03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/11983/2023
29 листопада 2023 року м. Київ
Справа № 755/3083/21
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання Грицишина А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , який вважає себе правонаступником позивача, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року, постановлену у складі судді Савлук Т.В.,
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Київська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року закрито провадження у даній справі на підставі п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_2 , який вважає себе правонаступником позивача, - ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що 24 квітня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про його залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, матеріали справи містять інформацію про спадкоємця померлого позивача - ОСОБА_2 . Проте судом не було вчинено жодних дій із витребування копії спадкової справи та/або інформації на час після відновлення провадження у справі щодо кола спадкоємців, які прийняли спадщину. ОСОБА_2 не було залучено до участі у справі, що позбавило його можливості заявити відповідні клопотання щодо витребування необхідної інформації. Отже, судом першої інстанції провадження у справі закрито з підстав п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України безпідставно, оскільки судом після відновлення провадження у справі не було вчинено дії із витребування від нотаріуса інформації про коло спадкоємців, які прийняли та/або не прийняли спадщину, тому суд передчасно дійшов висновку про закриття провадження у справі, спірні правовідносини у якій допускають правонаступництво.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду залишити без змін. Вказує, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали суду 23.05.2023 року суду не було надано доказів, які б свідчили про намір потенційних спадкоємців прийняти спадщину в порядку спадкування за законом та/або заповітом, наявність заведеної спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 , що слугувало б підставою для процесуального правонаступництва в розумінні положень ст. 55 ЦПК України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила апеляційну скарги задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, а томуколегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 , в якому просила витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_3 померла.
03 серпня 2022 року представник померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_7 звернулась до суду із заявою про зупинення провадження у цивільній справі до залучення правонаступників позивача.
До заяви було долучено наступні документи: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 20 липня 2022 року адресована «до нотаріусів, всім кого це стосується» про намір спадкоємця за заповітом прийняти спадщину після померлої ОСОБА_3 ; копія заповіту від 30 грудня 2020 року, складеного від імені ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.Л.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про зупинення провадження, зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24 квітня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про його залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій заявник зазначає, що він є спадкоємцем померлої, що підтверджується копією заповіту від 30 грудня 2020 року, копією заяви про прийняття спадщини від 22 липня 2022 року, копією довідки віх.№1185/02-14/630/2022 від 30 березня 2023 року, виданої Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про вступ у справу в порядку процесуального правонаступництва після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
В підготовчому засіданні представник відповідача - ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття провадження у цивільній справі, на підставі п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку зі смертю позивача та відсутністю потенційних спадкоємців, які заявили про намір прийняти спадщину, що мало слугувати підставою для вирішення судом питання про допуск у справі правонаступника.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року закрито провадження у даній справі.
Закриваючи провадження у даній справі, посилаючись п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Мельника А.В. про закриття провадження у цивільній справі, у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності належних та допустимих доказів, які свідчили про намір потенційних спадкоємців прийняти спадщину в порядку спадкування за законом та/або заповітом, наявність заведеної спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 , що слугувало б підставою для процесуального правонаступництва в розумінні положень статті 55 ЦПК України.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки вони суперечать матеріалам справи та зроблені з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Згідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за яким до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
За змістом ч.1 ст. 55 ЦПК України суд, при вирішенні питання про залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони, має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, дійсно є правонаступником та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони.
За змістом висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37 цс 20), суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (ст.1219 ЦК України).
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , яка, як стверджувала позивач ОСОБА_3 в позовній заяві, належала їй на праві власності внаслідок визнання права власності в порядку спадкування за законом відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.05.2020 року, яке набрало законної сили 07.08.2020 року.
За життя, 13 грудня 2022 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко В.Л., за яким все майно (рухоме та нерухоме, що буде їй належати на день смерті), заповідала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 2 а.с.125).
З копії довідки за №1185/02-14/630/2022 від 30 березня 2023 року, виданої Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою, вбачається, що станом на 30 березня 2023 року із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 згідно з заповітом звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та заведено спадкову справу № 630/2022 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (том 2 а.с. 147).
Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, 08 червня 2023 року державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Іванець О.О. спадкоємцю ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_2 ( а.с. 207, т. 2).
Таким чином, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини, враховуючи предмет позову ОСОБА_3 , допускають правонаступництво, оскільки позов стосується належної їй на праві власності частки нерухомого майна, на яке в порядку спадкування має право спадкоємець ОСОБА_2 , який прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше спадкове майно, а отже у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва є помилковим, а доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими.
Висновок суду про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про намір потенційних спадкоємців прийняти спадщину в порядку спадкування за законом та/або заповітом, наявність заведеної спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 , що слугувало б підставою для процесуального правонаступництва в розумінні положень статті 55 ЦПК України, колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки спростовується наявною у матеріалах справи копією довідки за №1185/02-14/630/2022 від 30 березня 2023 року, виданої Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою, про те, що станом на 30.03.2023 року із заявою про прийняття спадщини померлої згідно з заповітом звернувся ОСОБА_2 та заведено спадкову справу № 630/2022 року після смерті ОСОБА_3 (том 2 а.с. 147).
За таких обставин суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини щодо витребування майна з чужого незаконного володіння не допускають правонаступництва, не вирішив питання про залучення до участі у справі правонаступника позивача та необґрунтовано закрив провадження у справі. Отже, оскаржувану ухвалу суду не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки така ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 379, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , який вважає себе правонаступником позивача, - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 18 січня 2024 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.