17 січня 2024 року м. Львівсправа № 380/24200/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (Третя особа), в якому просить:
1. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області cформувати подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 21675,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 23 березня 2023 року № ПН3396734.
2. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим 23 березня 2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., вперше придбала житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 . При нотаріальному посвідченні вказаного договору позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 21675,00 грн, що становить 1% вартості придбаного майна. Позивачка вказує, що, враховуючи те, що зазначена вище квартира є її першим придбаним житлом, вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про повернення сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, до якої долучила усі необхідні документи, проте отримала відмову. Позивачка вважає, що оскільки житло нею придбавалось уперше, то вона відповідно до вимог пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не повинна була сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, сплата такого збору в сумі 21675,00 грн (1% вартості квартири) є помилковою, а тому підлягає поверненню з державного бюджету.
У зв'язку з вищевказаним адміністративний позов просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що з 26 вересня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», якою внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року (далі - також Порядок). Пунктом 15-3 цього Порядку (зі змінами) саме на нотаріусів покладений обов'язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що нотаріус винив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням Пенсійного фонду України. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватися при нотаріальному посвідченні цивільно-правового договору. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не можуть бути підставою для визначення позивачки особою, яка придбала майно вперше, оскільки невідомо, чи було придбано майно до дати, зазначеної в договорі. До компетенції органів Пенсійного фонду України не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше.
У зв'язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.
Від третьої особи пояснень щодо позову або відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 20 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін. Залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
23 березня 2023 року між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., зареєстрований в реєстрі за № 530, згідно з яким позивачка придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта власником зазначеної квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66897615 від 23 березня 2023 року.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 23 березня 2023 року № ПН3396734 позивачка сплатила збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 21675,00 грн на рахунок отримувача: ГУК Львів/Галицький район.
Представник позивачки - адвокат Володимир Яциник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 20 вересня 2023 року та пакетом документів щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 21675,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 23 березня 2023 року № ПН3396734.
Листом від 03 жовтня 2023 року № 1300-5604-8/142489 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило представника позивачки на його заяву від 20 вересня 2023 року про те, що з 26 вересня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». З 26 вересня 2020 року визначено, що відповідно до підпунктів «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій № 1740 від 03 листопада 1998 року (далі - Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Умовою звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є відсутність факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, що не підтверджено наданими документами.
Позивачкою не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та даних про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, тому немає підстав для формування Подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачка, стверджуючи, що придбала житло вперше, та, керуючись пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», уважає, що відповідач зобов'язаний сформувати подання про повернення їй безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна.
Указані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (далі - Закон № 400/97) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 9 статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
У статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з абзацами першим-другим пункту 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
23 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866) (набрала чинності 26 вересня 2020 року), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок № 1740, а саме пункт 15-2 підпунктом «в» згідно з яким збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, законодавець встановив винятки, зокрема, для громадян, які придбавають житло вперше. При цьому за змістом підпункту «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 придбання особою житла вперше означає, що особа до укладення відповідного договору не має та раніше не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
У позовній заяві позивачка стверджує, що придбала житло вперше, до укладення договору купівлі-продажу квартири 23 березня 2023 року інші об'єкти житлової нерухомості нею не придбавались, а тому в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Щодо таких тверджень позивачки суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (абзаци перший - четвертий частини другої статті 72 КАС України).
Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до наявної у матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу квартири від 23 березня 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я., зареєстрований в реєстрі за № 530, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66897615 від 23 березня 2023 року.
Крім того, відповідно до довідки від 04 серпня 2023 року № 241, виданої Жовківським ТВБВ № 10013/0203 філії - Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк», інформація про використання ОСОБА_1 коштів приватизаційних депозитних рахунків за номінальною вартістю житлового чека за адресою: АДРЕСА_2 , відсутня.
Отже, відомості щодо придбання позивачкою іншого житла у матеріалах справи відсутні. Зі свого боку відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого житла, придбаного вперше, а відтак свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачка 23 березня 2023 року вперше придбала житло - квартиру АДРЕСА_1 , і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 21675,00 грн.
За цих обставин відповідач протиправно відмовив позивачці у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 21675,00 грн на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23 березня 2023 року.
Водночас суд відзначає, що зміни, внесені Постановою № 866 до Порядку № 1740, не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обов'язку щодо повернення позивачці безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо все ж таки збір безпідставно сплачено (житло придбано вперше), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Посилання відповідача на те, що позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що нотаріус винив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням Пенсійного органу суд відхиляє, позаяк дії нотаріуса при реєстрації договору купівлі-продажу станом на момент його реєстрації не оцінюються у межах цієї адміністративної справи, оскільки не є предметом спору.
Суд також уважає за необхідне звернути увагу на те, що внесення змін до Порядку № 1740 жодним чином не скасовує наявність у позивачки пільги щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням житла вперше, передбаченої Законом № 400/97-ВР.
Водночас суд відзначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок).
Абзацом першим пункту 5 розділу І цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з частиною сьомою статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у цьому випадку є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Така позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, які наведені у його постановах від 20 березня 2018 року (справа № 819/1249/17), від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17) та в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом під час ухвалення рішення у справі.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 23 березня 2023 року № ПН3396734 позивачка сплатила збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 21675,00 грн на рахунок отримувача: ГУК Львів/Галицький район.
За змістом абзацу 1 пункту 3 розділу І Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно із абзацом 2 пункту 5 розділу І цього ж Порядку у разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Тому з огляду на наведене правове регулювання необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 21675,00 грн сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 23 березня 2023 року № ПН3396734 та подати його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала її посадова чи службова особа.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд встановив, що при зверненні з цим позовом до суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Оскільки рішенням суду позов ОСОБА_1 задоволено, то суд уважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (с. Думичі, Львівський район, Львівська область, 80323) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (вул. К Левицького, 18, м. Львів, 79005) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 21675,00 грн сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 23 березня 2023 року № ПН3396734 та подати його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (с. Думичі, Львівський район, Львівська область, 80323, РНОКПП НОМЕР_1 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 17 січня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна