18 січня 2024 року
м. Київ
справа № 400/9/23
адміністративне провадження № К/990/44566/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №400/9/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності; визнання протиправними та скасування наказів; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держпродспоживслужби, ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорії «Б» - начальників головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, м.Києвi та міжрегіональних головних управлінь Держпродспоживслужби на державному кордоні, а також державних службовців, на яких покладено виконання обов'язків начальників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2022 році, що затверджений наказом Держпродспоживслужби від 1 грудня 2022 року №632-к в частині визначення результатів виконання завдань начальником ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держпродспоживслужби від 1 грудня 2022 року №632-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держпродспоживслужби від 2 грудня 2022 року №637-к (зі змінами внесеними наказом Держпродспоживслужби від 12 грудня 2022 року № 675-к) «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатностi, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв'язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 ЗУ «Про державну службу»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність;
- стягнути з ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2023 року скасовано.
Прийнято по справі нову постанову, якою задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області.
Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Держпродспоживслужби, які займають посади державної служби категорії "Б" - начальників головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, м. Києвi та міжрегіональних головних управлінь Держпродспоживслужби на державному кордоні, а також державних службовців, на яких покладено виконання обов'язків начальників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2022 році, що затверджений наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 1 грудня 2022 року №632-к в частині визначення результатів виконання завдань начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ..
Визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 1 грудня 2022 року №632-к в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_1 ..
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 2 грудня 2022 року №637-к (зі змінами внесеними наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 12 грудня 2022 року № 675-к) "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв'язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.
Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень не було ураховано висновки Верховного Суду, викладеного у постановах від 14 липня 2022 року у справі №440/99/212, від 30 березня 2021 року у справі №280/6429/19 та від 20 грудня 2022 року у справі №640/31884/20.
Проте норми, яку суд апеляційної інстанції застосував у супереч такому висновку, заявник не указав, як і норми щодо якої цей висновок сформовано.
Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.
Так, за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Водночас застосовність висновків Верховного Суду повинно здійснюватися через призму норми права, яка діє у часі та впливає на врегулювання спірних правовідносин, а відповідно і вирішення спору.
Перевіряючи доводи заявника щодо неврахування судами висновків Верховного Суду, сформованих у справах №№440/99/21, 280/6429/19 та 640/31884/20, Верховним Судом установлено, що заявник не навів норми, щодо якої такий висновок сформовано та не виклав ці аргументи у взаємозв'язку з обставинами цієї справи, що мають індивідуальний характер, обмежившись лише фразою щодо відсутності у суду повноважень перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень щодо оцінювання службової діяльності позивача.
Держпродспоживслужба лише наводить приклади справ, розглянутих Верховним Судом, проте лише викладає правові позиції Суду, не зазначаючи конкретно норми права, щодо якої сформовано висновок Верховного Суду, належний, на його думку, до застосування до спірних правовідносин.
Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, цитування норм законодавства, яким урегульовані питання виплати грошового забезпечення, переоцінки доказів та незгоди з висновком суду апеляційної інстанцій, що оцінки доказів у справі, що свідчить про їхню переоцінку заявником..
Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Отже, у скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки норми КАС України вимагають визначення такої норми, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, Держпродспоживслужба не виклала передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржені судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Лише загальні посилання на висновки Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та дотримання всіх умов касаційного оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі №400/9/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності; визнання протиправними та скасування наказів; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду