18 січня 2024 року
м. Київ
справа №320/3483/23
провадження № К/990/173/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
30 грудня 2023 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
02 січня 2024 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, Верховний Суд зазначає таке.
Позивач звернулася до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо винесення Рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну від 25 листопада 2022 року номер: 80114300016771/629;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області видати ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію в Україну на підставі заяви від 26 листопада 2021 року до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на отримання дозволу на імміграцію в Україну, яку зареєстровано за № 400037858.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 лютого 2023 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, позивач оскаржила їх у касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Вичерпний і остаточний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, наведено у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Зокрема вищевикладеними нормами процесуального закону встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, залишена без змін апеляційним судом, до вищевказаного переліку не віднесена.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на оскарження таких судових рішень у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Такий висновок наведено в ухвалі Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі № 120/310/23 предметом касаційного оскарження як і у справі, що розглядається виступали ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційного суду, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
У цій же ухвалі колегія суддів звертала увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, відповідно до яких критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження. Тобто, якщо апеляційний суд погодився з відмовою суду першої інстанції у забезпеченні позову чи скасував вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, учасник справи, який подавав заяву про вжиття таких заходів до суду першої інстанції, за наявності підстав не позбавлений можливості знову подати відповідну заяву до цього суду.
Таким чином, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у вищевказаній постанові констатувала, що у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
При цьому зауважено, що неможливим є касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін, ухвали апеляційного суду, згідно з якою він відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови апеляційного суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 відступила від викладеної вище правової позиції в частині висновків про неможливість оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову в забезпеченні позову та про неможливість касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, зазначивши, що такі обмеження є невиправданими, та що у касаційному порядку можуть, окрім інших, переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 та від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20, колегія суддів Верховного Суду в ухвалі від 21 березня 2023 року у справі № 120/310/23 дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, не може бути предметом касаційного оскарження.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 640/22893/21, від 30 грудня 2021 року у справі № 520/17813/21, від 09 січня 2023 року у справі № 464/4151/22 та від 01 серпня 2023 року у справі № 320/17085/21.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 320/3483/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
С. А. Уханенко