Справа № 580/5283/23 Головуючий у І інстанції - Гаращенко В.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
18 січня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Костюк Л.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Чорної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28 березня 2023 року № 0002260402.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємство є об'єктом критичної інфраструктури, надає послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води для забезпечення ними близько 3 млн. квадратних метрів житлової площі у 800 будинках м. Черкаси, здійснює виробництво та постачання в об'єднану енергосистему України близько 300 000 Мвт. год. електричної енергії на рік.
Також Позивач зазначив, що в умовах воєнного стану, з початку воєнних дій на території України не зупиняв забезпечення потреб населення та соціально важливих об'єктів у гарячому водопостачанні та централізованому опалені, на протязі квітня-жовтня 2022 року вів активну підготовку до осінньо-зимового опалювального сезону, зокрема в частині ремонту генеруючих потужностей та накопичення палива, спрямовуючи на це всі існуючі фінансові ресурси для забезпечення безперебійного теплопостачання.
Позивач, за період охоплений перевіркою проводив свою діяльність в період діючого воєнного стану та невизначеності в податковому законодавстві в частині надання преференцій зі сплати податків/усунення таких преференцій, здійснював заходи щодо закінчення опалювального сезону 2021-2022 років та підготовки до проведення опалювального сезону 2022-2023 років. Отже, висновки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, є безпідставними, зробленими без об'єктивної оцінки всіх суттєвих обставин здійснення фінансово-господарської діяльності в умовах діючого воєнного стану.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.03.2023 № 0002260402.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при встановленні порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, під час проведення документальних перевірок платників податків, з метою врахування фактору повторності обов'язково рекомендовано відстежувати результати попередніх перевірок цього платника податків за період 1095 календарних днів.
За результатами аналізу інформаційної системи «Податковий блок» встановлено, що відносно ПрАТ «Черкаське хімволокно» складено податкове повідомлення-рішення № 0007580401 від 30.01.2023, у зв'язку з чим, комісією Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, прийнято рішення застосувати штрафні санкції відповідно до пункту 124.3 статті 124 Податкового кодексу України - 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Отже, податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» з питань своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань по податкових деклараціях з ПДВ за січень 2022 року, лютий 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, за результатами якої складено акт від 10 лютого 2023 року № 82/32-00-04-02-02-06/00204033, в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»:
- п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та абз. 3 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених згідно декларацій з податку на додану вартість за січень 2022 року (№ 9036451249 від 21.02.2022) в сумі 4 119 513,39 грн по строку сплати - 01.08.2022 року, лютий 2022 року (№ 9132643474 від 19.07.2022) в сумі 7 793 939,00 грн по строку сплати - 01.08.2022 року, травень 2022 року (№ 9132662863 від 19.07.2022) в сумі 254 198,00 грн по строку сплати - 01.08.2022 року, червень 2022 року (№ 9133540984 від 20.07.2022) в сумі 2 652 160,00 грн по строку сплати - 01.08.2022 року, липень 2022 року (№ 9163754687 від 22.07.2022) в сумі 8 351 484,00 грн по строку сплати - 30.08.2022 року.
На підставі викладеного, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2023 року № 0002260402, яким до Позивача застосовано штраф в сумі 11 585 647,20 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не досліджував обставин вчинення юридичною особою податкового правопорушення, шляхом оцінки відомостей про стан рахунку платника в установі банку протягом періоду часу, коли розпочався та завершився перебіг строку на оплату грошових зобов'язань з податків (зборів).
Окрім того, поза увагою контролюючого органу залишений обсяг та характер грошових зобов'язань платника податків, строк виконання яких співпав із проміжком часу, коли підлягав виконанню податковий обов'язок.
Відповідач не надавав оцінку тим обставинам, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Судом встановлено, що Позивач віднесений до підприємств критичної інфраструктури, яке забезпечує теплопостачання міста Черкаси, а також виробництво електроенергії, яке в умовах воєнного стану та постійних ракетних обстрілів критичної інфраструктури України в першу чергу вживало заходів для забезпечення теплом та електроенергією населення, тому доводи Відповідача, що Позивач умисно ухилявся від покладених на нього обов'язків щодо сплати податків, є необґрунтованим та базується на припущеннях.
Суд першої інстанції звернув увагу, що акт камеральної перевірки № 82/32-00-04-02-02-06/00204033 від 10.02.2023, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2023 року № 0002260402 не містить обґрунтувань та доведення контролюючим органом вчинення умисного та повторного умисного порушення платником податків норм Податкового кодексу України, тому з урахуванням вищенаведених обставин у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до Позивача відповідальності передбаченої п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 7 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Згідно з пунктом 76.3 статті 73 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Таким чином, Відповідач має право на проведення камеральної перевірки на предмет своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за відсутності будь-якого наказу керівника податкового органу та без згоди платника податку.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ст. 49 ПК України).
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою нарахування штрафних санкцій, визначених в податковому повідомленні-рішенні від 23.09.2021 № 0003120403, є несвоєчасна сплата Позивачем, зокрема, податкових зобов'язань, самостійно визначених в поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на додану вартість.
За даними інтегрованої картки платника ПрАТ «Черкаське хімволокно» по податку на додану вартість (код класифікації доходів бюджету 14060100):
1) по строку 02.03.2022 проведено нарахування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року від 21.02.2022 року № 9036451249 в сумі 13 964 765 грн. Граничний термін сплати - 01.08.2022 року.
Частина суми визначених грошових зобов'язань за січень 2022 року в розмірі 8 777 186,0 грн, була погашена 19.07.2022 року, за рахунок зарахування суми від'ємного значення (ряд. 19) у зменшення суми податкового боргу (ряд. 20.1) в деклараціях за березень, квітень 2022 року.
Станом на 02.03.2022 року по особовому рахунку Підприємства по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 30 14060100) рахувалась переплата в сумі 1 068 065,61 грн.
З урахуванням вищевикладеного, сума недоплати станом на 02.08.2022 року по декларації за січень 2022 року становила 4 119 513,39 грн, яка погашена за рахунок сплати грошовими коштами, згідно платіжних інструкцій: № 409495120 від 26.08.2022 в сумі 1 127 839,92 грн, тобто з затримкою на 25 календарних днів; № 409874802 від 29.08.2022 в сумі 1 260 856,80 грн, тобто з затримкою на 28 календарних днів; № 409698810 від 26.08.2022 в сумі 1 730 816,67 грн, тобто з затримкою на 28 календарних днів.
2) по строку 20.07.2022 проведено нарахування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року від 19.07.2022 року № 9132643474 в сумі 7 793 939 грн. Граничний термін сплати - 01.08.2022 року.
Станом на 01.08.2022 року по особовому рахунку Підприємства по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 30 14060100) переплата відсутня.
Суму недоплати (податковий борг) в сумі 7 793 939 грн погашено за рахунок сплати грошовими коштами, згідно платіжних інструкцій: № 409698810 від 29.08.2022 в сумі 964 464,51 грн, тобто з затримкою на 28 календарних днів; № 410366726 від 30.08.2022 в сумі 1 052 343,48 грн, тобто з затримкою на 29 календарних днів; № 410971779 від 31.08.2022 в сумі 1 721 107,78 грн, тобто з затримкою на 30 календарних днів; № 411400248 від 01.09.2022 в сумі 1 908 946,80 грн, тобто з затримкою на 31 календарний день; № 411825332 від 02.09.2022 в сумі 680 000,00 грн, тобто з затримкою на 32 календарних дні.
Частина суми визначених грошових зобов'язань за лютий 2022 року в розмірі 1 467 076,43 грн, була погашена 20.09.2022 року, за рахунок зарахування суми від'ємного значення (ряд. 19) у зменшення суми податкового боргу (ряд.20.1) по декларації за серпень 2022 року (№ 9187985677 від 20.09.2022), тобто з затримкою на 50 календарних днів.
3) по строку 20.07.2022 проведено нарахування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року від 19.07.2022 року № 9132662863 в сумі 254 198 грн. Граничний термін сплати - 01.08.2022 року.
Сума визначених грошових зобов'язань за травень 2022 року в розмірі 254 198 грн була погашена 20.09.2022 року, за рахунок зарахування суми від'ємного значення (ряд. 19) у зменшення суми податкового боргу (ряд.20.1) по декларації за серпень 2022 року (№ 9187985677 від 20.09.2022), тобто з затримкою на 50 календарних днів.
4) по строку 01.08.2022 проведено нарахування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року від 20.07.2022 року № 9133540984 в сумі 2 652 160 грн. Граничний термін сплати - 01.08.2022 року.
Сума визначених грошових зобов'язань за червень 2022 року в розмірі 2 652 160 грн, була погашена 20.09.2022 року, за рахунок зарахування суми від'ємного значення (ряд. 19) у зменшення суми податкового боргу (ряд.20.1) по декларації за серпень 2022 року (№ 9187985677 від 20.09.2022), тобто з затримкою на 50 календарних днів;
5) по строку 30.08.2022 проведено нарахування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за липень 2022 року від 22.08.2022 року № 9163754687 в сумі 8 351 484 грн. Граничний термін сплати - 30.08.2022 року.
