Справа № 420/1722/24
18 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», по скасування наказу,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4431/5 від 27.12.2023.
Ухвалою судді від 18.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Разом із адміністративним позовом до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник, просить забезпечити позов шляхом зупинення дії п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 № 4431/5 «Про задоволення скарги», а саме в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці до набрання рішення законної сили.
В обґрунтування заяви зазначено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також третіх осіб, а захист порушених прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Так, діяльність державного реєстратора обмежується лише реєстраційними діями з нерухомим майном, для чого потребується доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тимчасове блокування державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно буквально зупиняє всю його професійну діяльність та унеможливлює реалізацію права на працю. Водночас, здійснене блокування державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зачіпає не тільки права такого державного реєстратора, а також і права третіх осіб, що створює перешкоди для виникнення в них права власності на нерухоме майно, а отже треті особи позбавлені свого конституційного права на користування, володіння та розпорядження майном.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на матеріали справи, позивач - ОСОБА_1 є державним реєстратором Васильківської сільської ради Болградського району Одеської області та здійснює свою діяльність на підставі розпорядження сільського голови № 320-к від 30.11.2021 «Про призначення на посаду державного реєстратора відділу «Центру надання адміністративний послуг» Юрія Козлова».
Оспорюваним в межах адміністративної справи № 420/1722/24 наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2023 № 4431/5 скаргу ОСОБА_2 від 22.09.2023 задоволено та, згідно з п. 2 вказаного наказу визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 15.06.2022 № 63877018 державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області Козлова Юрія Вікторовича.
Пунктом 3 спірного наказу тимчасово блоковано державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Згідно з п. 5 наказу, виконання пункту 3 покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративного позову та керуючись законом.
Згідно вимог ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
У відповідності до положень ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.
Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
З аналізу вказаних положень вбачається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав.
В даному випадку ОСОБА_1 призначений з 01.12.2021 на посаду державного реєстратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Василівської сільської ради, з присвоєнням 13 рангу посадової особи місцевого самоврядування, сьома категорія посад розпорядженням сільського голови № 320-4 від 30.11.2021.
Згідно з пп. в) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад … сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Вирішуючи порушене перед судом питання, суд враховує, що здійснене блокування державному реєстратору доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спричиняє призупинення його права на працю, що гарантовано Конституцією України, оскільки на відміну від нотаріусів, державні реєстратори не можуть займатися діяльністю, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації нерухомого майна.
Відтак, суд не оминає увагою правову позицію Верховного Суду в постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 808/2432/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 840/3275/18, від 01 жовтня 2019 року, від 21 листопада 2019 року у справі № 420/1065/19, від 21 січня 2021 року у справі №420/4262/19, однак вирішує поставлене перед судом питання з урахуванням обставин конкретно визначеного спору.
За Рекомендацією NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністром Ради Європи 13 вересня 1989 року, негайне і повне виконання адміністративних актів, які стали або можуть стати предметом оскарження, спроможні за деяких обставин завдавати інтересам осіб непоправної шкоди і що необхідно, заради справедливості, не допускати таких наслідків, виходячи з доцільності гарантувати особам, які цього потребують, тимчасовий захист з боку судів, не ігноруючи при цьому необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, рекомендував урядам держав-членів керуватися в своєму праві та адміністративній практиці, зокрема, наступним.
Згідно Рекомендацій, термін «адміністративний акт» означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади, будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.
У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.
Приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади.
Таким чином, аналізуючи зміст заявленого позову та доводи клопотання про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 оскаржуваного наказу до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Так, у разі відхилення адміністративного позову та скасування забезпечувальних заходів, дія оспорюваного наказу відновить свою дію негайно. Таке правозастосування не підміняє судового розсуду на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а спрямоване виключно на нівелювання негативних наслідків на час судового провадження. Тобто тривалість трьохмісячного блокування доступу до реєстру за умови підтвердження її правомірності не має ризиків бути нівельованою внаслідок забезпечення позову шляхом її зупинення.
Водночас незабезпечення позову призведе фактично до повної неможливості виконання судового рішення в подальшому, оскільки за умови зберігання чинності оспорюваного наказу та з урахуванням визначеної законодавцем тривалості судового провадження (2-3 місяці) та подальшого набрання рішенням законної сили (1 місяць), а всього 4 місяців, на час остаточного вирішення спору оскаржуваний наказ, як акт індивідуальної дії, вже вичерпає свою дію, що взагалі позбавить сенсу судове провадження та призведе до того, що реальний захист порушених прав позивача стане неможливим.
Між іншим, на увагу заслуговують посилання позивача на те, що строк для звернення зі скаргою на дії державного реєстратора закінчився 29.08.2023, тоді як скаргу ОСОБА_2 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.09.2023 за № СК-3803-23, а спірний наказ датований 28.11.2023 та підписаний 25.12.2023, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Водночас, оцінку недотриманню Міністерством юстиції України вимог щодо строків розгляду скарги на рішення державного реєстратора судом буде надано під час розгляду справи по суті. Проте в світлі порушеного перед судом питання щодо забезпечення даного позову вищезазначена обставина не може бути залишена без уваги та підлягає врахуванню судом.
Відтак такий захід забезпечення позову, про який просить позивач, тимчасово унебезпечує від настання негативних наслідків для позивача до завершення судового провадження щодо перевірки законності підстав для блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Крім того, в даному випадку, з урахуванням обставин справи, такий спосіб забезпечення позову попереджає ризики щодо ускладнення виконання судового рішення. При цьому таким способом забезпечення позову фактично не спричиняється будь-якої шкоди учасникам справи, не завдаються збитки; натомість запобігається завдання суттєвої та невиправданої матеріальної шкоди як стороні позивача, так і стороні відповідача, в залежності від результатів розгляду справи, що цілком відповідає завданню адміністративного судочинства та меті забезпечення позову.
В той же час, якщо прийняті суб'єктом владних повноважень рішення тягнуть за собою негативні правові наслідки у вигляді настання, зміни або припинення прав та обов'язків позивача, то без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої позивач позбавлений можливості захистити свої права.
При цьому метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій / рішень з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
За встановлених судом обставин та беручи до уваги предмет цього спору, ймовірні наслідки задоволення такого позову тощо, суд вбачає допустимим та одночасно необхідним забезпечення даного позову шляхом зупинення дії п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 № 4431/5 «Про задоволення скарги», а саме в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці до набрання рішення законної сили.
Такий спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та водночас вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед зберігає існуюче становище до вирішення спору.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції ВС/КАС у постанові від 02.05.18 № 826/15847/17, тому суд враховує останній при розгляді заяви позивача у даній справі.
В контексті наведеного суд вважає, що заявлений в цій частині заявником захід забезпечення даного позову співмірним позовним вимогам і за встановлених судом обставин дієвим та ефективним заходом забезпечення, у зв'язку із чим вважає, що клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з метою запобігання настання негативних наслідків, з урахуванням дотримання балансу процесуальних прав та обов'язків сторін, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.6 ст.154 КАС України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що основною метою діяльності ДП “Національні інформаційні системи” є технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Міністерства юстиції України, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах Єдиних та Державних реєстрів.
З огляду на зазначене, зупиняючи дію п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 № 4431/5 «Про задоволення скарги», а саме в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, суд вважає за необхідне зазначити порядок виконання ухвали шляхом зобов'язання Державного підприємства “Національні інформаційні системи” відновити доступ державному реєстратору - державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через його розблокування - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, оскільки саме це підприємство, як технічний адміністратор Державного реєстру прав, здійснює блокування доступу до Реєстру та відновлює доступ до нього.
Одночасно звернути увагу, що суд відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256 КАС України, суд
Заяву державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 (68752, Одеська область, Болградський район, с. Василівка, вул. Миру, 11; РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до Міністерства юстиції України, третя особа - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про скасування наказу задовольнити.
Зупинити дію п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2023 № 4431/5 «Про задоволення скарги», а саме в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці до набрання рішенням законної сили.
Зобов'язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» розблокувати доступ державному реєстратору Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк