримання зазначених умов є передання на підставі вимог ст. 31 ЦПК України справи на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Вимогами ч.1 ст.23 ЦПК України визначено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У ч.2 ст.28 ЦПК України визначено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтись за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як зазначено у позовній заяві, спільних неповнолітніх дітей у сторін немає.
Доказів про незадовільний стан здоров'я позивача, чи інших поважних причин неможливості виїхати до місця проживання відповідача, а також про домовленість подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, - суду не представлено.
З таких підстав, суд вважає, що справа повинна розглядатись у відповідності до вимог ч.1 ст.27 ЦПК України - за місцем проживанням відповідача.
Згідно Витягу з Єдиного Державного демографічного реєстру №411826 від 19.01.2024 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ч.9 ст.187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи те, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , приходжу до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Шевченківський районний суд м.Львова.
Керуючись ст.27, 31, 187 ЦПК України, -
постановила:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю до Шевченківський районний суд м.Львова.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Павлів З.С.