10 січня 2024 рокусправа № 380/22405/23
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Ящишин І.А.,
за участю:
представника позивача Буряк І.М.,
представника відповідача Маркіної Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦШИНА УКРАЇНА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦШИНА УКРАЇНА» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19, оф. 710, код ЄДРПОУ 35551613) (далі - позивач, ТзОВ «СПЕЦШИНА УКРАЇНА») звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000012/2 від 20.03.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000185 від 20.03.2023.
В обґрунтування позовних вимог посилається на таке. Між позивачем та TIRELINKE CO., LTD укладено контракт №TL-SU/2018-1203 від 03.12.2018 на поставку шин для вантажних транспортних засобів. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 09.03.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209140005652U1, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із декларацією позивач подав повний пакет документів, встановлений законодавством, які не містили жодних розбіжностей. Проте, відповідач протиправно зобов'язав позивача подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.
На думку позивача, відповідач безпідставно здійснив коригування митної вартості задекларованого ним товару, внаслідок чого митна вартість товару збільшилась. Звертає увагу на те, що основним методом визначення митної вартості товарів є визначення такої за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України.
Зазначає, що заявлена позивачем митна вартість підтверджується інвойсом, платіжними дорученнями про сплату повної вартості товару, прайс-листом, калькуляціями ціноутворення, тощо. Зауваження митного органу щодо розбіжностей та неповноти інформації є безпідставними та не свідчать про неповноту чи недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані у поданих документах. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач 12.10.2023 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Рішення про коригування митної вартості від 20.03.2023 №UA209000/2023/000012/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 09.03.2023 № 23UA209140005652U1), виносилось на товари: № 1. Шини гумові нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більше як 121: HIFLY 385/65R22.5 20 TL HH107 - 192шт, HIFLY 315/70R22.5 20 TL HH308A - 41шт., за ціною 2,1649 Дол. США за кг, на умовах поставки CFR Klaipeda.
За результатами розгляду поданих декларантом документів встановлено, що CMR гр.4 «місце завантаження», вказано - Вільнюс, тоді як умови поставки CFR Клайпеда. Від Клайпеди до Вільнюса відстань складає 300 км. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати. Первинним бухгалтерським документом, що підтверджує вартість послуг, є рахунок. Довідка довільної форми не є бухгалтерським документом. Крім цього довідку про вартість транспортних послуг ПП Потрібна Альона, однак, відповідно до поданої CMR перевізником за даною партією товарів є - АстроАвто Лтд. Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано. Транспортування товару здійснювалось, в тому числі, морським транспортом, проте коносамент до митного оформлення не надавався. Відповідно до п.2.2 перевезення вантажів здійснюється на підставі заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявка до митного оформлення не надана, до митного оформлення надано специфікацію до інвойсу від 07.03.2023 №4 (специфікація складена після відвантаження товару).
Відповідач вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Зауважує, що обов'язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.
З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача 30.10.2023 подала відповідь на відзив.
Ухвалою від 30.10.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між ТзОВ «СПЕЦШИНА УКРАЇНА» та TIRELINKE CO., LTD (далі також - Постачальник) укладено контракт № TL-SU/2018-1203 від 03.12.2018 на поставку шин для вантажних транспортних засобів.
У відповідності до вищевказаного контракту поставка Товару здійснюється на умовах CFR, які передбачають що Продавець організовує і оплачує перевозку без прийняття на себе пов'язаних з нею ризиків.
Відповідно до умов Контракту, кількість, ціна та перелік товарів, які повинні бути поставлені Позивачу, відображаються в інвойсах, які є невід'ємною частиною вказаного контракту.
Відповідно до інвойсу №22HFTD017D-TBR від 27.12.2022, кількість товару складає 1672 шт, а загальна вартість товару становить 238 412,00 дол. США.
ТзОВ «СПЕІДШИНА УКРАЇНА» сплатило на рахунок постачальника суму інвойсу №22HFTD017D-TBR від 27.12.2022, що складений до контракту з TIREL1NKE CO. № TL-SU/2018-1203 від 03.12.2018, LTD, у розмірі 238 412,00 дол. США., як попередню оплату за партію товару, що підтверджується Swift від 04.01.2023 на суму 204 450,00 дол. США та від 06.01.2023 на суму 33 962,00 дол. США.
Поставка по інвойсу №22HFTD017D-TBR від 27.12.2022 була здійснена окремими партіями, різними контейнерами, які підлягали розмитненню.
З метою митного оформлення частини вказаного товару 09.03.2023 представник позивача подав електронну митну декларацію №23UA209140005652U1 на товар: Шини гумові нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більше як 121: HIFLY 385/65R22.5 20 TL HH107 - 192шт, HIFLY 315/70R22.5 20 TL HH308A - 41шт., за ціною 2,1649 Дол. США за кг, на умовах поставки CFR Klaipeda.
Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 34158,50 доларів США.
Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209140005652U1 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:
- пакувальний лист б/н від 27.12.2022;
- рахунок-фактура (Commercial invoice) №22HFTD017D-TBR від 27.12.2022;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) №0307/4 від 07.03.2023;
- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) 23LTVR5000000132B3 від 07.03.2023;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 22С3705В0820/00695 від 29.12.2022;
- декларація про походження товару (Declaration of origin) 22HFTD017D-TBR від 27.12.2022;
- банківський платіжний документ, що стосується товару Swift від 04.01.2023 та від 06.01.2023;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №50-0323 від 07.03.2023;
- прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 27.12.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 06.04.2021;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 03.08.2021;
- контракт (зовнішньоекономічний договір) № TL-SU/2018-1203 від 03.12.2018;
- договір про надання послуг митного брокера UA209160/2022/26-01 від 08.08./022;
- договір (контракт) про перевезення б/н від 05.02.2016;
- інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу) №4 від 07.03.2023;
- митна декларація країни відправлення №435020220000099287 від 29.12.2022;
- митна декларація країни відправлення №435020220000099288 від 29.12.2022.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.
За результатами розгляду ЕМД №23UA209140005652U1 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000012/2 від 20.03.2023.
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000012/2 від 20.03.2023 в графі 33 зазначено наступне:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
За результатами проведеного аналізу документів встановлено наступне:
- ЦМР гр.4 «місце завантаження», вказано - Вільнюс, тоді як умови поставки-CFR Клайпеда. Від Клайпеди до Вільнюса відстань складає 300 км;
- для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати. Первинним бухгалтерським документом, що підтверджує вартість послуг, є рахунок. Довідка довільної форми не є бухгалтерським документом;
- довідку про вартість транспортних послуг ПП Потрібна Альона, однак, відповідно до поданого CMR перевізником за даною партією товарів є -АстроАвто Лтд. Жодних документів щодо відносин між цими підприємствами не надано;
- транспортування товару здійснювалось, в тому числі, морським транспортом, проте, коносамент до митного оформлення не надавався;
- відповідно до п.2.2 перевезення вантажів, здійснюється на підставі заявок, які містять істотні умови перевезення. Заявка до митного оформлення не надана;
- до митного оформлення надано специфікацію до інвойсу від 07.03.2023 №4, (специфікація складена після відвантаження товару).
Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про подання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівліпродажу);
2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
9) виписку з бухгалтерської документації;
10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
11) копію митної декларації країни відправлення;
12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларантом надано:
- заявка на транспортування;
- лист про помилку в маршрутах транспортування;
- висновок експерта, щодо вартісних характеристик товару;
- видаткові накладні;
- контракт та додатки;
- договір на транспортування;
Надані документи не усувають та не роз'яснюють наявні розбіжності.
Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз'яснено виявлені розбіжності.
Це є відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA209140/2023/486 від 12.01.23, 3,001 дол. США за кг.».
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA209140005652U1 від 09.03.2023 щодо якого проведено коригування митної вартості.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «СПЕЦШИНА УКРАЇНА» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, пакувальний лист б/н від 27.12.2022; рахунок-фактура (Commercial invoice) №22HFTD017D-TBR від 27.12.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) №0307/4 від 07.03.2023; супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) 23LTVR5000000132B3 від 07.03.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 22С3705В0820/00695 від 29.12.2022;
декларація про походження товару (Declaration of origin) 22HFTD017D-TBR від 27.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару Swift від 04.01.2023 та від 06.01.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №50-0323 від 07.03.2023;
прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 27.12.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 06.04.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 03.08.2021; контракт (зовнішньоекономічний договір) № TL-SU/2018-1203 від 03.12.2018; договір про надання послуг митного брокера UA209160/2022/26-01 від 08.08./022; договір (контракт) про перевезення б/н від 05.02.2016; інші некласифіковані документи (специфікація до інвойсу) №4 від 07.03.2023; митна декларація країни відправлення №435020220000099287 від 29.12.2022; митна декларація країни відправлення №435020220000099288 від 29.12.2022.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №TL-SU/2018-1203 від 03.12.2018 та додатки до цього контракту містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (Commercial invoice) №22HFTD017D-TBR від 27.12.2022 та Специфікація №4 від 07.03.2023 визначає вартість товару 34158,50 дол. США.
Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення №435020220000099287 від 29.12.2022 та №435020220000099288 від 29.12.2022.
Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Суд критично оцінює доводи відповідача про відмінність місця завантаження імпортованого товару, вказаного в контракті, з місцем, зазначеним у міжнародній товарно-транспортній накладній.
Так, відповідно до листа експедитора ПП ОСОБА_1 від 13.03.2023 експедитор повідомив про помилку в маршрутах транспортування, зазначивши, що в листі «Витрати перевізника» за номером 50-0323 від 07.03.2023, допущена помилка, (невірно вказано маршрут): Вказано Вільнюс, Литва. Вважати правильним місцем завантаження Клайпеда, Литва.
Таким чином, експедитор підтвердив листом від 13.03.2023 допущену помилку у зазначенні маршруту. Вартість послуг доставки не змінювалась та складає 36000,00 грн.
Щодо посилань відповідача на те що довідка про транспортні витрати не є бухгалтерським документом, то суд зазначає, що у постанові від 31.05.2019 (справа № 804/16553/14) Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ, виключно яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Крім цього відсутність у пакеті документів, що подавалися при митному оформленні, коносаменту на транспортування морським транспортом не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки коносамент не мітить інформації про митну вартість товару.
Вказана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14.
Також суд не враховує зауваження відповідача щодо того, що відповідно до п. 2.2 перевезення вантажів, здійснюється на підставі заявок, які містять істотні умови перевезення, заявка до митного оформлення не надана. Суд звертає увагу, що відповідно до змісту відзиву відповідачем зазначається що на вимогу митного органу представником ТзОВ «СПЕЦШИНА УКРАЇНА» подано заявку на транспортування.
Доказів понесення позивачем інших витрат пов'язаних з транспортуванням, навантаженням, обробкою, відповідачем та судом не встановлено.
Таким чином вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Проте, відповідачем не було вчинено жодних дій, що передбачені ч. 1 ст. 45 МК України.
Щодо надання позивачем при митному оформленні товару специфікації, яка складена після відвантаження товару суд враховує, що поставка товару згідно з рахунком-фактурою (Commercial invoice) №22HFTD017D-TBR від 27.12.2022 відбувалась кількома партіями, а тому специфікація складалась щодо конкретного переліку шин, митне оформлення яких проводилось за спірною митною декларацією.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару «Шини гумові нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більше як 121: HIFLY 385/65R22.5 20 TL HH107 - 192шт, HIFLY 315/70R22.5 20 TL HH308A - 41шт., за ціною 2,1649 Дол. США за кг», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.
В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UA209000/2023/000012/2 від 20.03.2023 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.
Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000185 теж слід визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000012/2 від 20.03.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000185.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦШИНА УКРАЇНА» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19, оф. 710, код ЄДРПОУ 35551613) судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 17.01.2024.
Суддя Р.І. Кузан