18 січня 2024 рокусправа №380/19176/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язати вчинити дії, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до п.1 постанови КМ України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за січень-липень 2023 р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у відповідності до п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за січень-липень 2023 р.
Ухвалою суду від 17 серпня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення бойових завдань 30 грудня 2022 року в східній околиці населеного пункту Бахмут Донецької області отримав поранення обличчя та очей та з цього часу до липня 2023 року проходив лікування та перебував у відпустці за станом здоров'я. Як з'ясувалось, у період лікування військова частина НОМЕР_1 безпідставно не здійснила нарахування та виплату в повному обсязі грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди для військовослужбовця, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану. Просив позов задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не подав, належно повідомлений про розгляд справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 14.12.1991 року на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року 21.12.2022 року позивач був зарахований до військової частини НОМЕР_1 по мобілізації на посаду гранатометника.
Під час здійснення бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_1 в східній околиці населеного пункту Бахмут Донецької області отримав поранення обличчя та очей, що підтверджується первинною медичною карточкою від 30.12.2022 року та рапортом старшого оперативного чергового лейтенанта ОСОБА_2 від 30.12.2022 року.
Відповідно до виписки №у/4537 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відділення Мікрохірургії ока КП «Дніпропетровська обласна офтальмологічна лікарня» від 06.01.2023 року було проведено оперативне лікування очей.
На лікуванні позивач перебував з 31.12.2022 року по 06.01.2023 року, направлений на подальше лікування до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ.
Перебував на лікуванні з 07.01.2023 року по 16.01.2023 року.
Відповідно до перевідного епікризу №0035217 від 16.01.2023 року Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» пройшов курс лікування та був направлений на подальше лікування до ВМКЦ м. Львів.
Відповідно до перевідного епікризу №1256743 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 08.02.2023 року проходив лікування. Було знято шви та рекомендовано хірургічне втручання через 3-4 місяці. Переведений до військової частини НОМЕР_3 на подальше лікування.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) №743 від 23.02.2023 року військової частини НОМЕР_3 проведено курс лікування та направлено на ВЛК.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №646 від 22.02.2023 року було надано відпустку за станом здоров'я терміном на 30 календарних днів.
В подальшому за станом здоров'я відповідно до направлення №750 від 03.04.2023 року військової частини НОМЕР_1 був повторно направлений на огляд військо-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №5523 від 28.04.2023 року військової частини НОМЕР_4 , ОСОБА_1 був зареєстрований на ВЛК 04.04.20323 року, оглянутий фахівцями 24.04.2023 року, 26.04.2023 року та 27 - 28.04.04.2028 року. Направлений на подальше стаціонарне лікування. В подальшому проходив лікування в ПП ПФВ «Ацинус» в м. Кропивницькому.
Відповідно до висновку офтальмолога ПП ПФВ «Ацинус» від 12.05.2023 року та ВЛК в/ч НОМЕР_4 від 28.04.2023 року №5523 був направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою стаціонарного лікування (направлення від 17.05.2023 року).
19.05.2023 року, у зв'язку з погіршенням зору, госпіталізований для проведення огляду ВЛК до військової частини НОМЕР_5 .
Відповідно до виписного №823 із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення з 19.05.2023 року до 16.06.2023 проходив лікування в в/ч НОМЕР_6 .
Відповідно до свідоцтва про хворобу №284 від 13.06.2023 року в/ч НОМЕР_5 на підставі статті 31-а графи II Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що затверджено постановою Регіональною військово-лікарською комісією від 11.07.2023 року.
Як встановив позивач в період його лікування військова частина НОМЕР_1 не здійснила нарахування та виплату в повному обсязі грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди.
Вирішуючи вказаний спір суд керується наступним.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Загальновідомим є факт введення воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні (продовженого указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/23 від 26.07.2023).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” (далі - Постанова №168).
Частиною 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022 р.
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
01 квітня 2022 року до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Суд встановив, що позивач з дня поранення до дня звільнення знаходився на лікуванні у різних закладах охорони здоров'я та відповідно до виписки по картковому рахунку позивачу з дня поранення до дня звільнення не виплачувалася додаткова винагорода у ні в розмірі 30000,00 грн, ні в 100000,00 грн.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що на виконання вимог Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168, відповідач повинен був нарахувати та виплатити додаткову винагороду внаслідок отримання поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини в зоні бойових дій та перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я в розмірі 100 000 грн та додаткова винагорода за перебування і/ відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної комісії), а, отже, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до п.1 постанови КМ України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за січень-липень 2023 р.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) додаткову винагороду у відповідності до п.1 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за січень-липень 2023 р.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКухар Наталія Андріївна