справа № 380/9100/22
з питань розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін
18 січня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) у якій просить визнати протиправним і скасувати рішення начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Рава-Руська» ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 травня 2022 року про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 .
Ухвалою від 20.11.2023 прийнято адміністративну справу № 380/9100/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення до провадження. справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 94962 від 08.12.2023), в якому просить розглянути справу в судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування такого вказав, що справа має важливе значення для позивача, оскільки вона пов'язана з виконанням його повноважень як народного депутата. Стверджує, що свавільна відмова ОСОБА_2 у виїзді за кордон паплюжить його конституційне звання Президента України, шкодить міжнародному іміджу України та перешкоджає зусиллям позивача до укріплення позицій України на міжнародній арені. Представник позивача зазначив, що Верховний Суд у постанові від 26.10.2023 дійшов висновку про те, що ця справа не належить до справ незначної складності. Звернув увагу на те, що на сьогодні немає судової практики у справах про скасування індивідуальних актів, які суперечать ч. 2 ст. 26 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до якої повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Також стверджує, що розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес. Вважає, що це є очевидним і таким, що не потребує окремого обґрунтування, оскільки ОСОБА_3 є п'ятим Президентом України і народним депутатом. Про його непропуск через кордон 27.05.2022 написали чи не всі українські ЗМІ. Крім того звернув увагу на те, що у позові сторона ОСОБА_4 заперечила проти розгляду справи у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, відповідно до частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Отже, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20, від 30 червня 2022 року у справі № 640/27145/20, від 08 грудня 2022 року у справі № 160/14915/21.
Верховний Суд у постанові від 26.10.2023 у цій справі дійшов висновку, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, однак відсутні заборони для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, суд критично оцінює заперечення сторони позивача проти розгляду справи у спрощеному провадженні.
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши клопотання представника позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, судом не встановлено обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд зазначає, що предметом спору є правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачем з приводу пропуску ОСОБА_1 через державний кордон України на виїзд з країни на підставі документів, які надані позивачем для підтвердження наявності підстав для такого пропуску.
Суд також звертає увагу на те, що сторони можуть висловлювати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо предмета спору письмово. При цьому, сторони станом на день розгляду клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідним правом скористалися.
Суд зазначає, що відсутність судової практики у справах про скасування індивідуальних актів, які суперечать ч. 2 ст. 26 Закону України «Про статус народного депутата України», відповідно до якої повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях не є критерієм, який впливає на необхідність призначення судового засідання.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що наявність значного суспільного інтересу справи, про який вказав представник ОСОБА_1 , не може бути вирішальним чинником для розгляду справи з повідомленням сторін. Крім того, з цього приводу, суд звертає увагу, що інформацію по справі можна дізнатися на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/, про що зазначено в ухвалі суду від 20.11.2023 про прийняття справи до провадження.
Таким чином у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи № 380/9100/22 у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур