18 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/8288/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.04.2023 №8706209/14236166. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" податкову накладну №260041/6 від 03.10.2022 датою її фактичного подання. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.04.2023 №8706206/14236166. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" податкову накладну №260047/6 від 03.10.2022 датою її фактичного подання. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.04.2023 №8706171/14236166. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" податкову накладну №260051/6 від 03.10.2022 датою її фактичного подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" судові витрати в сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" судові витрати в сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп.
22.12.2023 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Заява мотивована тим, що судом не розподілено витрати на професійну правничу допомогу.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим та занадто перевищеним, просить відмовити у задоволені вимоги про правову допомогу (а.с.70).
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує наступне.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
В силу частин 1, 3, 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 статті 139 розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В силу частин 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Судом встановлено, що в позовній заяві представник позивача зазначив про намір понести витрати на правову допомогу в суді першої інстанції (а.с.4)
Із матеріалів справи вбачається, що 24.04.2023 укладений договір про надання правової допомоги між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ВВ» (замовник), відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання за плату надавати правову (професійну правничу) допомогу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично надану правову допомогу (а.с. 55,56).
Відповідно до додаткової угоди №2 від 22.05.2023 сторони погодили розмір ставки 500 грн за одну годину позасудової роботи адвоката, а також в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції (а.с.57).
Крім того, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані суду: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1047115, акт приймання-передачі наданих послуг від 25.07.2023, у якому зазначено перелік фактично наданої правової допомоги, її обсяг у похвилинному розмірі, склад та обсяг витрат, понесених виконавцем у зв'язку з наданням правової допомоги, рахунок від 29.06.2023 №1, платіжна інструкція від 29.06.2023 №21440 (а.с. 100, 101, 102 з обох сторін).
Відповідно до наданих доказів, вартість правничої допомоги у справі № 620/8288/23 складає 4500,00 грн. У вартість включено такі послуги: вивчення фінансово-господарських документів, вивчення судової практики, надання усних консультацій, розробка та погодження правових позицій у справі, складання адміністративного позову, підготовка доказів по справі, складання відповіді на відзив, складання заяви про долучення доказів судових витрат
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), ціною позову, а відтак є обґрунтованими та мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.
Ухвалити додаткове рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн 00 коп.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 18 січня 2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВВ" (вул.Гетьмана Полуботка, буд.18, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14236166).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО