про закриття провадження в адміністративній справі
18 січня 2024 р. справа № 400/12226/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ,
простягнення відшкодування в сумі 137 565,40 грн.
Військова частина НОМЕР_1 (далі позивач) звернулась з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або ОСОБА_1 ), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача розмір виплаченого відшкодування в сумі 137 565,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що з 26.08.2015 року ОСОБА_1 проходить вiйськову службу у вiйськовiй частинi НОМЕР_1 . 14.08.2018 року о 10.45 відповідач, дiючи необережно та зi злочинною недбалiстю, здiйснюючи керування транспортним засобом, не виконав вимоги п. 1.3, 2.3 б, п. 16.11 "Правил дорожнього руху України", допустив зiткнення транспортних засобiв. Вироком Костянтинiвського мiськрайонного суду Донецької областi вiд 01.03.2021 у справi № 233/3742/19 постановлено стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок вiдшкодування матеріальної шкоди 95 224,67 грн., матеріальної шкоди (витрати, пов'язанi з лiкуванням) 2 340,73 грн., а також постановлено стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 20 000 грн. та ОСОБА_3 20 000 грн. в рахунок вiдшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. На виконання вироку суду, вiйськовою частиною виплачено 137 565,40 грн. Позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача в порядку зворотної вимоги вартість виплаченого відшкодування.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача до суду відзив не надходив.
Ухвалою від 02.11.2022 року суд прийняв справу № 400/12226/21 до свого провадження.
Ухвалою від 02.11.2022 року суд зупинив провадження у справі до завершення воєнного стану в Україні.
Провадження у справі поновлено 01.01.2024 року.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом приписів п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Предметом розгляду в даній справі є вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 137 565,40 грн. в порядку зворотної вимоги (регресу).
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок протиправних дій військовослужбовця ОСОБА_1 , вироком Костянтинiвського мiськрайонного суду Донецької областi вiд 01.03.2021 у справi № 233/3742/19 постановлено стягнути з військової частини НОМЕР_1 137 565,40 грн. на користь стягувачів. З урахуванням зазначеного вище, сума грошових коштів, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 в порядку зворотної вимоги (регресу) за завдану матеріальну шкоду складає 137 565,40 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 200/22363/16-а викладений правовий висновок про те, що відшкодування шкоди у порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства, що унеможливлює звернення з таким позовом до адміністративного суду.
Таким чином, правовідносини між сторонами у цій справі, не стосуються безпосередньо прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби, не спрямовані на захист прав свобод та інтересів особи від порушень із боку суб'єкта владних повноважень й не стосуються оскарження дій останнього, а виникли з деліктного зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди.
У цій справі не підлягає доведенню оцінка правомірності дій особи військовослужбовця, тобто не підлягає вирішенню питання щодо правомірності прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби.
Предметом розгляду у цій справі є лише стягнення шкоди в порядку регресу, тобто вирішення приватноправових відносин.
З огляду на зазначене, за своїм суб'єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин, спір є приватноправовим і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
У цьому випадку той факт, що майнової шкоди завдано позивачеві суб'єкту владних повноважень під час проходження відповідачем служби, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір на публічно-правовий.
Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2022 року у справі № 688/1852/21.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення розміру виплаченого відшкодування в сумі 137 565,40 грн. підлягає закриттю, оскільки зазначені вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На виконання вимоги ч. 1 ст. 239 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної позовної заяви має здійснюватися у порядку цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності та суб'єктного складу сторін.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 400/12226/21.
2. Роз'яснити позивачу право звернення до цивільного суду в порядку цивільного судочинства.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз