Справа № 320/5369/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
17 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2023 № 9к «Про припинення доступу до державної таємниці працівникам суду» в частині припинення доступу до секретної інформації судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва нарахувати та виплатити позивачу суму доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці за період з 18.01.2023 по день набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Службу безпеки України.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем вказано, що перебуваючи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва йому було надано доступ до секретної інформації та встановлено відповідну доплату за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Однак, оскаржуваним наказом, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідний доступ протиправно було припинено, адже підстав для ухвалення такого рішення у відповідача не було, зокрема, відповідач при прийняті наказу протиправно керувався вимогами Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», адже такий Закон не відповідає нормам Конституції України. До того ж, позивач не звільнений з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, а матеріали із секретною інформацією до адміністративних справ, які, зокрема були в його провадженні, досі перебувають у Режимно-секретному органі Окружного адміністративного суду міста Києва. Передача таких справ на виконання вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до Київського окружного адміністративного суду наразі неможлива, оскільки у останнього немає дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. При цьому, допуск до провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданий відповідно до законодавства про державну таємницю судді чи працівнику апарату суду, які працюють за посадами згідно з номенклатурою посад працівників, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, за суттю та правовою природою в умовах режимних обмежень слід вважати таким, що дає право особі на отримання компенсації (доплат до посадового окладу) на постійній основі.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження на 17.01.2024.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Указом Президента України від 14.03.2007 № 201/2007 «Про призначення та переведення суддів», призначений на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п'ять років (а.с. 14).
Постановою Верховної Ради України від 06.10.2011 № 3833-VI «Про обрання суддів», позивача обрано на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково (а.с. 15).
Наказом заступника голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2019 № 10/к «Про надання доступу до державної таємниці ОСОБА_1 », позивачу, судді Окружного адміністративного суду міста Києва, надано доступ до секретної інформації в обсязі, необхідному для своєчасного і якісного виконання службових обов'язків, а також з 15.01.2019 встановлено виплату щомісячної доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі 10% посадового окладу за ступень секретності «Цілком таємно» (а.с. 33).
Листом від 04.08.2021 № 14/5/2-2889, Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ повідомило голову Державної судової адміністрації України (а він в свою чергу місцеві та апеляційні суди), що під час здійснення аналізу роботи суддів з відомостями, що становлять державну таємницю, встановлено безпідставне використання бюджетних коштів по компенсації суддям та працівникам апарату судів у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці. Зокрема більшість суддів, крім слідчих суддів загальних апеляційних судів, та працівників апарату судів протягом тривалого часу (декілька років) взагалі не працювали з документами, які становлять державну таємницю, однак, щомісячно отримують компенсацію за роботу в умовах обмежень. Вказане призводить до неефективного використання бюджетних коштів, яких на даний момент не вистачає для фінансування судової гілки влади в цілому. Враховуючи викладене, з метою недопущення неефективного використання бюджетних коштів по наданню компенсації представникам судової влади у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, запропоновано розглянути вказане питання та вжити відповідних заходів (а.с. 53-55).
Наказом Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2023 № 9/к «Про припинення доступу до державної таємниці працівникам суду», у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX, який вбачає припинення здійснення правосуддя суддями, відповідно до пункту 50 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 та позицією Служби безпеки України щодо необхідності оптимізації кількості посад працівників, які потребують доступу до держаної таємниці, з метою оптимізації витрачання бюджетних коштів, у пункті 3 цього наказу припинено позивачу, судді Окружного адміністративного суду міста Києва, доступ до секретної інформації з 18.01.2023, у зв'язку з ліквідацією Оружного адміністративного суду міста Києва (а.с. 30).
Наказом Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2023 № 10/к «Про припинення щомісячної доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці», у пункті 1 припинено з 18.01.2023 виплату щомісячної доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці працівникам Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема позивачу (а.с. 31).
Позивач, вважаючи наказ від 17.01.2023 № 9/к в частині припинення йому доступу до секретної інформації протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач, як суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, мав доступ до секретної інформації в обсязі, необхідному для своєчасного і якісного виконання ним службових обов'язків. Однак, такий доступ був припинений відповідачем на підставі Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва. Спірний доступ позивача до секретної інформації був наданий виключно для виконання функцій та обов'язків судді у вищезазначеному суді, які позивач наразі не виконує, підстав вважати, що відповідач не мав достатніх правових підстав для скасування такого доступу немає.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк:
- п. 77 Порядку № 939 не може бути застосований до позивача, позаяк судді Окружного адміністративного суду міста Києва не звільнені з посад, наразі продовжують перебувати на відповідних посадах зі збереженням всіх гарантій їх статусу;
- Закон № 2825-IX не відповідає Конституції України, а тому, не може застосовуватися;
- матеріали із секретною інформацією до адміністративних справ, які, зокрема, були в його провадженні, досі зберігаються у Режимно-секретному органі Окружного адміністративного суду міста Києва (у зв'язку з відсутністю у Київського окружного адміністративного суду дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Суспільні відносини, пов'язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки, регулює Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-ХІІ (далі - Закон № 3855-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, за змістом ст. 1 Закону № 3855-XII, допуск до державної таємниці - це оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; натомість доступ до державної таємниці - це надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.
Відповідно до приписів ст. 22 Закону № 3855-XII, допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України. Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов'язана з місцем роботи, служби або навчання, документи про надання допуску до державної таємниці можуть оформлятися за місцем провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Згідно із частиною першої статті 23 Закону № 3855-XII, допуск до державної таємниці не надається у разі: 1) відсутності у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією; 2) сприяння громадянином діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України, або участі громадянина в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом; 3) відмови громадянина взяти на себе письмове зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена, а також за відсутності його письмової згоди на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з допуском до державної таємниці; 4) наявності у громадянина судимості за тяжкі або особливо тяжкі злочини або за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України, не погашеної чи не знятої в установленому порядку; 5) наявності у громадянина психічних розладів, які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я України і Службою безпеки України.
Нормами ч. 2 ст. 23 Закону № 3855-XII, установлено, що у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено також у разі: 1) повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе; 2) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном; 3) невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Статтею 26 Закону № 3855-XII, визначено, що переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі необхідності підвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи із секретною інформацією вищого чи нижчого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов'язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону.
Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 27 Закону № 3855-XII, доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання. Рішення про надання доступу до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв приймають керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, у яких виконуються роботи, пов'язані з державною таємницею, або зберігаються матеріальні носії секретної інформації. Керівники державних органів, за винятком осіб, передбачених частиною шостою цієї статті, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій доступ до державної таємниці у сфері, що стосується діяльності державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, отримують за посадою після надання їм допуску до державної таємниці за відповідною формою. Відмова надати громадянинові України доступ до конкретної секретної інформації та її матеріальних носіїв можлива лише у разі відсутності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, та може бути оскаржена в порядку, встановленому частиною другою статті 25 цього Закону.
Згідно зі статтею 30 Закону № 3855-XII, у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог законодавства, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 15.06.1994 № 414, якою затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення). Так, у пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.
Згідно з пунктом 2 Положення, особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Відповідно до пункту 5 Положення, такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
Тож, з наведенного слідує, що поняття «допуск до державної таємниці» і «доступ до державної таємниці», мають різне значення і відрізняються одне від одного, зокрема, допуск до державної таємниці, передбачає оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації, включаючи державну таємницю, через СБУ (є правом на роботу з інформацією), водночас, умовою реалізації цього права (тобто, фактичного доступу до конкретної секретної інформації), є потреба у службовій діяльності.
Під час розгляду данного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач, як суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, мав доступ до секретної інформації в обсязі, необхідному для своєчасного і якісного виконання ним службових обов'язків, однак, такий доступ був припинений відповідачем на підставі Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.
Так, Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX), у статтях першій та другій постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Пунктами 1, 2, 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX установлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.ьЗ дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом; Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду; з дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду. Кабінету Міністрів України та Державній судовій адміністрації України доручено вжити в межах компетенції заходів, необхідних для реалізації цього Закону.
Крім того, Законом України «Про внесення зміни до розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 13.12.2022 №2826-ІХ установлено, що під час ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва положення частини шостої статті 147 цього Закону щодо порядку припинення здійснення правосуддя судом, що ліквідується, та передачі ним судових справ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
14.12.2022 Закон № 2825-ІХ опубліковано в газеті «Голос України» № 254, тобто, він набрав чинності 15.12.2022.
Колегія суддів звертає увагу на те, що якщо обсяг функціональних обов'язків за певною посадою, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, залежить від ступеня секретності. Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов'язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов'язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв'язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону України «Про державну таємницю» виникає право на отримання компенсації.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Окружний адміністративний суд міста Києва, суддею якого є позивач, припинив здійснення правосуддя з 15.12.2022, що впливає на те, що припинення здійснення цим судом правосуддя, унеможливлює фактичне виконання суддями цього суду, зокрема і позивачем, своїх посадових обов'язків, пов'язаних з розглядом справ і прийняттям рішень. Тобто, позивач наразі не здійснює првосуддя, за для якого і було надано йому доступ до державної таємниці для розгляду певної категорії справ, з огляду на що, підстав вважати, що відповідач не мав достатніх правових підстав для скасування такого доступу немає.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання сторонни позивача на те, що матеріали із секретною інформацією до адміністративних справ, які, зокрема, були в його провадженні, досі зберігаються у Режимно-секретному органі Окружного адміністративного суду міста Києва (у зв'язку з відсутністю у Київського окружного адміністративного суду дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею), позаяк, це не спростовує факт відсутності у позивача потреби у доступі до цієї інформації, адже фізично суд, суддею якого є позивач, не здійснює жодної діяльності по здійсненню правосуддя.
Також, є безпідставними посилання позивача на невідповідність Конституції України та іншим Законам України положень Закону, яким ліквідований Окрежний адміністративний суд міста Києва, позаяк, це не є предметом розгляду даного спору.
З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржуваний наказ від 17.01.2023 № 9к «Про припинення доступу до державної таємниці працівникам суду» в частині припинення доступу до секретної інформації судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 , відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, внаслідок чого, правові підстави для його скасування відсутні. Враховуючи, що позивач у спірний період з секретними документами не працював, підстав для виплати йому передбаченої Законом № 1402-VIII доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у відповідача не було.
Позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2023 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко