[1]
08 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 10 квітня 2015 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
21 грудня 2021 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
15 лютого 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 1 рік, звільнений 12 квітня 2023 року по відбуттю строку покарання,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 з метою особистого збагачення, шляхом вчинення умисних злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 13 травня 2023 року, вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим слідством особами, матеріали щодо яких виділено в кримінальне провадження, які розробили злочинний план незаконного збагачення шляхом повідомлення особам похилого віку завідомо неправдивої інформації про те, що їх рідні стали учасниками дорожньо-транспортної пригоди та необхідність сплати грошових коштів для вирішення питання щодо непритягнення до кримінальної відповідальності. Пошук потенційних потерпілих, безпосереднє спілкування по телефону, а також координацію дій взяли на себе інші співучасники, які досудовим розслідуванням не встановлені, а ОСОБА_5 , згідно з відведеною йому роллю, мав прийти до потерпілої та отримати від неї грошові кошти, які в подальшому передати іншим співучасникам, отримавши за це грошову винагороду.
Так, 13 травня 2023 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, невстановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, діючи з корисливих мотивів, відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_5 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, зателефонувала потерпілій ОСОБА_7 , 1937 р.н., на стаціонарний телефон НОМЕР_1 та представившись працівником поліції, повідомила неправдиву інформацію про те, що донька потерпілої стала учасником дорожньо-транспортної пригоди та необхідно вирішити питання з потерпілим від даної пригоди з метою уникнення кримінальної відповідальності, для чого ОСОБА_7 потрібно терміново передати грошові кошти у сумі 10 000 доларів США через поліцейського, який через деякий час прийде. Одночасно з цим, дана особа, яка вела спілкування телефоном з потерпілою, маючи на меті отримати повний контроль над діями потерпілої та не дати змоги скористатись можливістю зателефонувати доньці, переконала не класти слухавку та постійно перебувати з нею на зв'язку, аж до того моменту поки ОСОБА_5 , під виглядом поліцейського, не прийде за грошовими коштами.
Потерпіла ОСОБА_7 , перебуваючи в шоковому стані від отриманої інформації, будучи переконаною в тому, що спілкується з працівником поліції, в силу свого віку та стану, сприйняла вказану інформацію як реальну та погодилась передати грошові кошти, проте повідомила, що має лише 4 000 доларів США, які готова надати для вирішення питання з потерпілим дорожньо-транспортної пригоди. Після чого, невстановлена досудовим слідством особа, з метою психологічного впливу на потерпілу продовжила своє спілкування з останньою та вказала ОСОБА_7 про необхідність написати заяву про закриття кримінального провадження на ім'я начальника поліції, продиктувавши при цьому вигадані дані та обставини, і в телефонній розмові повідомила, щоб потерпіла зібрала грошові кошти і передала чоловіку, який невдовзі за ними прийде.
Через деякий час, а саме в цей же день 13 травня 2023 року близько о 17 годині 30 хвилин, діючи відповідно до попередніх домовленостей з невстановленою досудовим слідством особою, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_5 , прибув за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 , та повідомив потерпілій, що повинен забрати грошові кошти для вирішення питання щодо не притягнення до відповідальності її доньки.
В подальшому ОСОБА_5 , викликавши у потерпілої ОСОБА_7 впевненість про обов'язковість передачі йому грошових коштів, шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 4000 доларів США, що у еквіваленті згідно з даними НБУ станом на 13 травня 2023 року становить 146 274 гривень 20 копійок, після чого покинув місце вчинення злочину, а грошові кошти передав іншій невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, отримавши за це грошову винагороду в розмірі 100 доларів США, чим ОСОБА_5 та невстановлені досудовим слідством особи завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 146 274 гривень 20 копійок.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 , вважаючи вирок суду не законним, необґрунтованим та не справедливим, просить вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року скасувати, направити кримінальну справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, та застосувати відносно нього ст. 75 КК України та призначити умовний термін.
Апелянт вказує на те, що з потерпілою стороною була складена в письмовій формі угода про примирення, згідно з якою ОСОБА_5 зобов'язувався компенсувати збитки у повному об'ємі, проте, суд безпідставно відмовив в затвердженні угоди про примирення, незважаючи на те, що обвинувачений може виплачувати потерпілій по 5000 гривень щомісячно.
Окрім того, апелянт посилається на те, що він сам став жертвою афери, але суддя не взяв цього до уваги.
Також обвинувачений вважає, що його дії були неправильно кваліфіковані та він безпідставно був притягнутим до кримінальної відповідальності.
Наголошуючи на тому, що під час досудового розслідування він давав показання у повному об'ємі, а в судовому засіданні визнав себе винним повністю та щиро покаявся у вчиненому, апелянт вказує, що суд не врахував цих обставин, а також не врахував його позитивну характеристику за місцем обліку як переселенця та місцем обліку у військкоматі.
Обвинувачений вважає, що суд поставився до нього упереджено та безпідставно змінив запобіжний захід на тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, хоча він не порушував процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок суду, про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наведеними у вироку доказами: показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , даними протоколу огляду місця події від 13 травня 2023 року за адресою: АДРЕСА_3 (а.п. 37-38), даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11 серпня 2023 року (а.п. 55-60); речовими доказами (а.п. 61-65, а.п. 68-69); даними схеми спільних контактів між наданими на аналіз абонентськими номерами (а.п.70); даними довідки про опрацювання номерної інформації (а.п. 71-83, 85-95); даними протоколів пред'явлення для впізнання особи за фотознімками від 17 травня 2023 року (а.п. 100-102) та від 19 травня 2023 року (а.п. 103-105); даними протоколів огляду предмету (диску з відеозаписами) від 21 липня 2023 року, 22 липня 2023 року, 24 липня 2023 року (а.п. 108-115, 117-123, 126-131, 133-139).
Дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані правильно.
Доводи обвинуваченого про те, що суд безпідставно відмовив у затвердженні угоди, укладеної між ним та потерпілою, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження.
Так, суд, розглядаючи питання щодо угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_10 з'ясував, що умови угоди суперечать інтересам потерпілої, а сама потерпіла в судовому засіданні заперечила проти затвердження угоди, посилаючись на те, що вона не знала повних обставин справи та особу підозрюваного, а тому просила відмовити у задоволенні угоди.
За таких обставин, суд керуючись вимогами ч. 7 ст. 474 КПК України, обґрунтовано відмовив у затвердженні угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним, про що постановив відповідну ухвалу 19 вересня 2023 року та ухвалив продовжити судовий розгляд провадження (а.с. 36а-36б).
Доводи обвинуваченого про те, що суддя не взяв до уваги, що він сам став жертвою афери є безпідставними, оскільки суперечать об'єктивно встановленим судом фактичним обставинам, відповідно до яких ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим слідством особами, матеріали щодо яких виділено в кримінальне провадження, які розробили злочинний план незаконного збагачення шляхом повідомлення особам похилого віку завідомо неправдивої інформації про те, що їх рідні стали учасниками дорожньо-транспортної пригоди та необхідність сплати грошових коштів для вирішення питання щодо не притягнення до кримінальної відповідальності і ОСОБА_5 , згідно з відведеною йому роллю, мав прийти до потерпілої та отримати від неї грошові кошти, які в подальшому передати іншим співучасникам, отримавши за це грошову винагороду.
При призначенні покарання суд врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, останній раз 15 лютого 2023 року Новомосковським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працює, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання-вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України.
Посилання апелянта на те, що суд не врахував його щирого каяття не може бути взятим до уваги, позаяк матеріали справи не містять даних про те, що обвинувачений, який в судовому засідання визнавав свою винуватість частково, щиро каявся у вчиненому злочині.
Також не може бути взятим до уваги посилання апелянта на те, що суд не врахував його позитивних характеристик, оскільки матеріали справи таких характеристик не містять.
В апеляції ОСОБА_5 не наведено доводів, які б заслуговували на увагу, щодо звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України і колегія суддів, зважаючи на обставини вчинення злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого та даних про його особу, не убачає підстав для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі.
Що стосується доводів апеляційної скарги про необґрунтованість вироку в частині зміни запобіжного заходу, то вони є безпідставними, оскільки з матеріалів провадження убачається, що обвинувачений не виконував процесуальних обов'язків та не з'являвся на виклики до суду, тому до нього застосовувався привід (а.п. 163).
Отже, колегія суддів, вважаючи вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 законним, обґрунтованим та вмотивованим, не убачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №755/12795/23
Провадження № 11-кп/824/19/2024
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1