Справа № 620/8547/23 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО
17 січня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 в частині строків її призначення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 за період з 01.09.2022 (з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено пенсію) до 07.10.2022 ( дата призначення пенсії ).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що перебуваючи на обліку у відповідача, як отримувач пенсії по інвалідності з дитинства, 25.08.2022 звернувся до останнього з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, до якої надав необхідні документи, у тому числі довідку серії МСЕ-ЧНВ №166011 від 28.03.2003, однак перевищуючи свої повноваження, порушуючи законодавчі вимоги, відповідач на свій власний розсуд направив запит до МСЕК № 1 для підтвердження висновку про інвалідність з дитинства (до 18 років), не дивлячись на те, що позивач багато років отримує пенсію, як особа з інвалідністю з дитинства ІІІ групи та всі необхідні документи є в наявності у відповідача у пенсійній справі позивача. В зв'язку з зазначеним, відповідачем було протиправно порушено терміни призначення пенсії позивачу по втраті годувальника.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження на 17.01.2024.
20.12.2023, під № 48891 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію, як особа з інвалідністю з дитинства III групи, а з 07.10.2022 отримує пенсію по втраті годувальника.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.08.2022.
25.08.2022 позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення пенсії по втраті годувальника, до якої додав копії необхідних документів, у тому числі довідку серії МСЕ-ЧНВ №166011, виданої МСЕК № 1 від 28.03.2003, в якій зазначена група інвалідності - третя, причина інвалідності - з дитинства, інвалідність встановлена на строк - безстроково.
Листом від 01.09.2022, відповідач звернувся до Чернігівської обласної МСЕК № 1 щодо надання довідки, а саме: висновку про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання з дитинства) (а.с.11).
06.10.2022 підтверджено висновок про час настання інвалідності з дитинства до 18 років (а.с.12) та з 07.10.2022 позивачу призначено пенсію по втраті годувальника за померлого батька відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погоджуючись з датою призначення пенсії по втраті годувальника за померлого батька, позивач звертався до відповідача з відповідними заявами, однак, листами від 13.12.2022 та від 03.05.2023, позивачу повідомлено, що при перегляді документів, які були в наявності було виявлено відсутність медичного документу про те, що інвалідність настала до досягнення 18 років. Даний документ визначає право на призначення пенсії в разі втрати годувальника.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач 25.08.2022 звернувся до відповідача з заявою та необхідним, для призначення пенсії по втраті годувальника, пакетом документів, а тому, відповідачем протиправно призначено позивачу відповідну пенсію позивачу 07.10.2022 без наявних на те підстав.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк при зверненні із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, виявлено відсутність медичного документу про те, що інвалідність настала до достягнення 18 років, а 07.10.2022 після його отримання, позивач подав заяву по перехід на пенсію по втраті годувальника, що і є визначальним для правильного визначення дати призначення пенсії.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до норм частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом абзацу «б» ст. 50 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб , звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон), особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.
Членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією. Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Згідно з нормами ст. 48 Закону, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви.
Під час розгляду судом першої інстанції даного спору було досліджено, що позивач 25.08.2022 звернувся до відповідача із заявою та необхідним, для призначення пенсії по втраті годувальника, пакетом документів, передбаченим Порядком подання та оформлення документів для призначення перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 току № 3-1.
Колегія суддів вважає, що надсилання відповідачем до МСЕК запиту без встановлення невідповідності чи неповноти наданих при зверненні документів, призвело до протиправного призначення позивачу пенсії по втраті годувальника з 07.10.2022. При цьому, ра зі наявності відповідних сумнівів у поданих документах, відповідач мав призначити позивачу пенсію по втраті годувальника у строки, встановлені законом, після чого мав змогу виконати відповідні дії по направленню запиту та перевірки наданих документів, та у разі виявлення відповідних невідповідностей, застосувати передбачені законодавством наслідки.
У контексті доводів апелянта про те, що при зверненні із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, виявлено відсутність медичного документу про те, що інвалідність настала до достягнення 18 років, а 07.10.2022 після його отримання, позивач подав заяву по перехід на пенсію по втраті годувальника, що і є визначальним для правильного визначення дати призначення пенсії, колегія суддів зазначає, що, по перше, позивач багато років отримує пенсію, як особа з інвалідністю з дитинства ІІІ групи та всі необхідні документи є в наявності у відповідача у пенсійній справі позивача, по друге, перше звернення позивача за пенсією по втраті годувальника датоване 25.08.2022, по третє, відповідач жодним чином не розкрив неможливість застосування приписів ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV та/або ст. 50 Закону України № 2262-ХІІ - пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Тож, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що пенсія позивачу по втраті годувальника мала бути призначена саме з 01.09.2022 а не з 07.10.2022, що відповідає чинному правовому регулюванню, принципам належного урядування та справедливості.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко