18 січня 2024 р. Справа № 400/12532/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135; вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150,
про:визнання протиправною та скасування постанови №ПШ018527 від 28.09.2023 року.,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ018527 від 28.09.2023 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки товарно-транспортна накладна була складена та пред'явлена водієм для перевірки.
Ухвалою від 17.10.2023 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Від відповідача надійшов відзив, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача відповідач зазначив, що товарно транспортна-накладна була оформлена неналежним чином. У зв'язку з чим штраф накладений правомірно.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті 31.07.2023 року проведено перевірку автомобіля МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 .
За результатом перевірки складено акт № 016296 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.07.2023 року, відповідно до якого виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.01.2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344), а саме: під час здійснення внутрішніх перевезень вантажу відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж.
Державною службою України з безпеки на транспорті направлено запрошення № 63864/32/24-23 від 22.08.2023 року про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
ФОП ОСОБА_1 під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 08.09.2023 року надано заяву про перенос розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
28.09.2023 року Державною службою України з безпеки на транспорті проведено розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 018527, якою до ФОП ОСОБА_1 , відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344.
Статтею 6 Закону № 2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567) встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених ст.ст. 39, 48 Закону № 2344 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення під час перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.ст. 39 і 48 цього Закону - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, склад порушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності, полягав у здійсненні перевезення вантажу за відсутності товарно-транспортної накладної.
Згідно ст. 1 Закону № 2344, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
У відповідності до ч. 3 ст. 48 Закону № 2344, при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
1) дата і місце складання;
2) вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
3) автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
4) вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
5) транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
6) пункти завантаження і розвантаження.
Тобто, законодавством прямо передбачений обов'язок вантажовідправника при оформленні товарно-транспортної накладної зазначати необхідну інформацію. Водночас обов'язок автомобільного перевізника щодо оформлення товарно-транспортної накладної, або здійснення контролю за правильністю оформлення вантажовідправником всіх відомостей, внесених до товарно-транспортної накладної, законодавством не передбачено.
Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення пшениці. Вантаж належив ТОВ « Фаворит». Вантажовідправник - ТОВ « Фаворит», вантажоодержувач - ТОВ «Нібулон».
На момент проведення рейдової перевірки водієм ОСОБА_1 було надано для огляду товарно-транспортну накладну. Даний факт підтверджується актом перевірки про причини порушень, в якому зазначено, що в ТТН не зазначено відомості дата та місце складання ТТН, податковий код вантажовідправника та вантажоодержувача, пункт розвантаження та навантаження вантажу, даний факт не заперечується відповідачем.
Суд наголошує, що із наданої позивачем та відповідачем копії товарно-транспортної накладної № 249167 встановлено, що вантажовідправником є ТОВ «Фаворит».
Водночас, Закон № 2344 покладає обов'язок із заповнення ТТН та зазначення необхідних відомостей на вантажовідправника, яким позивач не являється (вантажовідправник - ТОВ « Фаворит»), а відповідальність перевізника на підставі норм ст. 60 Закону № 2344 настає лише у випадку здійснення перевезень за відсутності ТТН, а не за порушення правил її оформлення.
Цей висновок узгоджується із нормами наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363).
Згідно з п. 11.3 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил № 363).
Пункт 11.1 Правил № 363 передбачає, що товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Отже, враховуючи принцип індивідуальності юридичної відповідальності, відсутні підстави покладати на позивача тягар негативних наслідків та притягувати до відповідальності за формальне неповне виконання іншою юридичною особою (вантажовідправником) її обов'язків із оформлення товарно-транспортної накладної.
Крім того, як уже зазначено, ст. 48 Закону № 2344 передбачає відповідальність перевізника за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки товарно-транспортної накладної, а не за порушення правил її оформлення.
Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки про перевезення позивачем вантажів автомобільним транспортом за відсутності товарно-транспортної накладної є помилковими, адже за встановлених у справі обставин недоліки в оформленні наявної у водія ТТН (відсутність в ТТН не зазначено відомості дата та місце складання ТТН, податковий код вантажовідправника та вантажоодержувача, пункт розвантаження та навантаження вантажу ) не можуть бути кваліфіковані як відсутність товарно-транспортної накладної взагалі на момент проведення перевірки.
Отже, оскаржена постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135; вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ018527 від 28.09.2023 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18.01.2024 року.
Суддя О.В. Малих