18 січня 2024 р. № 400/14604/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
01 грудня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання бездіяльності відповідача протиправною щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу призначеної пенсії з урахуванням фактично отриманих сум щомісячної грошової винагороди, яка була встановлена згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, нараховувалась та виплачувалась щомісячно за період з 24.02.2022 по 30.08.2022 включно та суми, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки № 6237 від 18.10.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, довідки № 4477 від 02.11.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням фактично отриманих сум щомісячної грошової винагороди, яка була встановлена згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, нараховувалась та виплачувалась щомісячно за період з 24.02.2022 по 30.08.2022 включно та суми, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки № 6237 від 18.10.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, довідки № 4477 від 02.11.2023, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач зобов'язаний був врахувати суму виплаченої позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), оскільки ця винагорода була щомісячною, носила постійний характер, не залежала від додаткових факторів, і з неї утримувався єдиний внесок. Однак відповідач при обчислені та виплаті позивачу пенсії, на переконання позивача, протиправно не врахував додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 12.12.2023 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволені відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує з 07.10.2022 пенсію по інвалідністю відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2022 № 1252/ФЕС, від 06.07.2023 № 3285, від 18.10.2023 № 6237, від 18.10.2023 № 6238/ФЕС, військової частини НОМЕР_2 від 14.02.2023 № 376, від 28.07.2023 № 2484, від 02.11.2023 № 4477 і від 02.11.2023 № 4478 позивачу виплачувалась додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, з якої сплаченої страхові внески, а саме за період проходження військової служби:
у військовій частині НОМЕР_1 з 01.04.2022 по 11.08.2022;
у військовій частині НОМЕР_2 з 25.02.2022 по 31.03.2022 та з 11.08.2022 по 06.10.2022.
19.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії з врахуванням додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, яку він отримував під час проходження військової служби.
Листом від 02.11.2023 № 21458-20858/Г-02/8-1400/23 відповідач відмовив позивачу у перерахунку його пенсії, посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку, оскільки додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, не віднесена до переліку видів грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсій, визначених статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.
Вважаючи протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Абзацом третім преамбули Закону № 2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацами першим-третім пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, при обчислені після 01.01.2011 розміру пенсій, передбачених Законом № 2262-ХІІ, враховуються не всі види грошового забезпечення, а виключно ті, які визначені Законом № 2262-ХІІ і Постановою № 393, а саме:
оклад за посадою, оклад та/чи доплата за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка (доплата) за вислугу років;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, може бути врахована при обчисленні розміру пенсій, передбачених Законом № 2262-ХІІ, лише у тому випадку, якщо вона відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Як наслідок, суть спору в цій справі зводиться до відповіді на питання про те, чи відносилася додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, на день призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 2262-ХІІ (07.10.2022) до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови № 704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу постановлено здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерства юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній з 30.06.2020 по 30.01.2023) було встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу;
надбавки;
доплати;
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);
допомоги.
Таким чином, станом на день призначення позивачу пенсії по інвалідності (07.10.2022) усі винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту) були віднесені до одноразових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.
Водночас Порядком № 260 (у редакції, чинній до 30.01.2023) не було визначено порядок і умови виплати додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.
Абзацом першим пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 168 ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, (у первинній редакції) з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан.
Відтак згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) було передбачено виплату вказаної додаткової винагороди лише у період дії воєнного стану, тобто з 24.02.2022 по 26.03.2022, тобто вона мала тимчасовий характер.
Надалі Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 і від 06.11.2023 № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб та з 16.11.2023 строком на 90 діб.
Це, відповідно, мало своїм правовим наслідком продовження строку виплати додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, до припинення або скасування воєнного стану в Україні із конкретно встановленими крайніми термінами її виплатами.
Таким чином, додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, відноситься до одноразових видів грошового забезпечення, оскільки:
має тимчасовий характер (виплачується виключно на період дії воєнного стану в Україні);
усі винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту) пунктом 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній до 30.01.2023) були віднесені до одноразових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.
Відтак додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, не підлягає врахуванню при обчисленні розміру пенсій, передбачений Законом № 2262-ХІІ, оскільки вона відноситься до одноразових видів грошового забезпечення, а не до щомісячних додаткових.
Тому відповідач правомірно відмовив позивачу у врахуванні при обчислені пенсії по інвалідності додаткової винагороди, установленої Постановою № 168.
Водночас суд відхилив як необґрунтоване твердження позивача, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 25.01.2023 у справі № 160/8707/21, оскільки вона не стосувалась питання врахування при обчислені пенсії додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168.
Предметом розгляду у справі № 160/8707/21 була щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889).
Відповідно до пункту 6 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого Постановою № 704, Постанова № 889 втратила чинність 01.03.2018.
Крім цього, згідно з пунктом 1.2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за № 638/15329, яка втратила чинність 01.03.2018, винагороди, які мали постійний характер, відносились до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, предметом розгляду у справі № 160/8707/21 була щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена Постановою № 889, яка виплачувалась військовослужбовцям до 01.03.2018, і яка мала іншу правову природу, ніж додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168.
Тому, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і не поніс документально підтверджених судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи в суді, а тому розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України суд не здійснював.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код за ЄДРПОУ: 13844159) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 18 січня 2024 року