Справа № 420/7188/23
17 січня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд
у складі
головуючого судді Скупінської О.В.,
при секретарі Гудзікевич Я.А.,
за участю
представника обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» Балан В.І.,
представника Управління реклами Одеської міської ради Гершкулової О.В.,
представника Виконавчого комітету Одеської міської ради Неруш А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління реклами Одеської міської ради про роз'яснення судового рішення у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» до Управління реклами Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування пунктів інформаційної картки
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/7188/23 за позовом обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» до Управління реклами Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування пунктів інформаційної картки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 вирішено адміністративний позов обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» до Управління реклами Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування пунктів інформаційної картки - задовольнити частково; визнати протиправною бездіяльність Управління реклами Одеської міської ради щодо не розгляду заяви Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022; зобов'язати Управління реклами Одеської міської ради розглянути заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог - відмовити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління реклами Одеської міської ради на користь Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Суд зазначив, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, тобто враховуючи висновок про те, що при розгляді питання щодо видачі документа дозвільного характеру, одержання погоджень для такої видачи має відбуватись без залучення суб'єкта господарювання та з органами та з особами, що визначені виключно законом, а відтак й подання заяви про отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами не має містити вимоги щодо надання разом із заявою два примірника бланку дозволу з необхідними узгодженнями (з фотокартками на третій сторінці).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 постановлено апеляційні скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління реклами Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року залишити без змін.
13.11.2023 представнику позивача видані виконавчі листи по справі зі строком пред'явлення до виконання до 27.09.2026.
08.01.2024 до суду надійшла заява (вх..№961/24) Управління реклами Одеської міської ради про роз'яснення судового рішення у якій відповідач просить суд:
1.Роз'яснити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23 в частині правової оцінки, з урахуванням якої суд зобов'язав Управління реклами Одеської міської ради розглянути заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а саме:
-щодо одержання погоджень дозволу на розміщення зовнішньої реклами без залучення суб'єкта господарювання та з органами та особами, що визначені виключно законом;
-щодо розгляду заяви Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, яку позивачу було повернено 26.12.2022, за умови не звернення Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» до Управління реклами Одеської міської ради із такою заявою.
2.Відстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23 до усунення обставин, які ускладнюють його виконання.
Подана заява обґрунтована тим, що перед Управлінням реклами Одеської міської ради постало питання щодо неможливості виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23.
Так, заявник зазначає, що заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022 була повернена без розгляду разом з пакетом документів, а відтак фактична її відсутність у Управління реклами Одеської міської ради унеможливлює виконання судового рішення у тій формі, в якій воно викладене судом.
Управління реклами Одеської міської ради вказує, що вимога щодо «одержання погоджень з органами та особами, що визначені виключно законом» є неясною та незрозумілою, оскільки перелік таких органів та осіб визначений у типових правилах розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 та Правилах розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008 №434, які не є законом у розумінні Закону України «Про правотворчу діяльність».
Заявник зазначає, що судом визначено, що «одержання погоджень для такої видачи має відбуватись без залучення суб'єкта господарювання», тоді як норма ч.11 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлює, що «дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб'єкта господарювання», що не є тотожним.
Вказує, що вимога стосовно одержання погоджень виходить за межі компетенції Управління реклами Одеської міської ради, оскільки прийняття рішення про погодження дозволу на розміщення зовнішньої реклами належить до повноважень інших органів та осіб, в свою чергу, дії щодо одержання погоджень полягатимуть у своєчасному направленні Управлінням примірників дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідним органам та особам для прийняття рішення про погодження дозволу.
Таким чином, на думку заявника, формулювання, наведене судом є нечітким, з нього не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасника справи, що ускладнює виконання рішення.
Щодо відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23, Управління реклами Одеської міської ради цитує приписи ст.378 КАС України.
11.01.2024 суд ухвалив прийняти до розгляду заяву від 08.01.2024 (вх.№961/24) представника Управління реклами Одеської міської ради - Попаза І.П., про роз'яснення рішення суду від 18.07.2023 у справі №420/7188/23 та відстрочення його виконання та призначити судове засідання з розгляду заяви від 08.01.2024 (вх.№961/24) на 17 січня 2024 року об 14 год 10 хв.
17.01.2024 суд ухвалив заяву (вх..№ЕП/997/24 від 16.01.2024) представника позивача - адвоката Балан В.І. - повернути заявнику без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання, представник Виконавчого комітету Одеської міської ради просив заяву задовольнити.
Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи таке.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд зазначає, що тлумачення положень статті 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 360/1860/20.
Суд зауважує, що зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23, окрім іншого, вирішено зобов'язати Управління реклами Одеської міської ради розглянути заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У мотивувальній частині рішення, суд зазначив, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, тобто враховуючи висновок про те, що при розгляді питання щодо видачі документа дозвільного характеру, одержання погоджень для такої видачи має відбуватись без залучення суб'єкта господарювання та з органами та з особами, що визначені виключно законом, а відтак й подання заяви про отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами не має містити вимоги щодо надання разом із заявою два примірника бланку дозволу з необхідними узгодженнями (з фотокартками на третій сторінці).
Тобто, з мотивувальної та резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не потребує.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Отже, суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Таким чином, є дві умови, за яких роз'яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов'язано його виконувати і орган, який буде його виконувати.
Відтак, роз'яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз'яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тому, механізм визначений цією статтею не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі не розуміє, наприклад, способу і порядку виконання судового рішення, що має місце у даному випадку.
Зміст поданої Управлінням реклами Одеської міської ради заяви вказує на виникнення у відповідача певних питань щодо способу і порядку виконання рішення суду, що не регулюється ст. 254 КАС України.
За таких умов підстави для роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23 в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України відсутні, оскільки, як вже підкреслював суд, зміст резолютивної частини судового рішення повністю розкрито змістом його мотивувальної частини, у зв'язку з чим зазначене рішення суду роз'яснення не потребує.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регулюється ст. 378 КАС України.
Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частинами 3, 4 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
- ступінь вини відповідача у виникненні спору;
- щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сімї, її матеріальне становище;
- стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення (відсутність присудженого майна в натурі, відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо).
Разом з тим, перелік підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для відстрочення його виконання не є вичерпним. Підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому ці обставини повинні бути доведеними заявником.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
При цьому, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
У заяві про відстрочення виконання судового рішення заявник посилається на те, що формулювання, наведене у рішенні суду є нечітким, з нього не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасника справи, що ускладнює виконання рішення, оскільки судом не зазначено яким саме законом треба керуватись відповідачу під час виконання рішення суду.
Суд враховує, що як у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 так й у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 чітко зазначено, які в даному випадку підлягають застосуванню норми.
Заявник вказує, що заява Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖИНА АРКАДІЇ» за вих. № 15/12-2022 від 15.12.2022, за приписами з організації діловодства Управління, була повернена без розгляду разом з пакетом документів, а відтак фактична її відсутність у Управління реклами Одеської міської ради унеможливлює виконання судового рішення у тій формі, в якій воно викладене судом.
В той же час, у судовому засіданні представник Управління реклами Одеської міської ради зазначила, що заявником взагалі не вчинялись дії на виконання рішення суду по справі щодо отримання примірника вказаної заяви.
Разом з тим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частини першої статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати суду докази в підтвердження того, що ускладнює виконання рішення саме у встановлений строк або робить його неможливим.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун'єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду».
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Повертаючись до обставин даної справи, суд приходить до переконання, що відсутність розуміння у суб'єкта владних повноважень щодо порядку та способу виконання рішення суду, посилання на відсутність механізму та процедури щодо такого виконання не є тими виключними обставинами, які є об'єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23, а отже заява Управління реклами Одеської міської ради задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 254, 370, 372, 378, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні заяви (від 08.01.2024 вх.№961/24/24) Управління реклами Одеської міської ради про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23 - відмовити.
У задоволенні заяви (від 08.01.2024 вх.№961/24/24) Управління реклами Одеської міської ради про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 по справі №420/7188/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 18.01.2024.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА