про повернення позовної заяви
17 січня 2024 рокусправа №380/30430/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5802-9080/5807 від 23.11.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5802-9080/5807 від 23.11.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року із урахуванням раніше виплачених сум.
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді від 01.01.2024 року позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків, зокрема, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску (десять днів з дня вручення цієї ухвали).
16.01.2024 року від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій посилається на відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів. Водночас вказала, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилається на протиправність дій пенсійного органу щодо перерахунку пенсії, що дає підстави для застосування до спірних правовідносин спеціальних строків, визначених ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) і ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві, виходячи з наступного.
За приписами ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частинами 1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд враховує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як видно з матеріалів позовної заяви, у листопаді 2021 року позивач отримав спірну довідку Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5802-9080/5807 від 23.11.2021 року, на підставі якої хоче зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року.
Натомість, активні дії щодо реалізації свого права на перерахунок пенсії з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року позивач почав вчиняти лише у вересні 2023 року, підтвердженням чого є наявна серед матеріалів позовної заяви копія заяви представника позивача від 27.09.2023 року.
Крім цього, з відомостей автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» суддя встановив, що позивач у березні 2022 року вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (справа №380/5303/22), в якому просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі тієї ж довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5802-9080/5807 від 23.11.2021 року, однак не з 01.01.2018 року, а з 01.04.2019 року.
Вказане, на переконання суду, свідчить про обізнаність позивача про порушення його права на перерахунок пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5802-9080/5807 від 23.11.2021 року.
До суду з даним позовом позивач звернувся 27.12.2023 року, втім будь-яких об'єктивних чи суб'єктивних обставин, які б позбавляли його можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, не вказав.
При цьому, суд не враховує посилання позивача на те, що встановлений КАС України строк не застосовується до спірних правовідносин з огляду на положення ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки за змістом наведених норм, строк давності не застосовується лише до вимог щодо виплати нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії пенсійним органом нараховані не були.
Такий висновок щодо застосування ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у подібних правовідносинах міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі №758/2471/17, від 29.04.2020 року у справі №490/9535/16-а та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на практику Верховного Суду, згідно якої при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави та про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період, оскільки від вказаних висновків Верховний Суд відступив в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19.
Крім цього, суд звертає увагу і на те, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не може вважатись поважними причинами пропуску строку.
До всього, право позивача на перерахунок пенсії пов'язується з нормами законодавства, а не з судовою практикою.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не наведено жодних обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а судом таких не встановлено.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.9 ч.4 ст.169 КАС України, а саме - повернення позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що в силу вимог ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович