15 січня 2024 року м. Рівне №460/25326/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Троянчук Д.М.,
відповідача: представник Дем'янюк С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доРівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці (далі також - відповідач), в якому просив :
-визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці, оформлене листом №7.13-2/15/13-15/3641 вiд 01.06.2023, про відмову в поверненнi надмірно сплачених митних платежів;
-зобов'язати Рівненську митницю оформити та направити на адресу відповідного органу Державної казначейської служби України висновок та iншi передбачені законодавством документи про повернення позивачу надмірно сплачених сум митних платежів по митній декларацiп №22UA204020030650U6 вiд 21.11.2022, а саме: мито в розмірі 30 154,47 грн. (код 020) та ПДВ в розмiрi 126 648,76 грн. (код 028).
Мотивуючи вимоги позову ФОП ОСОБА_1 зазначав, що 21.11.2022 ним було здійснено декларування придбаної електрогенераторної установки, під час якого сплачено 30154,47 грн. мита та 126648,76 грн. податку на додану вартість. Проте, 11.11.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2022 №1260, якою внесено зміни до переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, в тому числі "електрогенераторні установки". У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.05.2023 про повернення помилково сплачених сум митних платежів. За результатами розгляду вказаної заяви, митний орган рішенням у формі листа від 01.06.2023 відмовив у її задоволенні. На переконання позивача, вказана відмова є протиправною з огляду на те, що станом на день митного оформлення товару позивач був звільненим від сплати митних платежів. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 03.11.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.12.2023 на 11:00 год.
Позиція відповідача щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 17.11.2023, відповідно до змісту якої він заперечував проти їхнього задоволення. Представник відповідача зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що рішення про відмову в поверненні митних платежів було прийнято Рівненською митницею 26.12.2022, а листом від 01.06.2023 лише підтверджено попереднє рішення, а не прийнято нове. З огляду на наведене, вважав пропущеним строк звернення до суду з відповідним позовом. При цьому представник відповідача також вказував на те, що, враховуючи норми чинного законодавства, факт надмірної сплати митних платежів або сплати їх у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством України за митною декларацією від 21.11.2022 №22UA204020030650U6, відсутній. Зауважував, що повернення коштів з Державного бюджету України здійснюється відповідно до положень статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, крім випадків наявності у платника податків податкового боргу. Відповідно до наявної в АСМО "Інспектор" інформації у ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг. Враховуючи викладене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
28.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній висловив свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.
Ухвалою суду від 11.12.2023 закрито підготовче провадження у справі.Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 11.01.2024 на 15:30 год.
Ухвалою суду від 11.01.2024 судовий розгляд справи відкладено до 15.01.2024 до 10:00 год.
У судовому засіданні, призначеному на 15.01.2024, представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав. Просив повністю задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив повністю відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
21.11.2022 ФОП ОСОБА_2 здійснив митне оформлення товару: "Електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням: - 70 шт., нові. (система безперебійного електроживлення - Бензиновий електрогенератор, потужність, кВт:1,3 (1300W), (1.625 кВ.A) напруга, В:230 V 50Hz)".
Згідно з митною декларацією від 21.11.2022 №22UA204020030650U6 при здійснені митного оформлення товару: "Електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням: - 70 шт., нові. (система безперебійного електроживлення -Бензиновий електрогенератор, потужність, кВт:1,3 (1300W), (1.625 кВ.A) напруга, В:230 V 50Hz)" позивачем сплачено митні платежі, а саме: 30154,47 грн. мита та 126648,76 грн. податку на додану вартість.
У графі 33 зазначеної митної декларації "Код товару" зазначено код згідно з УКТ ЗЕД - 85022020, а в графі 36 "Преференція" - 000000000.
Суд зауважує, що відповідно до вимог Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 №651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2022 №296) у графі 36 зазначається відповідно до класифікатора звільнень від сплати вивізного мита тризначний цифровий код пільги в обкладенні товару вивізним митом, передбаченої законодавством щодо товару, описаного в графі 31 МД і класифікованого в графі 33 МД. При відсутності відповідних пільг у графі проставляється "000".
Тобто, позивач у своїй митній декларації зазначив про відсутність у нього пільг зі сплати митних платежів.
07.12.2022 ФОП ОСОБА_1 звернувся до начальника Рівненської митниці із заявою, в якій просив дати дозвіл на відновлення преференційного режиму (преференція 203) на оформлення в режим (ІМ 40 ДЕ) імпорту згідно МД №22UA204020030650U6 від 21.11.2022 вантажу: "Електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням", у зв'язку з отриманням роз'яснень щодо оформлень вантажів критичної енергетики згідно ПКМУ №1260 від 09.11.2022.
Листом від 26.12.2022 за №7.13-2/15/13-15/7077 Рівненська митниця повідомила ФОП ОСОБА_1 , що за митною декларацією №22UA204020030650U6 від 21.11.2022 позивачем у повному обсязі сплачено митні платежі, які перераховано до Державного бюджету України, у загальній сумі 156803,23 грн. Роз'яснено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, здійснюється відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844 (зі змінами). Зазначено, що у заяві позивача відсутнє посилання на конкретний пункт статті 301 Митного кодексу України, на підставі якого можуть бути повернуті сплачені митні платежі платнику податків з Державного бюджету України. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що враховуючи норми чинного законодавства, у даному випадку факт надмірної сплати митних платежів або сплати їх у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством України, відсутній. Також додатково відповідач інформував позивача, що згідно відомостей графи "податкові борги" Картки - особового рахунку Автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" за ФОП ОСОБА_1 станом на 26.12.2022 обліковується податковий борг, нарахований ГУ ДПС у Рівненській області. Враховуючи вищевикладене, вказано, що заява позивача від 07.12.2022 №07/12/2022 не підлягає до задоволення.
Згідно з квитанцією №51е5257а46111de767с8__1680073137642 від 29.03.2023 ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату в сумі 5320,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку.
Також судом встановлено, що листом від 13.01.2023 за №7.13-2/15/13-15/259, надісланим за результатами розгляду заяви позивача від 04.01.2023, відповідач повторно повідомляв останнього, що відповідь по суті питання щодо повернення йому митних платежів за заявою від 07.12.2022 була надана листом від 26.12.2022. При цьому відповідач зазначав, що станом на 12.01.2023 згідно митної декларації №22UA204020030650U6 від 21.11.2022 товар випущено у вільний обіг, стан митної декларації не змінено, відповідно підстави для повернення коштів з Державного бюджету України відсутні. Вказував, що жоден з випадків повернення сплачених митних платежів платнику податків з Державного бюджету України, передбачених статтею 301 Митного кодексу України, не може бути підставою для повернення коштів за митною декларацією від 21.11.2022 №22UA204020030650U6. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що, враховуючи норми чинного законодавства, у даному випадку факт надмірної сплати митних платежів або сплати їх у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством України, відсутній. Додатково відповідач інформував позивача, що посилання на п.6 ч.1 ст.301 Митного кодексу України не є коректним. Також наголошував, що згідно відомостей графи "податкові борги" Картки - особового рахунку Автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" за ФОП ОСОБА_1 станом на 12.01.2023 обліковується податковий борг, нарахований ГУ ДПС у Рівненській області. Враховуючи вищевикладене, вказано, що заява позивача від 04.01.2023 не підлягає до задоволення.
31.03.2023 позивач звернуся до Рівненської митниці із заявою про повернення митних платежів, в якій на підставі п.6 ч.5 ст.301 Митного кодексу України, керуючись розділом 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844, просив повернути надмірно сплачені митні платежі (30154,47 грн. мито (код 020) та 126648,76 грн. ПДВ (код 028)) на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 в установі банку.
17.04.2023 відповідач, у відповідь на заяву позивача від 31.03.2023, надіслав позивачу лист за №7.13-2/15/13-15/2535, в якому зазначив про надання відповідей на попередні заяви позивача про повернення йому митних платежів та про відсутність підстав для такого повернення. Рівненською митницею зазначено, що у зверненні позивача від 31.03.2023 №б/н відсутній напрям перерахування суми коштів, а також невірно вказано РНОКПП платника податків. Повідомлено, що митницею здійснено митне оформлення товарiв за митною декларацією вiд 21.11.2022 № 22UA204020030650U6 та випущено у вільний обіг відповідно поданих до митного оформлення документів зі сплатою всіх обов'язкових митних платежів. Додатково зазначено, що згідно з пунктом 30.4 статті 30 Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пiльги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на iншi податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборiв або відшкодовані з бюджету. Також повідомлено, що відповідно до положень статті 43 Податкового кодексу України заява на повернення з Державного бюджету України податку на додану вартість подається у разі відсутності факту відшкодування сум ПДВ за митною декларацією. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що враховуючи норми чинного законодавства, у даному випадку факт надмірної сплати митних платежів або сплати їх у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством України, відсутній. Враховуючи вищевикладене, вказано, що заява позивача від 31.03.2023 не підлягає до задоволення, а також зауважено про право позивача оскаржувати рішення, дії або бездіяльність митних органів.
09.05.2023 ФОП ОСОБА_1 подав відповідачу виправлену заяву про повернення митних платежів.
Рішенням Рівненської митниці, викладеним у листі від 01.06.2023 №7.13-2/15/13-15/3641, позивачеві повідомлено, що його заява від 09.05.2023 №б/н не підлягає до задоволення. У листі наголошено, що повернення коштів з Державного бюджету України здійснюється відповідно до положень статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, крім випадків наявності у платника податків податкового боргу. Вказано, що листами Рівненської митниці від 26.12.2022 №7.13-2/15/13-15/7077, від 13.01.2023 №7.13-2/15/13-15/259 та від 17.04.2023 №7.13-2/15/13-15/2535 було надано відповіді по суті на звернень від 07.12.2022 №07/12/2022, від 04.01.2023 №б/н та від 31.03.2023 №б/н відповідно, щодо відсутності підстав для повернення з Державного бюджету України сплачених за митною декларацією від 21.11.2022 №22UA204020030650U6 сум митних платежів. Зауважено, що згідно з пунктом 30.4 статті 30 Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок про те, що враховуючи норми чинного законодавства, у даному випадку факт надмірної сплати митних платежів або сплати їх у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством України, відсутній.
Не погоджуючись із відмовою відповідача в задоволенні заяви про повернення митних платежів від 09.05.2023, викладеною у листі від 01.06.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.
Згідно з ч.1 ст.295 Митного кодексу України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.
У відповідності до ч.1-3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Частиною 5 статті 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:
1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;
2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;
3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;
4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;
5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;
6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів (ч.6 ст.301 Митного кодексу України).
Відповідно до п.43.1-43.6 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі також - Порядок №643).
Вказаний Порядок №643 визначає процедури під час повернення суб'єктам господарювання помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби.
Згідно з пунктами 1, 3, 6-8, 11 розділу III Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
У разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1 - 3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюють територіальні органи Казначейства протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку митниці Держмитслужби.
Таким чином, у разі відсутності визначених підстав для відмови у поверненні платнику податків помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів митний орган готує висновок про повернення з державного бюджету відповідних сум коштів та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Поряд з цим, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), продовжено дію карантину на території України з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9-15 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України обумовлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від сплати ввізного мита товари (у тому числі лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення Податкового кодексу України та пункту 9-15 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 20.03.2020 № 224 постановив затвердити Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (постанова втратила чинність 01.07.2023).
11.11.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита" від 09.11.2022 №1260 (далі також - Постанова №1260).
Постановою №1260 у підрозділі "Інше" розділу "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" доповнено підрозділ, зокрема, такою позицією: "8502 Електрогенераторні установки*", а також виноскою "*" такого змісту: "Для віднесення товарів, зазначених у цьому підрозділі, до товарів, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути подано документи про відповідність, передбачені технічними регламентами, дія яких поширюється на такі товари, та нанесено на товар знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у таких технічних регламентах, або подано повідомлення Міненерго про введення в обіг таких товарів, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів".
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2022 № 1288, що набрала чинності 17.11.2022, зазначена вище виноска була виключена та установлено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що затверджують різні технічні регламенти, а саме про те, що до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 90 календарних днів після його припинення або скасування дозволяється надання на ринку та/або введення в експлуатацію продукції (крім системи безперебійного електроживлення), включеної до підрозділу "Інше" розділу "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 26, ст. 971, № 33, ст. 1113, № 60, ст. 1903; 2022 р., № 80, ст. 4864), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2022 р. № 1260, на яку поширюється дія затвердженого цією постановою Технічного регламенту, без наявності декларації про відповідність та без маркування знаком відповідності технічним регламентам.
На переконання сторони позивача, оскільки ним здійснювалося митне оформлення товару "Електогенераторні установки" з кодом УКТ ЗЕД 8502, то він був звільнений від сплати митних платежів.
У ході судового розгляду судом встановлено, що митні платежі в загальній сумі 156803,23 грн. сплачені позивачем самостійно без подачі жодних документів щодо права на звільнення від сплати митних платежів, а у митній декларації ним не зазначалось жодних преференцій щодо наявності у нього пільги в обкладенні товару вивізним митом.
Суд враховує, що відсутність у митній декларації вказівки на преференції не скасовує факт законодавчого звільнення від сплати ввізного мита й оподаткування ПДВ.
Відповідне звільнення від оподаткування/сплати митних платежів не залежить від волевиявлення платника, а діє в силу прямих норм Митного і Податкового кодексів України, прийняття яких зумовлено поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) й необхідністю забезпечення у зв'язку з цим додаткових соціальних та економічних гарантій (що випливає з назви Закону України № 540-IX від 30.03.2020).
Слід зазначити, що відповідно до п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Згідно із п.30.2 ст.30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
В той же час, пунктом 30.3 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що платних податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
Відповідно до п.30.4 Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків і зборів або відшкодовані з бюджету.
Водночас, згідно з п.9 ч.3 ст.335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму.
У межах спірних правовідносин, підставою для повернення сплачених митних платежів позивач визначає п.6 ч.5 ст.301 Митного кодексу України, з огляду на що він звертався до відповідача з відповідними заявами, зокрема, із заявою від 09.05.2023.
Згідно з вимогами даного пункту повернення сум відповідних митних платежів здійснюється у разі, якщо платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Як встановлено судом, до заяви про повернення митних платежів від 09.05.2023 ФОП ОСОБА_1 долучив копію митної декларації від 21.11.2022 та витяг з Постанови №1260. Інших документів, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів позивачем не долучалося.
Враховуючи, що митне оформлення транспортного засобу здійснено відповідно до чинних норм Митного кодексу України, Податкового кодексу України, факт надмірної сплати митних платежів відсутній.
Предметом судового розгляду даної справи є рішення відповідача, оформлене листом від 01.06.2023, яким ФОП ОСОБА_1 повідомлено про відмову у задоволенні відповідної заяви про повернення митних платежів від 09.05.2023.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що до прийняття оскаржуваного у справі рішення, в межах передбаченого законодавством строку, позивач також звертався до Рівненської митниці із заявами про повернення сплачених сум митних платежів 07.12.2022, 04.01.2023 та 31.03.2023, за результатами розгляду яких приймалися аналогічні рішення, в тому числі, з тих самих підстав, про відмову у поверненні митних платежів, які позивачем не оскаржувалися та є чинними.
Тому, на переконання суду, в будь-якому випадку, оскарження рішення відповідача від 01.06.2023 не є ефективним способом захисту порушених, на думку позивача, прав, свобод та інтересів.
При цьому, відповідні рішення відповідача, викладені в листах від 26.12.2022, 13.01.2023 та від 17.04.2023 є самостійними рішеннями суб'єкта владних повноважень, а тому їх прийняття не свідчить про пропуск строку звернення до суду з даним позовом.
Суд зауважує, що обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та/або охоронюваних законом інтересів з боку суб'єкта владних повноважень, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, це не має самостійного правового значення.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема у постановах 30.10.2019 у справі №316/2721/15-а (2-а/316/90/15), від 11.11.2020 у справі № 640/19903/19, від 26.07.2021 у справі № 420/2068/19.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Повний текст рішення складений 18 січня 2024 року
Суддя С.А. Борискін