Справа № 420/32004/23
18 січня 2024 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача Військової частини НОМЕР_1 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому він просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому - ОСОБА_1 , в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.03.2019 включно відповідно до приписів абз.4,6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078; - зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його - ОСОБА_1 , користь індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01.03.2018 по 26.03.2019 включно відповідно до приписів абз.4, 6 п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078; - зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Ухвалою суду від 27.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13.12.2023 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить залишити позов без розгляду.
Розглянувши клопотання представника відповідача, матеріали справи у частині, що стосуються заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає.
Представник відповідача в обґрунтування клопотання посилається на те, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, якій обчислюється з 01.07.2023 року. Вказана дата вказана відповідачем з врахуванням нової редакції ст.233 КЗпПУ, а також дати постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2», відповідно до якої з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин. Таким чином, тримісячний строк звернення до суду у цьому спорі закінчився 02.10.2023 року, оскільки строки звернення до суду регулюються нормою закону, яка діє на час звернення до суду, а не на час виникнення спірних правовідносин.
Проте Верховний Суд дійшов іншого висновку.
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові від 28.09.2023 року у справі № 140/2168/23 Верховний Суд зазначив, що Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини 1 і 2 ст.233 КЗпПУ викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022року КЗпПУ не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії ч.1 ст.233 КЗпПУ в редакції Закону від 01.07.2022 №2352-ІХ тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону инності.Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22. На момент звільнення позивача з військової служби, 18 січня 2018 року, ч2 чт.233 КЗпПУ діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком (пункти 37-41 постанови ВС від 28.09.2023 року).
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 звільнений зі служби та виключений зі списків особового складу з 26.03.2019 року.
Таким чином, суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України застосовуючи правові висновки Верховного Суду вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду, відповідно клопотання представника відповідача для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122, 248 КАС України, суд,-
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Е.В.Катаєва