Справа № 560/20520/23
іменем України
18 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 18.09.2000 по 30.11.2004, починаючи з 21.07.2023.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 31.08.2023 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, однак оскаржуваним рішенням у вказаному відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що у пенсійного органу відсутні підстави для зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи, оскільки у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подачу відзиву не скористалось, про розгляд справи повідомлене належним чином.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась 31.08.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії по віку відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV та пакетом документів.
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 08.09.2023 №262340022172.
Підставою відмови у призначенні пенсії за віком є те, що за результатами розгляду заяви позивача та документів долучених до неї до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.09.2000 по 31.12.2003, оскільки роботу не підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків).
Позивач, вважаючи порушеними її права щодо призначення пенсії за віком, звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та / або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, остання у період з 18.09.2000 по 30.11.2004 працювала прибиральницею у ТОВ "Морфей".
Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком послугувала відсутність необхідного страхового стажу 30 років.
Відповідачем не враховано до страхового стажу період роботи з 18.09.2000 по 31.12.2003 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки інформація про даний період роботи відсутня в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Згідно з статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17.
Суд зазначає, що фактично внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам у сфері соціального захисту.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 та від 01 березня 2021 року у справі № 423/757/17.
Отже, відсутність у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків не є підставою для незарахування спірного періоду роботи позивача.
Враховуючи вищезазначене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу до страхового стажу, який дає право на пенсію за віком, період роботи з 18.09.2000 по 30.11.2004 на посаді прибиральниці у ТОВ "Морфей".
З розрахунку стажу позивача видно, що наступний період, який був зарахований пенсійним органом є 01.12.2004, тому не зважаючи на посилання у рішенні відповідача про не зарахування періоду з 18.09.2000 по 30.11.2003, фактично пенсійний орган не зарахував саме період з 18.09.2000 по 30.11.2004.
Оскільки позивач звернулась за призначенням пенсії за віком, досягнувши 60 років за наявності страхового стажу понад 30 років, вона має право на вказану пенсію з починаючи з 21.07.2023 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.09.2023 №262340022172, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, є протиправним та підлягає скасуванню.
За нормами частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.09.2023 №262340022172 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 18.09.2000 по 30.11.2004 на посаді прибиральниці у ТОВ "Морфей" та призначити пенсію за віком з 21.07.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)
Головуючий суддя Я.В. Драновський