Станом на 30.08.2022 року по особовому рахунку Підприємства по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 30 14060100) переплата відсутня.
Частину суми визначених грошових зобов'язань за липень 2022 року в розмірі 8 351 483,57 грн, була погашена 20.09.2022 року, за рахунок зарахування суми від'ємного значення (ряд. 19) у зменшення суми податкового боргу (ряд.20.1) по декларації за серпень 2022 року (№ 9187985677 від 20.09.2022), тобто з затримкою на 21 календарний день.
Суму недоплати (податковий борг) в сумі 0,43 грн погашено за рахунок сплати грошовими коштами, згідно платіжної інструкції: № 418355595 від 22.09.2022 в сумі 0,43 грн, тобто з затримкою на 23 календарних дні.
Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.03.2023 № 0002260402, воно прийняте з підстав вчинення Позивачем умисного, повторного порушення граничних строків сплати податкового зобов'язання, тому застосовано відповідальність передбачену п. 124.3 ст. 124 ПК України.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п. 124.2 ст. 124 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Відмінність між собою складів податкових правопорушень, визначених у п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України та у п.124.3 ст.124 Податкового кодексу України полягає в наявності або відсутності одночасно двох умов:
1) умислу платника податків, тобто вини (як суб'єктивної сторони складу протиправного діяння);
2) вчинення повторного умисного діяння протягом 1095 календарних днів.
Колегія суддів звертає увагу, що в силу п.п. 75.1.1 ст. 75 та ст. 76 Податкового кодексу України перелічені юридично значимі фактори об'єктивно не можуть бути достеменно з'ясовані контролюючим органом у межах та обсязі такого заходу податкового контролю як камеральна перевірка.
Отже, контролюючий орган не досліджував обставин вчинення юридичною особою податкового правопорушення, шляхом оцінки відомостей про стан рахунку платника в установі банку протягом періоду часу, коли розпочався та завершився перебіг строку на оплату грошових зобов'язань з податків (зборів).
Крім того, поза увагою контролюючого органу залишений обсяг та характер грошових зобов'язань платника податків, строк виконання яких співпав із проміжком часу, коли підлягав виконанню податковий обов'язок.
Згідно з п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 109.3 ст.109 ПК України передбачено, що у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2 - 1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
За приписами п. 112.7 ст. 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно даних Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2022 року у ПрАТ «Черкаське хімволокно» наявні наступні показники: чистий дохід від реалізації за І півріччя 2022р. зменшився з аналогічним періодом за І півріччя 2021р. на 121710.0 тис. грн; реалізація електроенергії зменшилась на суму 111 144.0 тис. грн; собівартість реалізованої продукції збільшилась на 145 920.0 тис. грн; ціна на паливо збільшилась на 143 972.0 тис. грн.
Так, за 6 місяців 2021 року від здійснення основної господарської діяльності Позивач отримав прибуток в розмірі 11 061 000,00 грн. (код рядка 2090), а за аналогічний період 2022 року збиток в розмірі 256 569 000,00 грн. (код рядка 2095).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач віднесений до підприємств критичної інфраструктури, яке забезпечує теплопостачання міста Черкаси, а також виробництво електроенергії, яке в умовах воєнного стану та постійних ракетних обстрілів критичної інфраструктури України в першу чергу вживало заходів для забезпечення теплом та електроенергією населення, тому доводи Відповідача, що Позивач умисно ухилявся від покладених на нього обов'язків щодо сплати податків, є необґрунтованим та базується на припущеннях.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України розроблено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року № 225, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (далі - Поярдок № 225) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є, окрім іншого, інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 225).
Зокрема, згідно з Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, таким документом можуть бути документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).
Проте, колегія суддів звертає увагу, що дані норми фактично діяли по 30.09.2022, а станом на 22.09.2022 ПРАТ «Черкаське хімволокно» повністю сплатило свої податкові зобов'язання.
Таким чином, висновки акта камеральної перевірки не містять обґрунтувань вчинення умисного та повторного умисного порушення Платником податків норм Податкового кодексу України, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до Позивача відповідальності передбаченої п. 124.3 ст. 124 Податкового кодексу України, з чим погоджується і колегія суддів.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки Відповідачем не доведено наявності тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої прийшов до обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову та залишення апеляційної скарги без задоволення.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Л.О. Костюк
О.М. Оксененко
Повний текст складено 18.01.2024 року.