18 січня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/5160/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій про скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №352563 від 31 січня 2023 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що штраф згідно оскаржуваною постановою накладено на ТОВ «Промбудмеханізація» замість ТОВ «Промбудмеханізація+», який і виступав перевізником. Вантажний тягач марки DAF з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та напівпричіп, перевірка якого здійснювалася органами Державної служби з безпеки на транспорті, належить фізичній особі - ОСОБА_1 . Між ОСОБА_2 та ТОВ «Промбудмеханізація +» був укладений нотаріальний договір найму (оренди) транспортних засобів б/н від 31 березня 2021 року. Таким чином, позивач вважає, що він не є належним суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Ухвалою суду від 27 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи, за наслідками розгляду яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» було притягнено до відповідальності згідно з постановою №252563 від 31 січня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що за результатами проведення документального габаритно-вагового контролю - старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052136 від 27.12.2022 року та Акт №0056584 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.12.2022 року. Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажів з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Щодо визначення позивача у статусі автомобільного перевізника відповідач зазначив, що під час здійснення рейдової перевірки 27.12.2022 року водієм транспортного засобу надано для перевірки уповноваженим особам Укртрансбезпеки серед інших документів, товарно-транспортну накладку від 27.12.2023 року № 20374, згідно якої автомобільний перевізник - ТОВ «Промбудмеханізація». Стороною позивача на момент перевірки не було надано доказу на підтвердження того, що відповідний вантажний автомобіль вибув з його розпорядження і знаходився у правомірному користуванні іншої особи. Відповідач зауважує, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III, відповідальність несуть саме автомобільні перевізники - суб'єкти господарювання.
Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.
Клопотань про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання до суду не надходило.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 грудня 2022 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області у період з 26 грудня 2022 року по 01 січня 2023 року.
23 грудня 2022 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області видано направлення на рейдову перевірку №002370 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів на підставі постанови КМУ від 08.11.2006 року №1567, затвердженого щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 23.12.2022 року №19176/21/27-22 за додержанням Закону України «Про автомобільний транспорт», ЄУТР, Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів передбачених законодавством у Вінницькій області в період з 26 грудня 2022 року до 01 січня 2023 року.
27 грудня 2022 року старшими державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Килимником В.А. та Дідичуком А.В. проведено перевірку транспортного засобу DAF 95 XF430 номерний знак НОМЕР_2 та причіпу DROMECH WN-2 номерний знак НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про реєстрацію НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
Під час перевірки виявлено перевищення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу. Згідно ТТН від 27.12.2022 року №200374 з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 8,3%. відповідальність за що передбачено абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що зафіксовано в акті №335936 від 27 грудня 2022 року.
Водій транспортного засобу - ОСОБА_3 від підпису акту №335936 від 27 грудня 2022 року відмовився, однак з його змістом ознайомлений.
27 грудня 2022 року уповноваженими особами відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області складено Акт №335936 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до якого нормативно допустима маса транспортного засобу - 42 000 т, а фактична - 43340 т.
11 січня 2023 року відповідач направив позивачу повідомлення на розгляд справи №1870/44/24-23, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» повідомлено, що 31 січня 2023 року таке запрошене до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, зафіксованому в акті №335936 від 27 грудня 2022 року з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності.
31 січня 2023 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №352563 за порушення вимог пункту 22.5 ПДР, та відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8500 грн.
Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №352563 від 31 січня 2023 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 № 2344-III (далі - Закон №2344-III) визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
В розумінні статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Суд зазначає, що процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу третього пункту 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансбезпека”; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
В абзаці третьому пункту 20 Порядку №1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, уповноваженими працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області в акті №335936 від 27 грудня 2022 року зафіксовано порушення пункту 22.5 ПДР, а саме: перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
За визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 2344-ІІІ габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п. 15 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Відповідно до пп. 5 п. 2 Порядку № 879 дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.
Згідно п. 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Відповідно до пп. 5-1 п. 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Статтею 48 Закону № 2344-Ш обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи натранспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тис. тон.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу вищевикладених норм законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, параметри фактичної маси, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Як встановлено судом, за результатами рейдової перевірки транспортного засобу DAF 95 XF430 номерний знак НОМЕР_2 та причіпу DROMECH WN-2 номерний знак НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про реєстрацію НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , посадовими особами Укртрансбезпеки встановлено, що позивачем при перевезенні вантажу перевищено встановлених законодавством вагових норм без відповідного дозволу.
При цьому суд зауважує, що єдиним доводом позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення є лише те, що позивач не є автомобільним перевізником у даних правовідносинах.
Вказане твердження є безпідставним та необґрунтованим, оскільки таке спростовується наявними у справі матеріалами.
Так, згідно наявної у матеріалах справи товарно-транспортної накладної №20374 від 27 грудня 2022 року, про яку вказано в Акті №335936 від 27 грудня 2022 року та яку було надано до перевірки водієм транспортного засобу DAF 95 XF430 номерний знак НОМЕР_2 та причіпу DROMECH WN-2 номерний знак НОМЕР_3 , автомобільним перевізником вказано саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація», тобто позивача.
Крім цього, суд вважає цілком слушними доводи відзиву про те, що при проведенні рейдової перевірки відповідачу не було надано жодних інших документів на підтвердження того, що указаний вище вантажний автомобіль перебував у розпорядженні ТОВ «Промбудмеханізація+» та саме назване підприємство у спірній ситуації є автомобільним перевізником.
Поряд з цим суд зауважує, що документів, на які посилається позивач у позові на підтвердження доводів про те, що ТЗ DAF 95 XF430 номерний знак НОМЕР_2 та причіп DROMECH WN-2 номерний знак НОМЕР_3 перебували у користуванні ТОВ «Промбудмеханізація+», не було надано відповідачу і під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Також суд звертає увагу на те, що у позові не заперечується сам факт допущення порушення законодавства про автомобільним транспорт під час здійснення перевезення вантажу 27 грудня 2022 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем під час здійснення перевезення вантажу було порушено законодавство про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників, а саме: здійснено перевезення вантажу з перевищенням встановлених пунктом 22.5 ПДР вагових норм без відповідного дозволу, що є підставою для застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Отже, прийняття відповідачем оскаржуваної у цій справі постанови №352563 від 31 січня 2023 року є обґрунтованим та законним.
Інших доводів, окрім зазначених вище, в обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови не наведено.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Правові підстави для її скасування відсутні.
Крім цього, відмовляючи у задоволенні цього позову, суд також виходить з того, що оскаржувана постанова фактично вичерпала свою дію, адже, згідно доводів позову, позивачем було сплачено штраф, визначений такою постановою. Посилання при цьому у позові на приписи частини першої статті 296 КУпАП є безпідставними, оскільки норми КУпАП не підлягають застосуванню у цих спірних відносинах, які врегульовані наведеними судом вище нормами законодавства про автомобільний транспорт. Скасування судом постанови №352563 від 31.01.2023 року, про що просить позивач у позові, наразі не призведе ні до захисту, ні до відновлення прав позивача, а тому вказаний правовий акт не може бути скасований судом, адже такий фактично вичерпав свою юридичну силу у спірних правовідносинах у звязку із його виконанням.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтями 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій про скасування постанови відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 січня 2024 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудмеханізація» (вул Перша Приміська, буд. 3, с. Чагор, Чернівецький район, Чернівецька область; код ЄДРПОУ 37702089), відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 248 «У»; код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя О.П. Лелюк