16 січня 2024 р. № 400/7901/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач або військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 р. в сумі 85 927,84 грн з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.04.2022 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію - різниці грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01.03.2018 р. по 12.04.2022 р. включно в сумі 220 479,62 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в силу пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для розрахунку індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно базовим місяцем необхідно вважати січень 2008 р., оскільки саме тоді востаннє були підвищені оклади військовослужбовців. Одночасно з цим, позивач заперечує наявність у відповідача дискреційних повноважень стосовно визначення базовим іншого місяця, ніж січень 2008 р. Щодо періоду з 01.03.2018 р. по 06.02.2019 р., то розмір підвищення доходу в березні 2018 р. був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, тож в силу абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов'язаний із 1 березня 2018 р. виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4 463,15 грн. щомісяця, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Ухвалою від 03.07.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 05.07.2023 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що індексація грошового забезпечення здійснюється в межах бюджетних асигнувань і у межах фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у спірний період у Міністерства оборони України не було. Також, відповідач зазначив, що в період з 01.03.2018 по 12.04.2022 підстав для виплати індексації не було.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Позивач в період з 14.03.2013 по 12.04.2022 р. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
У період проходження служби з 01.12.2015 по 12.04.2022 позивачу не в повному обсязі виплачувалась індексації грошового забезпечення.
26.06.2023 позивачем направлено відповідачу заяву про виплату індексації грошового забезпечення за спірний період.
Станом на час звернення до суду з позовом відповідь позивачу не надходила.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01.12.2015 р. до 28.02.2018 р. з урахуванням базового місяця січня 2008 протиправною, а також невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. до 12.04.2022 р. включно із застосуванням щомісячної індексації - різниці, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078 (далі Порядок № 1078).
Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.03 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Після редакції 15.12.15 р. та в нинішній редакції, пункт 5 Порядку № 1078 викладено так: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.19 р. у справі № 240/4911/18, від 07.08.19 р. у справі № 825/694/17, від 20.11.19 р. у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Спірним у цій справі є саме питання визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача за спірний період.
Так, розтлумачивши пп. 2, 5 Порядку № 1078, у справах № 400/1118/21 і № 420/3593/20 Верховний Суд вказав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.07 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 вказаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008 р.
Пунктом 3 Постанови № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.17 р. № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 1 березня 2018 р.
Тобто з 01.01.2008 р. до 01.03.2018 р. Постанова № 1294 була чинною, зміни до схеми посадових окладів військовослужбовців за весь цей період не вносились.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 р. до 28.02.2018 р. включно.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.01.22 р. у справі № 400/1118/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27.01.22 р. у справі № 400/1118/21 та від 28.09.22 р. у справі № 400/1119/21: "... Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд уже зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.18 р. у справі № 802/412/17-а, від 11.04.18 р. у справі № 806/2208/17, від 09.06.22 р. у справі № 600/524/21-а.".
У вказаних постановах Верховний Суд також зауважив: "... Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.21 р. у справі № 120/313/20-а, від 26.01.22 р. у справі № 400/1118/21, від 20.04.22 р. у справі № 420/3593/20, від 09.06.22 р. у справі № 600/524/21-а.".
Таким чином, ненарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 р. до 28.02.2018 р., з урахуванням базового місяця січня 2008 є протиправним.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення в сумі 85 927,84 грн., суд зазначає наступне.
Спірними обставинами в даній справі є тільки наявність у позивача права на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. до 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 р.
Відповідно, нарахування і виплата індексації грошового забезпечення у конкретно вираженій сумі виходить за межі спірних правовідносин, які склались між сторонами.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. до 28.02.2018 р. включно із застосуванням базового місяця січень 2008 є протиправним, відтак, з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 р. до 28.02.2018 р. включно, наявні підстави для визначення січня 2008 р. базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період.
Відповідно до п. 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.04 р., грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Враховуючи вищевикладене, компенсація сум податку з доходів фізичних осіб має бути проведена одночасно з нарахуванням та виплатою індексації.
Щодо вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. до 12.04.2022 р. включно із застосуванням щомісячної індексації-різниці 4 463,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд зазначає наступне.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: "поточної" та "індексації-різниці".
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.16 р. встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
У цій справі, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01.03.18 р., не є спірними.
З 01.12.15 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.15 р. Порядок № 1078 був викладений у новій редакції, в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.15 р., передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01.03.18 р. набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 р. став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 р., як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 р. по 12.04.2022 включно, що не заперечується відповідачем.
З огляду на зміст положень абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 р. дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 р., і якщо зазначена умова наявна, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
У постанові від 23.03.23 р. у справі № 400/3826/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 р. (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 р. (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 р. (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 р. та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 р. (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.23 р.).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.19 р. у справі № 755/10947/17 під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Позивач визнає, що йому за період з 01.03.2018 р. по 12.04.2022 р. виплачено тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103% (зазначено позивачем у позові).
Разом з тим, суд враховує, що задля правильного вирішення спірних правовідносин необхідно встановити співвідношення розміру підвищення грошового доходу позивача в лютому-березні 2018 року (всіх складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру) та суму індексації, що мала скластися в березні 2018 р..
Як уже було зазначено, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 р. розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
При цьому, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення, а тому визначення його розміру в лютому 2018 р. для встановлення вірного співвідношення підвищення грошового доходу в березні 2018 р. буде залежати від здійснення відповідачем на виконання даного рішення суду вищезазначеного обов'язку по обрахунку позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. до 28.02.2018 р. включно із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації.
Відтак, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.03.23 р. у справі № 400/3826/21, разом з тим, з огляду на вищезазначений висновок суду, суд позбавлений можливості обрахувати конкретний розмір індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) позивача.
Зважаючи, що відповідачем у період з 01.03.2018 р. по 12.04.2022 включно виплата суми індексації-різниці не здійснювалась, суд вважає, що в цьому періоді нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача здійснені відповідачем без врахування абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078.
Таким чином, оскільки відповідач ухиляється від обов'язку виплатити позивачу індексацію-різницю, обраховану як різницю між сумою можливої індексації за березень 2018 р., розмір якої в свою чергу обрахований виходячи з місяця підвищення доходу січень 2008 р., і розміром підвищення доходу в березні 2018 р., суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, належним способом захисту від якої є зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 р. до 12.04.2022 р. включно з урахуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку № 44.
Позов задовольнити частково.
Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони до суду не надали.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 р. з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.04.2022 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078.
5. Збов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 12.04.2022 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.03 р. № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.04 р. № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов