Справа № 560/20371/23
іменем України
18 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "С" від 31.05.2023 №0063140705, що прийняте Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної відповідачем перевірки останній на адресу позивача надіслав податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 №0063140705, яким визначено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та на підставі п.1 ст.17 цього ж закону застосовано до товариства штрафну санкцію в розмірі 79 570,92 грн.
Позивач вважає, що відповідачем не доведено існування фактичних обставин, визначених у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, необхідних для проведення перевірки, що свідчить про відсутність конкретної інформації, яка б підтверджувала можливі порушення позивачем законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій. В акті перевірки податковий орган, з огляду на нестачу пального на загальну суму 79 570,92 грн, дійшов висновку про непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій при реалізації пального.
Однак, такі висновки податкового органу є помилковими, не відповідають фактичним обставинам та побудовані виключно на припущеннях, без дотримання вимог законодавства.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що враховуючи наявні матеріали перевірки та те, що ТОВ "КАПАБЛАНКА" не надано документального підтвердження, щодо причин нестачі паливно-мастильних матеріалів на суму 79570,92 грн, які згідно даних обліку були відвантажені на АЗС №53 з магазином за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 116, перевіркою зроблено висновок, що товарно-матеріальні цінності на суму 79570,92 грн реалізовані без застосування реєстратора розрахункових операцій, а тому відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 10.04.2023 №984-П "Про проведення фактичної перевірки" посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області, на підставі пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України проведено фактичну перевірку ТОВ "Капабланка" за місцем здійснення діяльності - АЗС №53 з магазином за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 116.
До початку перевірки особа, що проводила розрахункові операції в даній господарський одиниці - оператор ОСОБА_1 та директор Харченко Я.О. ознайомилась з наказом, отримала його копію та підписала направлення на проведення фактичної перевірки, що слугувало підставою для початку проведення такої перевірки (п.81.1 ст.81 ПК України).
За наслідками проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт фактичної перевірки від 19.04.2023 №4304/22-01-07-05/ НОМЕР_1 , в якому встановлено наступні порушення: п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 №265/95-ВР.
Перевірка проведена у присутності директора Харченко Я.О., яка підписала акт не погоджуючись з висновками перевірки.
Не погодившись з актом фактичної перевірки позивач звернувся до ГУ ДПС у Хмельницькій області з запереченнями до акту фактичної перевірки від 19.04.2023.
За результатами розгляду заперечень до акту фактичної перевірки в частині допущеного порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, комісією ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення, що висновки викладені у акті фактичної перевірки від 19.04.2023 є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.
На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "С" від 31.05.2023 №0063140705, яким застосовано до позивача штрафну санкцію в розмірі 79 570,92 грн.
Не погоджуючись з винесеним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно пп. 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктами 19.1.14, 19.1.19, 19.1.20 пункту 19.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з перелічених у даному пункті підстав.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Враховуючи наведене вище, у відповідача були обґрунтовані підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ "Капабланка".
Суд звертає увагу позивача, що положення п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначають перелік питань, яких стосується фактична перевірка, зокрема, дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
При призначенні фактичної перевірки, посадові особи контролюючого органу можуть перевірити будь-яке із визначених ПК України питань, незалежно від того, що стало причиною для її проведення.
Такий спосіб, як звірка і співставлення обсягів наявних товарних запасів є одним з інструментів встановлення порушень норм законодавства з питань обігу підакцизних товарів та порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
Згідно з пп.4 п.2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів- лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі - Порядок № 891) обіг пального - будь-які операції, що передбачають: - фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); - фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Відповідно до абз.16 ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон №481/95) незаконний обіг спирту етилового, коньячного, плодового, зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв і тютюнових виробів - імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання.
Враховуючи наведене вище, встановлено, що обігом підакцизних товарів, зокрема пального, є операції з імпорту, експорту, транспортування, зберігання, торгівлі (придбання, реалізації), комісії, доручення, відповідального зберігання, тощо.
В абз.3 п.102.1 ст.102 ПК України визначено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Суд зауважує, що норми ПК України не містять обмеження щодо максимального періоду, що може перевірятися з питань порушень вимог податкового законодавства, не пов'язаних з декларуванням, а також порушень вимог іншого законодавства, при цьому такий період не може перевищувати 1095 днів з дня початку перевірки.
Згідно з абз.3 п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення, зокрема, копії наказу про проведення перевірки.
Враховуючи наведені вище обставини та те, що до початку перевірки особа, що проводила розрахункові операції в даній господарський одиниці ознайомилась з наказом, отримала його копію та підписала направлення на проведення фактичної перевірки, що слугувало підставою для початку проведення такої перевірки (п.81.1 ст.81 ПК України), а тому суд вважає, що відповідач мав законні підстави для проведення перевірки згідно виданого наказу.
Суд встановив, що в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій.
В ході проведення фактичної перевірки ТОВ "Капабланка" за місцем здійснення діяльності на АЗС №33 сформовано Х-звіт денний за 13.04.2023, відповідно до якого залишки бензину А-95 Energy в кількості 1093,56 л. за ціною 47,50 грн за л., бензину А-92 в кількості 5959,69 л за ціною 46,00 грн за 1 л., бензину А-95 в кількості 4737,32 л за ціною 47 грн за 1 л.; дизельного палива в кількості 6009,39 л. за ціною 47,00 грн за 1 л.
Результати перевірки про зняття залишків пального, станом на 13.04.2023 відображені в додатку №2 "Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей)" із зазначенням найменування пального, його кількості та вартості за даними обліку на початок перевірки та фактичні залишки запасів, виявлені під час перевірки залишків запасів пального. Також, за даними додатку№2 фактичні залишки запасів (товарно - матеріальних цінностей) виявлені під час проведення перевірки, шляхом проведення заміру рівня пального в резервуарах становлять: бензин А-95 Energy в кількості 0 л за ціною 47,50 грн. за 1 л.; бензин А-92 в кількості 5770 л. за ціною 46 грн. за 1 л.; бензин А-95 в кількості 4346 л. за ціною 47,00 грн. за 1 л.; дизельного палива в кількості 6024 л. за ціною 47 грн. за 1 л.
Таким чином, перевіркою встановлено нестачу пального в загальній кількості 1684,64 літрів на загальну суму 79570,92 гривень (з урахуванням похибки).
Згідно з п.1 ст.3 Закон №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №265/95 у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведения розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання до суб'єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі: -100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Таким чином, ТОВ "Капабланка" не надано документального підтвердження щодо причин нестачі паливно-мастильних матеріалів на суму 79570,92 грн, які згідно даних обліку були відвантажені на АЗС №53 з магазином за адресою: м. Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 116, перевіркою зроблено висновок, що товарно-матеріальні цінності на суму 79570,92 грн реалізовані без застосування реєстратора розрахункових операцій.
А тому, суд вважає, що відповідач правомірно, на підставі висновків акта перевірки, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "С" від 31.05.2023 №0063140705 на суму 79570,92 грн враховуючи ч.1 ст.17 Закону №265/95, яким застосував штрафну санкцію в розмірі 100 відсотків вартості проданих товарів, оскільки таке порушення позивачем було вчинено вперше.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, у свою чергу довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, отже приймаючи податкове повідомлення-рішення форми "С" від 31.05.2023 №0063140705 відповідач діяв в межах наданих йому повноважень, а тому вказане рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, у зв'язку із чим адміністративний позов ТОВ" Капабланка" необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" (вул.Зарічанська, 5, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29017 , код ЄДРПОУ - 44457650)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя Я.В. Драновський