Провадження № 11-сс/824/321/2024 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Справа № 761/32048/23 Доповідач: ОСОБА_2
11 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Камянець-Подільський, Хмельницької області, громадянина України, офіцера у розпорядженні Генерального штабу ВСУ, одруженого маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України,-
за участю:
прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_15 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2023 включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майор юстиції ОСОБА_15 , погодженого заступником начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , у кримінальному провадженні № 22022000000000408 від 04.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
На обґрунтування вимог апеляційних скарг, апелянти зазначають, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
05 жовтня 2023 року до Київського апеляційного суду від захисника ОСОБА_7 надійшли доповнення до її апеляційної скарги, в яких вона зазначає, що слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та не враховано ряд обставин, що суттєво вплинули на прийняте рішення, а саме:
- грубо порушено право на захист, оскільки слідчий суддя не повідомив захисників підозрюваного про розгляд клопотання та не забезпечив їх участь при розгляді клопотання. Слідчим суддею внесено неправдиві відомості до оскаржуваної ухвали: про створення захисниками штучних умов для затягування розгляду даного клопотання, про ухилення від утримання клопотання, про ухилення явки до суду, про неодноразове відкладення розгляду справи для виклику захисників. Клопотання з додатками, станом на день звернення з даними доповненнями до апеляційної скарги не отримано жодним із адвокатів. Більш того, як слідує із матеріалів доданих до клопотання, підозрюваному матеріали клопотання також вручені не були.Слідча суддя незаконно залучила захисника з Центру БПД, замість того щоб відкласти розгляд справи і належним чином повідомити захисників про розгляд клопотання, надавши їм необхідний час на те, що бприбути до суду та підготуватись до судового засідання, як того вимагає норма ч. 9 ст. 135 КПК;
- не враховано необґрунтованість підозри та недостатність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України. В оскаржуваному судовому рішенні слідчим суддею надано своє власне трактування підозри, що не відповідає пред'явленій підозрі;
- не враховано і не надано жодної оцінки тому, що дії ОСОБА_6 не є злочином, та підпадають під ознаки бойового імунітету;
- не враховано порушення підслідності, що потягнуло за собою незаконність вручення повідомлення про підозру;
- не враховано, що строки досудового розслідування закінчились 21.07.2023 року.
- не враховано відсутність ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, лишеконстатовано їх наявність, однак не вказано в чому вони полягають;
- не зазначено обставин, які свідчать про те, що ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики.
- не зазначено обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
- не надано оцінку обставинам, передбаченим у ст. 178 КПК України. Не встановлено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у статті 177 КПК України, безпідставно відхилено клопотання про взяття підозрюваного на поруки та безпідставно не визначено заставу;
Крім того, слідчий суддя при розгляді клопотання не врахував вік та стан здоров'я підозрюваного, якому 48 років. З моменту затримання та поміщення до ВЗДС його стан здоров'я з значно погіршився, міцність соціальних зв'язків підозрюваного за місцем його постійного проживання, те що він все життя працював в Службі безпеки України, Головному управлінні розвідки МОУ, добровільно був мобілізований 24.02.2022, численні службові та державні нагороди, раніше не судимий.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які підтримали апеляційні скарги, з доповненнями, пояснення прокурорів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, заслухавши пояснення поручителя ОСОБА_17 , вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг із поданими доповненнями, дослідивши заяви про взяття ОСОБА_6 на особисту поруку, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги, з доповненнями та заява ОСОБА_17 , про особисту поруку ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, а заява ОСОБА_18 про особисту поруку ОСОБА_6 підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022000000000408 від 04.08.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 426-1 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
21.04.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме: у перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисному вчиненні в умовах воєнного стану дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.
24.04.2023 громадянина України ОСОБА_6 затримано у порядку ст.ст. 208, 615 КПКУкраїни.
25.04.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 червня 2023 року, без визначення розміру застави.
15.05.2023 колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2023, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишено без змін.
14.06.2023 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до 3-х місяців, тобто до 21.07.2023.
19.06.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 липня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
13.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до 6 (шести) місяців, тобто до 21.10.2023.
18.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15 вересня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
06.09.2023 старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_15 ,за погодженням заступником начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
На переконання слідчого, раніше існуючі ризики не зменшилися; перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 15.09.2023, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв'язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою, в межах строку досудового розслідування.
06.09.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.10.2023 включно.
З висновками слідчого судді, викладеними в даній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_6 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_6 , доводи прокурорів в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_6 , до вчинення ним кримінального правопорушення,передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у клопотанні слідчого.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Також слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження тримання ОСОБА_6 під вартою та встановлено, що відповідно до доводів слідчого, на теперішній час у кримінальному провадженні виконуються слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні заходи, спрямовані на всебічне та повне дослідження обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, а також обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчинення цього кримінального правопорушення.
Отже, слідчим наведений перелік слідчих та процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення/завершення, яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховано тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я, а також з урахуванням інших даних, що характеризують особу підозрюваного, та з огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється та його наслідків. Аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що докази та обставини на які посилався слідчий у клопотанні, давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи інших осіб у даному кримінальному провадженні, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні, з урахуванням його конкретних обставин.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , ніж тримання під вартою, не встановлено слідчим суддею, а також колегією суддів під час перегляду оскаржуваної ухвали.
При цьому, продовживши підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обгрунтовано не визначив розмір застави, враховуючи фактичні обставини та кваліфікацію інкримінованого йому злочину, зміст підозри та положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи, в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, який, на переконання колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, тому підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.
Також не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду доводи поданих апеляційних скарг про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та колегія суддів їх вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості, для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи в апеляційних скаргах щодо невідповідності викладених у підозрі відомостей фактичним обставинам справи, посилання на відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, а також посилання на неналежність та недопустимість зібраних у справі доказів, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження, до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Посилання захисника ОСОБА_7 на те, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000408 закінчились 21.07.2023, з тих мотивів, що рішення слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000408 постановлене без участі підозрюваного, а відтак, на думку захисника, таке рішення прийняте слідчим суддею поза межами його повноважень, є безпідставними.
Такі доводи захисника зведені до незгоди із ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.07.2023 про продовження строку досудового розслідування, яка не є предметом даного судового розгляду та не підлягає окремому апеляційному оскарженню. Згідно положень ч. 3 ст. 309 КПК України, заперечення проти такої ухвали може бути подане під час підготовчого судового провадження в суді.
Крім того, обґрунтувавши доводи про закінчення строку досудового розслідування, фактично посиланням на незаконність, на думку захисника, ухвали слідчого судді про продовження строку досудового розслідування, оскільки зазначені дії слідчого судді оскаржені до Київського апеляційного суду та Верховного суду. Про те дані обставини не свідчать про закінчення строку досудового розслідування, як стверджує апелянт, виходячи з наступного.
Так, частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов'язковим для виконання. Стаття 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000408 продовжено у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу, зокрема, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 21.10.2023 включно, а відтак станом на дату звернення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000408 не закінчені.
Доводи апелянтів в апеляційних скаргах про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000408 здійснюється неналежним органом, з порушенням правил підслідності, визначених ст. 216 КПК України, фактично стосуються питань оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом перевірки при розгляді скарги ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою та підлягають перевірці судом під час розгляду кримінального провадження по суті.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_19 від 29.12.2022, у порядку ч. 5 ст. 36 КПК України, доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000408 Головному слідчому управлінню Служби безпеки України /т. 1 а.с. 28-29/. Доводи апелянтів про необгрунтованість вказаної постанови прокурора, згідно положень ч. 2 ст. 303 КПК України, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Посилання в апеляційних скаргах на те, що підозрюваний жодного разу не вчиняв спроб ухилитися від органу досудового розслідування, прибував за кожним викликом до слідчого на допит, а також посилання на міцність соціальних зв'язків підозрюваного, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного та не свідчать про відсутність існування ризику переховування підозрюваного на наступних етапах досудового розслідування.
Наведені відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, трьох неповнолітніх дітей таматір похилого віку, проходить військову службу, позитивно характеризується, добровільно був мобілізований 24.02.2022, має численні службові та державні нагороди, раніше не судимий, не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатніми підставами для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Доказів того, що ОСОБА_6 за станом здоров'я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду. Щодо твердження сторони захисту та підозрюваного про погіршення його стану здоров'я з моменту затримання та утримання під вартою та неможливість отримання ним необхідного лікування в умовах установи попереднього ув'язнення, то вони не підтвердженні належними доказами медичного характеру. При цьому особам, які утримуються під вартою надається медична допомога, у встановленому законом порядку.
Також колегією суддів ретельно перевірялися доводи апеляційних скарг, про порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_6 під час розгляду клопотання слідчим суддею, проте вони не знайшли свого підтвердження.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя перевірив твердження підозрюваного щодо порушення його права на захист та визнав їх надуманими. Слідчий суддя встановив, що захист останнього за інформацією органу досудового розслідування здійснює 5 адвокатів ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які без поважних причин відмовились отримувати копію клопотання та матеріалів доданих до нього, про що в матеріалах містяться відповідні докази /т. 2 а.с. 246/, а також докази про направлення клопотання про продовження строку тримання під вартою захисникам поштовим відправленням та на електронну пошту /т. 2 а.с. 240-245/. В наступному ці ж самі захисники ігнорували виклики секретаря судового засідання, втім прибули до суду, однак відмовились на запрошення секретаря зайти до зали судового засідання, обравши пасивну позицію та створюючи штучні умови для затягування розгляду даного клопотання /т. 3 а.с. 65-80/. З огляду на неналежну процесуальну поведінку захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 слідчим суддею було залучено захисника з Центру безоплатної правової допомоги ОСОБА_23 , якому надано час для ознайомлення з клопотанням та доданими до нього матеріалами, забезпечено можливість конфіденційного спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_23 та підозрюваний висловили свою позицію щодо клопотання, аргументували позицію з приводу незгоди з продовженням запобіжного заходу, реалізували право на звернення з клопотаннями, що були розглянуті слідчим суддею та частково задоволені. І хоча слідчим суддею було задоволено клопотання щодо надання права народним депутатам України звернутись до слідчого судді з клопотаннями про взяття на поруки, втім, коли секретар запросив останніх до зали судових засідань, виявилось, що народні депутати не стали чекати відповідної стадії та покинули приміщення суду. Будь-яких відповідних письмових заяв до канцелярії суду не надали. А тому слідчий суддя був позбавлений можливості вирішити клопотання про передачу підозрюваного на поруки.
Слідчим суддею встановлено, що захисники ОСОБА_6 ухилялись від явки до суду, хоча слідчим суддею неодноразово відкладався розгляд клопотання та надавався час захисникам прибути у судове засідання. Одночасно усі захисники подали клопотання про відкладення судового засідання, втім не надали суду відповідних документів, які б підтверджували поважність причин неявки, а тому слідчим суддею обґрунтовано зроблено висновок про наміри останніх у невиправданий спосіб затягувати розгляд даного клопотання, що було наслідком залучення захисника з Центру безоплатної вторинної правової допомоги.
Таким чином, доводи щодо порушення права на захист є надуманими та не відповідають фактичним обставинам.
Твердження про те, що слідчим суддею внесено неправдиві відомості до оскаржуваної ухвали: про створення захисниками штучних умов для затягування розгляду даного клопотання, про ухилення від утримання клопотання, про ухилення явки до суду, про неодноразове відкладення розгляду справи для виклику захисників, спростовуються матеріалами судової справи.
Також колегія суддів бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.
Положеннями ст. 186 КПК України, передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За таких обставин, колегія суддів не убачає допущеного слідчим суддею порушення права на захист підозрюваного, а тому доводи апелянтів у цій частині не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
При постановленні оскаржуваної ухвали колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу.
Інші доводи апеляційних скарг, висновків слідчого судді не спростовують.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційні скарги, з доповненнями та з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, колегія суддів не убачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_17 , про взяття підозрюваного ОСОБА_6 , на особисту поруку, оскільки на переконання колегії суддів, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_18 про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на особисту поруку, підлягає залишенню без розгляду, оскільки останній був відсутній під час її розгляду в судовому засіданні, що позбавляє колегію суддів можливості впевнитись у тому, що ОСОБА_18 поручається за виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків, а також у відповідності до вимог ч. 3 ст. 180 КПК України роз'яснити даному поручителю його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_18 , про взяття підозрюваного ОСОБА_6 , на поруки, - залишити без розгляду.
Заяву ОСОБА_17 , про взяття підозрюваного ОСОБА_6 , на поруки, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4