18 січня 2024 року справа № 580/12135/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
19.12.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій щодо відмови їй у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за 1986 рік відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за 1986 рік відповідно до вказаного Закону;
стягнення з відповідача судових витрат.
Обґрунтовуючи зазначила, що відповідач відмовив у перерахунку пенсії з урахування заробітної плати отриманої за 26.04.1986 посилаючись на те, що інша довідка містить інформацію за період роботи 26-27.04.1986 (два дні). На звернення заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки відповідач всупереч вимог закону відмовив. Повідомила, що станом на дату подачі позову до суду витрати на правову допомогу становлять 3000,00грн.
Ухвалою суду від 22.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного письмового провадження відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 22.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.
10.01.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки заява позивачки від 31.10.2023 подана не в порядку №22-1, вона не могла бути підставою для призначення, перерахунку пенсії чи переходу з одного виду на інший вид пенсії. Тому відповідач надав відповідь листом від 17.11.2023. Довідки, які містяться у матеріалах пенсійної справи позивачки, містять розбіжності щодо періодів участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження. На запити відповідача надійшов лист від 13.11.2023 Державного закладу «Центру спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження» про те, що у зв'язку з відсутністю первинних документів немає можливості підтвердити місце дислокації (розміщення) МСЧ №126 у період з 26.04.1986 до 31.07.1986. Відповідно до наданих копій табелів обліку робочого часу за червень-серпень 1986 року встановлено роботу вахтовим методом. Стверджує, що не допустив порушення прав позивачки. Позивачка не надала жодних доказів щодо понесених нею судових витрат. Тому витрати на правничу допомогу адвоката не підлягають розподілу.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Довідкою сер. МСЕ №028841 підтверджується, що позивачці встановлена 3 група інвалідності із-за захворювання, пов'язаного з роботою з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Копією протоколу від 26.10.2000 №5385 в пенсійній справі позивачки підтверджується, що їй призначена пенсія за віком.
31.10.2023 позивачка звернулася заявою до відповідача, в якій зазначила, що є ліквідатором-інвалідом 1 категорії, учасником ліквідації на ЧАЕС у квітні 1986 року у зоні відчуження та просила перерахувати її пенсію відповідно до закону України, а всі довідки про заробітну плату, табель і графік містяться у особовій справі.
Відповідач листом від 17.11.2023 №15298-15685/П-03/8-2300/23 на заяву позивачки повідомив, що позивачка отримує пенсію по інвалідності 3 групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розмір якої обчислено відповідно до статті 54 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», втрата працездатності - 50%. В електронній пенсійній справі наявні документи: довідки про періоди участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 10.09.1991 № 737 та від 13.05.1992 №318, видані Медико-санітарною частиною №1 ЦМСЧ-126, від 11.06.2013 №17, виданої Спеціалізованою медико-санітарною частиною №16. У довідках наявні розбіжності щодо періодів участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження: в довідці №737 зазначено з 26.04.1986 до 27.04.1986 і з 01.08.1986 до 31.08.1986, у довідці №318 зазначено з 26.04.1986 до 27.04.1986, в довідці №17 зазначено 26.04.1986 - 1 день. У довідці про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 07.07.2004 №163, виданій Спеціалізованою медико-санітарною частиною №16, зазначено заробітну плату за один день 26.04.1986. У довідці від 23.03.2023, виданій державним закладом «Центром спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження» (правонаступником МСЧ-126), значиться, що табір «Пілот» на базі, якого знаходився здоров пункт «Пілот», у серпні 1986 розташовувався в с. Пісківка Бородянського (місцевість якої не входила в Перелік населених пунктів і виробничих об'єктів, де оплата праці виконувалася у відповідності з зонами небезпеки). У трудовій книжці зазначена робота в медико-санітарній частині №126 м.Прип'ять у період з 01.05.1976 (наказ №31-К від 18.05.1986) до 05.09.1986 (наказ №53-Л від 05.09.1986). Переведення на посаду медсестри терапевтичного відділення №2 з 09.06.1986 (наказ на переведення не зазначений) та завідуючої здоровпункту «Пілот» з 01.08.1986 ( в довідці без наказу і дати на переведення) не зазначено. На запити управління від 04.10.2023 за № 2300-0306-8/65794 та від 09.11.2023 за № 2300-0306-8/74511 надійшов лист від 13.11.2023 за № 01-16/05/206 Державного закладу «Центру спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження» про те, що у зв'язку з відсутністю первинних документів немає можливості підтвердити місце дислокації (розміщення) МСЧ № 126 в період з 26.04.1986 до 31.07.1986. Згідно з наданими копіями табелів обліку робочого часу за червень-серпень 1986 року встановлено робота вахтовим методом. Тому відсутні підстави для обчислення пенсії позивачки із заробітної плати за 1 день (26.04.1986).
Не погоджуючись зі вказаним вище позивачка звернулася в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою ст. 9 Закону України № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею другою Закону №1788-XII визначені такі види пенсії:
а) трудові пенсії:
за віком;
по інвалідності;
в разі втрати годувальника;
за вислугу років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - ЗУ № 796-XII).
Із листа відповідача суд установив, що позивачці призначено пенсію по інвалідності 3 групи від захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розмір якої обчислено відповідно до статті 54 ЗУ № 796-XII.
Відповідно до ст.54 ЗУ № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058-VI призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 3 ст.44 Закону №1058-VI визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, відповідач має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також перевіряти їх обґрунтованість.
Відповідач не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ним вказаних вище дій щодо перевірки обґрунтованості наявних у матеріалах пенсійної справи позивачки довідок та інших документів. Натомість листом повідомив про неузгодженості в датах роботи. Доводи відповідача, що довідки про періоди участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 10.09.1991 № 737 та від 13.05.1992 №318, видані Медико-санітарною частиною №1 ЦМСЧ-126, та від 11.06.2013 №17, виданої Спеціалізованою медико-санітарною частиною №16, містять розбіжності щодо періодів участі позивачки в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, могли бути перевірені з відомостями трудової книжки позивачки та відповідями на запити відповідача від її роботодавця з первинних документів обліку часу та оплати відповідної роботи.
Щодо встановлених обставин розгляду заяви позивачки про перерахунок пенсії суд урахував, що питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Позивачка звернулася до відповідача з відповідною заявою саме щодо перерахунку її пенсії.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058-VI перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Згідно з ч.5 ст.45 Закону №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.
Встановлені обставини та згаданий лист відповідача (вих. від 17.11.2023) доводять, що відповідач не розглянув заяву позивачки щодо дотримання нею форми та не з'ясував чи подано повний пакет документів, не пропонував усунути виявлені розбіжності та не перевірив самостійно власним зверненням, не прийняв рішення - акту владно-розпорядчого характеру. Роз'яснення відповідача листом щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).
Зважаючи, що відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивачки щодо перерахунку її пенсії, не з'ясовував передбачених Законом №058-VI підстав для такого перерахунку пенсії, порушення заявленого права позивачки на перерахунок пенсії допущене відповідачем саме вказаною бездіяльністю, а не діями щодо відмови їй у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за 1986 рік відповідно до ЗУ № 796-XII, як оскаржує позивачка. Тому в цій частині позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивачки та зобов'язати його повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом заяву позивачки від 31.10.2023 про перерахунок її пенсії та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням викладених судом мотивів у цій справі. Підстави для втручання в його дискреційні повноваження не підтверджені з огляду на те, що такі правовідносини не виникли.
Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачкою судових витрат зі сплати судового збору, відсутні підстави для його розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно до ч.3 вказаної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною п'ятою вказаної статті КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, компенсації за рахунок іншої сторони підлягає не будь-яка правова допомога, а саме професійна правнича, виконавцем якої є адвокат.
Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачка не надала доказів оплати послуг адвоката. Відповідач подав клопотання щодо відсутності підстав для розподілу витрат на правничу допомогу у зв'язку з відсутністю доказів на їх підтвердження.У позовній заяві позивачка повідомила, що станом на дату подачі позову до суду витрати на правову допомогу становлять 3000,00грн.
Під час судового розгляду справи по суті докази оплати вказаних коштів, розрахунок понесених витрат суду не надані. Заяв про поважність причин цьому суду не надано.
В частині першій ст.143, п.2 ч.5 ст.246 КАС України встановлений обов'язок суду вирішити питання щодо судових витрат у рішенні, розподіл якого зазначити в його резолютивній частині.
Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Позивачка не повідомила суд про причини неможливості своєчасно подати докази понесення судових витрат. У цьому контексті суд урахував відсутність таких відомостей у позовній заяві та письмових заяв з дати відкриття провадження у справі - 22.12.2023. Враховуючи тривалість судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин ненадання позивачкою доказів таких витрат на професійну правничу допомогу адвоката та наявність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат під час вирішення позовних вимог, відповідно - про відсутність підстав для їх присудження з відповідача із-за відсутності доказів оплати послуг адвоката.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.10.2023 про перерахунок її пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 31.10.2023 про перерахунок її пенсії та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням мотивів суду, вказаних у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 18.01.2024.