П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18447/22
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
19 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018) у день виключення зі списків особового складу частини (03.11.2021 ОСОБА_1 і в подальшому з 04.11.2021 по 13.12.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки повного розрахунку (невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018) з 04.11.2021 по день фактичного розрахунку 13.12.2022.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.11.2021 по 04.05.2022 включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.11.2021 по 04.05.2022 включно у розмірі 117811,09 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року змінено в мотивувальній та резолютивній частинах з мотивів, викладених у цій постанові.
Абзац 3 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року викладено у наступній редакції:
"Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.11.2021 по 04.05.2022 включно у розмірі 24 551,83 (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн".
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року залишити без змін.
04 січня 2023 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, в якій позивач просить зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення у справі.
Так, ОСОБА_1 зазначив, що 24.12.2023 на виконання зазначеної постанови йому виплачено 19 764,22 грн, в той час як зобов'язано - 24 551,83 грн, тобто з відрахуванням із присудженої суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Утримання податку на доходи фізичних осіб позивач вважає незаконним, що призвело до неналежного виконання постанови суду, у зв'язку із чим просить встановити військовій частині строк для подачі звіту про виконання рішення в повному обсязі.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у по справі № 802/357/17-а від 23 червня 2020 року.
За обставинами справи, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.11.2021 по 04.05.2022 включно у розмірі 24 551,83 (двадцять чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн.
На виконання зазначеної постанови, військовою частиною нараховано позивачу 24 551,83 грн, з яких утримано податок на прибуток фізичних осіб 18% та військовий збір 1,5% в загальній сумі 4787,61 грн та виплачено 24 грудня 2023 року суму 19 764,22 грн, що не заперечується сторонами.
Спірним під час розгляду заяви ОСОБА_1 є питання, чи підлягають утриманню з присудженої рішенням суду суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, податок на прибуток фізичних осіб 18% та військовий збір 1,5%.
Згідно з абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов'язкових платежів.
Статтею 65 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, відповідно до п.8 якої у разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу.
Відповідно п.163.1 ст.163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування платника податку є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст.168 Кодексу.
Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Кодексу та військовий збір визначених п.161 підр. 10 розділу ХХ Кодексу.
За пунктом 168.5. статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податків та зборів є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п.171.1 ст.171 Кодексу).
Оскільки середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, а є фактично мірою відповідальності роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум при звільненні, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач вчиняючи дії щодо утримання із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні податку на прибуток з доходів фізичних осіб та військового збору діяв правомірно.
З викладеного слідує, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року виконана ВЧ НОМЕР_1 в частині виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а отже відсутні підстави для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання постанови суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 311, 328, 329, 382 КАС України, судова колегія,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданій в порядку ст.382 КАС України, про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 420/18447/23.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняттята касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко