17 січня 2024 рокусправа № 380/14207/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про стягнення грошових коштів, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833), в якому просить стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки за 2018-2019 роки на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №380/7705/22, яке набрало законної сили 14.02.2023, а саме 10 480,20 грн (десять тисяч чотириста вісімдесят гривень 20 коп.)
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №380/7705/22 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2008 та 2009 роки. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2018 та 2019 роки. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2008 та 2009 роки. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2018 та 2019 роки. На виконання вказаного судового рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу компенсацію за невикористані дні відпустки на загальну суму 46869,79 грн з одночасним відрахуванням 10480,20 грн (18%) ПДФО та 873,35 грн (1,5%) військового збору. Позивач вважає, що він має право на компенсацію податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44), а тому такий був відрахований з належної йому компенсації за невикористану відпустку протиправно. Вважаючи у зв'язку з цим свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 27.06.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 у період з 19 липня 1995 року по 06 листопада 2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 14 липня 2020 року № 107о/с позивача звільнено зі служби в поліції, відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за п. 2 (через хворобу).
При звільненні позивачу не виплачено грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2018 та 2019 роки.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №380/7705/22 адміністративний позов задоволено повністю.
Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2018 та 2019 роки. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2018 та 2019 роки.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №380/7705/22, апеляційні скарги Головного управління Національної поліції у Львівській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі № 380/7705/22 - без змін.
На виконання вказаного судового рішення Головним управління Національної поліції у Львівській області нараховано та виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки за 2018 та 2019 роки у сумі 46869,79 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №31 від 19.05.2023.
Згідно з розрахунку з нарахованої суми утримано податок з доходів фізичних осіб (18%) та військовий збір за ставкою 1,5%. Вказане підтверджується також платіжними інструкціями №33 від 19.05.2023 на суму 10480,20 грн (податок з доходів фізичних осіб), №32 від 19.05.2023 на суму 873,35 грн (військовий збір).
Не погоджуючись з відрахуванням з належної йому компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, позивач звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VІІІ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 94 Закону №580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 260 закріплено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку №260 при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44).
Згідно з пунктами 2-5 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, на суб'єкта владних повноважень - Головне управління Національної поліції у Львівській області, у якому позивач проходив службу та отримував грошове забезпечення було покладено обов'язок вжити заходів з проведення з позивачем повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день звільнення зі служби в поліції. Однак, відповідні заходи відповідачем щодо повного розрахунку з позивачем на час його звільнення зі служби в поліції вжито не було.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України №Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З огляду на зазначене, Головному управлінню Національної поліції у Львівській області належало при виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки компенсувати суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки, право на грошову компенсацію за невикористані дні відпустки позивач набув під час проходження служби в поліції та повинен був її отримати при звільненні (14.04.2020), однак не отримав з вини Головного управління Національної поліції у Львівській області, обставини неправомірності виплати яких підтверджені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №380/7705/22.
Суд зазначає, що право на відпустку позивач набув під час проходження служби.
Статтею 24 Закону України «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
З наведеної норми вбачається, що при звільненні зі служби у позивача виникло право на компенсацію за всі невикористані ним дні відпустки. При цьому правова природа вказаної компенсації не змінилася, адже право на неї позивач набув під час служби, а відтак, така підлягає виплаті з одночасною компенсацією сум ПДФО. Аналогічно вказане право зберігається у позивача і при виплаті компенсації за невикористані дні відпустки на виконання рішення суду, яким відновлено порушене право позивача на вказані виплати.
Тому, дії Головного управління Національної поліції у Львівській області з утримання з суми грошової компенсації за невикористані дні відпустки податку на доходи фізичних осіб без її компенсації є протиправними.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17.
Зважаючи на викладене, втрата позивачем статусу поліцейського на час виплати компенсації за невикористані дні відпустки, не звільняє Головне управління Національної поліції у Львівській області від обов'язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві грошової компенсації за невикористані дні відпустки вже після звільнення зі служби в поліції і як наслідок після втрати статусу поліцейського.
Крім цього суд зазначає, що бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області призвела до виплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні відпустки вже після звільнення зі служби в поліції і як наслідок після втрати статусу поліцейського, а тому позивач мав право на отримання компенсації сум податку з доходів фізичних осіб ще на момент звільнення зі служби в поліції (грошової компенсації за невикористані дні відпустки).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відрахування з нарахованої позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10480,20 грн.
Суд також враховує, що відповідач нарахував суму податку з доходів фізичних осіб з грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, належної позивачу, проте не вчинив дій щодо виплати такої, передбачених пунктами 3-5 Порядку №44.
З урахуванням викладеного, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача стягнення з відповідача на користь позивача утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10480,20 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 10480 (десять тисяч чотириста вісімдесят) грн 20 коп.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан