17 січня 2024 рокусправа № 380/22724/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2), в якому просить
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправними та скасувати рішення №134250009959 від 27.07.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 19.11.1981 по 22.11.1983 служба в рядах радянської армії, з 08.04.1985 по 05.11.1986 бетонником МБУ №2, у ВАТ "Білоруське УПНП і КРС" з 17.01.2005 по 31.08.2008 на посаді водія, роботу у ТзОВ "Варйоганська транспортна компанія 2" з 01.09.2008 по 06.04.2009 на посаді водія, з 17.04.2009 по 12.02.2010 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 19.03.2010 по 09.09.2010 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 10.09.2010 по 10.08.2011 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 18.08.2011 по 03.01.2013 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 19.04.2013 по 15.07.2016 ВАТ "Білоруське УПНП і КРС" на посаді водія, 27.07.2016 по 28.09.2016 у ВАТ "Карпати Сервіс" на посаді водія, 25.11.2016 по 21.11.2017 у ВАТ "Карпати Сервіс" на посаді водія, 01.02.2018 по 26.12.2018 у ВАТ "Карпати Сервіс" на посаді водія на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 , дата заповнення 19.03.1984;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 20.05.2023.
Ухвалою від 03.10.2023 відкрите спрощене провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення подав: трудову книжку серії НОМЕР_2 ; військовий квиток серії НОМЕР_3 ; довідки про заробітну плату та атестацію робочих місць, паспорт та код.
Рішенням № 134250009959 від 27.07.2023 про відмову у призначенні пенсії визначено, що призначити пенсію по віку згідно заяви від 20.07.2023 року неможливо, через те, що страховий стаж становить 18 років 10 місяців 14 днів. До страхового стажу не враховано періоди військової служби з 19.11.1981 по 22.11.1983, оскільки у військовому квитку НОМЕР_3 наявне дописування дати демобілізації, період роботи з 08.04.1985 по 05.11.1986 оскільки у записах трудової книжки НОМЕР_1 наявне безпідставне виправлення дати звільнення, з 17.01.2005 по 26.12.2018 року період роботи в російській федерації.
Вважає спірне рішення протиправним та просить суд задовольнити позов.
Відповідач 1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою (встановленого взірця) від 20.07.2023 щодо призначення пенсії за віком, до якої долучено пакет документів. З 1 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України під час опрацювання заяв на призначення та перерахунок пенсій застосовують принцип екстериторіальності, який передбачений постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. Розглянувши заяву позивача від 20.07.2023, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 27.07.2023, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону 1058, про що повідомлено заявника листом.
Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач 2 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову мотивуючи тим, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано наступні періоди роботи: - період військової строкової служби, оскільки у військовому квитку НОМЕР_3 наявне дописування дати демобілізації; - період роботи з 08.04.1985 по 05.11.1986, оскільки у записах трудової книжки НОМЕР_2 наявне без підставне виправлення дати звільнення; - з 17.01.2005 по 26.12.2018, оскільки з 1 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 згідно листа Мінсоцполітики №411/0/2-23/54 від 12.01.2023.
Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 20.07.2023 до ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою та необхідними документами на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 22-1, якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Рішенням від 27.07.2023 №134250009959 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило позивачу у призначенні пенсії.
Не погодившись із від мовою, позивач звернувся до суду.
Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 обґрунтована наступним: «…Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення за призначення пенсії за віком - 20.07.2023. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 60 років. Вік заявника - 60 років 2 місяці 1 день. Необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” становить 30 років. Страховий стаж особи становить - 18 років 10 місяців 14 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за наданими документами до страхового стажу не враховано періоди:
- період військової строкової служби, оскільки у військовому квитку НОМЕР_3 наявне дописування дати демобілізації.
- період роботи з 08.04.1985 по 05.11.1986 роки, оскільки у записах трудової книжки НОМЕР_2 наявне без підставне виправлення дати звільнення.
- з 17.01.2005 по 26.12.2018 - періоди роботи в російській федерації. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
В зв'язку з цим, до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території РСФСР по 31.12.1991 Не працює з 09.07.2019. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату (відповідно наданих документів) - 20.05.2028…».
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд застосовує наступні правові норми.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ст.26 Закону №1058- ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Щодо неврахування відповідачам 2 «період роботи з 08.04.1985 по 05.11.1986 роки, оскільки у записах трудової книжки НОМЕР_2 наявне без підставне виправлення дати звільнення», суд зазначає наступне.
У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 є записи № 5,6,7:
Львівське мостове ремонтно-будівельне управління № 2:
5. 08.04.1985 - Прийнятий бетонщиком 2 розряду на час будівництва мосту у с. Зубриця. Наказ № 25-к від 08.04.1985.
6. 05.05.1985 - Переведений водієм ІІІ класу. Наказ № 33-к від 05.05.1985.
7. 05.11.1986 - Звільнений з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП УРСР. Наказ № 78-к від 05.11.1986.
Суд зауважує, що у записі № 7 у році «1986» є виправлення у цифрі «9».
У спірний період роботи позивача діяв Закон України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ)
До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (ст.56. Закону №1788-ХІІ).
Згідно ст.62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка. Лише при наявності неправильності чи неточності записів у трудовій книжці, для підтвердження стажу приймаються до уваги інші документи (довідки, виписки із наказів, особові рахунки).
Із дослідженої копії трудової книжки позивача, яка міститься в матеріалах справи, суд встановив, що у записі № 7 у році «1986» є виправлення у цифрі «9», це виправлення стосується наведення цифри «9» темнішим кольором та жодним чином не впливає на рік звільнення, оскільки стосується сотень і дата звільнення не може бути на сотню більшою або меншою.
Відтак суд вважає безпідставним неврахування до трудового стажу позивача період роботи з 08.04.1985 до 05.11.1986 у Львівському мостовому ремонтно-будівельному управлінні № 2.
Щодо не зарахування до стажу роботи періоду із 17.01.2005 до 26.12.2018, суд зазначає наступне.
У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 серед інших містяться наступні записи щодо яких виник спір:
ВАТ «Білоруське УПНП і КРС»:
№ 19 -17.01.2005 - прийнятий на роботу водієм І класу в автоексплуатаційний цех. Наказ № 82-К від 17.01.2005;
№ 20 - 31.08.2008 - звільнений у зв'язку із переведенням. Наказ від 25.08.2008 № 2200-к;
ТзОВ «Варйоганська транспортна компанія 2»:
№ 21 - 01.09.2008 - прийнятий по переведенню водієм автомобіля 5 розряду в автоколону № 6 вахтовим методом роботи. Наказ від 01.09.2008 № 483-к;
№ 22 - 06.04.2009 звільнений за власним бажанням. Наказ від 06.04.2009 № 401-к;
№ 23 - 17.04.2009 прийнятий тимчасово водієм автомобіля 5 розряду вахтовим методом роботи. Наказ від 17.04.2009 № 469-к;
№ 24 - 12.02.2010 звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Наказ від 24.12.2009 № 1443-к;
№ 25 - 19.03.2010 прийнятий тимчасово водієм автомобіля 5 розряду вахтовим методом роботи. Наказ від 19.03.2010 № 413-к;
№ 26 - 09.09.2010 звільнений за згодою сторін. Наказ від 09.09.2010 № 1161-к;
№ 27 - 10.09.2010 прийнятий тимчасово водієм автомобіля 5 розряду вахтовим методом роботи. Наказ від 10.09.2010 № 1163-к;
№ 28 - 10.08.2011 звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Наказ від 11.08.2011 № 971-к;
№ 29 - 10.08.2011 запис № 28 зроблений помилково;
№ 30 10.08.2011 звільнений у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Наказ від 10.08.2011 № 963/1-к;
№ 31 - 18.08.2011 прийнятий тимчасово водієм автомобіля 5 розряду вахтовим методом роботи. Наказ від 17.08.2011 № 1028-к;
№ 32 - 03.01.2013 звільнений за п. 3 частини першої ст. 77 трудового кодексу російської федерації. Наказ від 24.12.2012 № 988-к;
ВАТ «Білоруське УПНП і КРС»:
№ 33 - 19.04.2013 прийнятий водієм автомобіля 5 розряду в автоколону № 2 цеху технологічного транспорту № 2 вахтовим методом роботи. Наказ від 19.04.2015 № 1345-к;
№ 34 - Відкрите акціонерне товариство «Білоруське УПНП і КРС» змінило назву;
№ 35 - 15.07.2016 трудовий договір розірваний за згодою сторін. Наказ від 12.07.2016 № 589-к;
ВАТ "Карпати Сервіс":
№ 36 - 27.07.2016 прийнятий водієм відповідно до дозволених категорій автотранспортного виробництва за вахтово-експедиційним методом роботи. Наказ № 27.07.2016 № 191к;
№ 37 - 28.09.2016 звільнений за п. 5 частини першої ст. 327.6 трудового кодексу російської федерації. Наказ від 28.09.2016 № 272к;
№ 38 - 25.11.2016 прийнятий водієм відповідно до дозволених категорій автотранспортного виробництва за вахтово-експедиційним методом роботи. Наказ № 25.11.2016 № 353к;
№ 39 - 21.11.2017 звільнений за п. 5 частини першої ст. 327.6 трудового кодексу російської федерації. Наказ від 21.11.2017 № 308к;
№ 40 - 01.02.2018 прийнятий водієм відповідно до дозволених категорій автотранспортного виробництва за вахтово-експедиційним методом роботи. Наказ № 01.02.2018 № 26к;
№ 41 - 26.12.2018 звільнений за п. 3 частини першої ст. 77 трудового кодексу російської федерації. Наказ від 26.12.2018 № 277к;
Підставою для не зарахування цих періодів у спірному рішенні зазначено «…- з 17.01.2005 по 26.12.2018 - періоди роботи в російській федерації. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежності Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. …».
Із приводу цього суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так само, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (надалі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 названого Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У відповідності до абзаців першого, другого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов'язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн"" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Частиною 2 статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Записи про періоди роботи позивача в російській федерації, виконані в трудовій книжці, засвідчені чітким відтиском печатки відповідного підприємства та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості. Протилежного відповідачами не зауважено та судом не встановлено.
Суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За правилами частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Відтак, до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.
Згідно з приписами Угод між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (Угода у галузі пенсійного забезпечення, чинною станом на дату прийняття відповідачем-1 оскарженого рішення) та про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Згідно зі статтею 1 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Відповідно до статті 6 зазначеної Угоди у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Доводи відповідачів щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача період роботи в російській федерації з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 29.11.2022 № 1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана постанова набрала чинності лише 02.12.2022, натомість у період роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Із наведених вище підстав суд також вважає необґрунтованою як підставу для відмови у зарахуванні позивачу спірного стажу ту обставину, що у червні 2022 року російська федерація денонсувала Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак, з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Також суд відмічає, що факт перебування у трудових відносинах із ВАТ "Білоруське УПНП і КРС", ТзОВ "Варйоганська транспортна компанія 2" підтверджується довідками, виданими позивачу цими компаніями та долученими ним до заяви на призначення пенсії: від 30.11.2018 № 449, виданої ВАТ "Білоруське УПНП і КРС" та від 30.11.2018 № 115, виданої ТзОВ "Варйоганська транспортна компанія 2".
Відтак суд приходить до висновку про необхідність зарахування позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком періодів роботи у російській федерації: з 08.04.1985 по 05.11.1986 бетонником МБУ №2, у ВАТ "Білоруське УПНП і КРС" з 17.01.2005 по 31.08.2008 на посаді водія, роботу у ТзОВ "Варйоганська транспортна компанія 2" з 01.09.2008 по 06.04.2009 на посаді водія, з 17.04.2009 по 12.02.2010 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 19.03.2010 по 09.09.2010 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 10.09.2010 по 10.08.2011 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 18.08.2011 по 03.01.2013 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 19.04.2013 по 15.07.2016 ВАТ "Білоруське УПНП і КРС" на посаді водія, 27.07.2016 по 28.09.2016 у ВАТ "Карпати Сервіс" на посаді водія, 25.11.2016 по 21.11.2017 у ВАТ "Карпати Сервіс" на посаді водія, 01.02.2018 по 26.12.2018 у ВАТ "Карпати Сервіс".
Щодо позову у частині зарахування позивачу до страхового стажу періоду з 19.11.1981 по 22.11.1983 служба в рядах радянської армії, суд зазначає наступне.
Підставою для відмови у зарахуванні до стажу вказаного періоду у спірному рішенні зазначено наступне: «… оскільки у військовому квитку НОМЕР_3 наявне дописування дати демобілізації…».
Суд не погоджується із таким твердженням оскільки військовому квитку ОСОБА_1 НОМЕР_3 зазначена дата демобілізації 22.11.1983. Така сама дата демобілізації зазначена у трудовій книжці позивача.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Як суд зауважував вище у пенсійного органу наявні повноваження щодо отримання інформації про періоди трудової діяльності особи, відтак у разі сумніву у даті, відповідач 1 мав повноваження на звернення до Львівського обласного територіального центу комплектування та соціальної підтримки із відповідним запитом.
Відтак період військової служби позивача з 19.11.1981 по 22.11.1983 належить до зарахування позивачу до загального страхового стажу.
Отже за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що позивачу протиправно не зараховані до трудового стажу періоди роботи з 19.11.1981 по 22.11.1983 служба в рядах радянської армії, з 08.04.1985 по 05.11.1986 бетонником МБУ №2, у ВАТ "Білоруське УПНП і КРС" з 17.01.2005 по 31.08.2008 на посаді водія, роботу у ТзОВ "Варйоганська транспортна компанія 2" з 01.09.2008 по 06.04.2009 на посаді водія, з 17.04.2009 по 12.02.2010 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 19.03.2010 по 09.09.2010 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 10.09.2010 по 10.08.2011 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 18.08.2011 по 03.01.2013 "Варйоганська транспортна компанія 2" на посаді водія, 19.04.2013 по 15.07.2016 ВАТ "Білоруське УПНП і КРС" на посаді водія, 27.07.2016 по 28.09.2016 у ВАТ "Карпати Сервіс" на посаді водія, 25.11.2016 по 21.11.2017 у ВАТ "Карпати Сервіс" на посаді водія, 01.02.2018 по 26.12.2018 у ВАТ "Карпати Сервіс", а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком з 20.05.2023, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу та обраховувати загальний стаж роботи позивача на посадах, з урахуванням вимог Законів України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на день звернення із заявою про призначення пенсії, враховуючи значну кількість періодів, які необхідно обрахувати та їх різну тривалість.
Суд відмічає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду з дати звернення за призначенням пенсії .
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №134250009959 від 27.07.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до загального страхового стажу період служби в рядах радянської армії з 19.11.1981 по 22.11.1983; період роботи з 08.04.1985 по 05.11.1986 у Львівському мостовому ремонтно-будівельному управлінні №2; періоди роботи з 17.01.2005 по 31.08.2008, з 19.04.2013 по 15.07.2016 у ВАТ "Білоруське УПНП і КРС"; періоди роботи з 01.09.2008 по 06.04.2009, з 17.04.2009 по 12.02.2010, 19.03.2010 по 09.09.2010, 10.09.2010 по 10.08.2011, 18.08.2011 по 03.01.2013 у ТзОВ "Варйоганська транспортна компанія 2"; періоди роботи з 27.07.2016 по 28.09.2016, 25.11.2016 по 21.11.2017, 01.02.2018 по 26.12.2018 у ВАТ "Карпати Сервіс" та вирішити питання про призначення пенсії за віком з дати звернення за призначенням пенсії з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса: 49049, м. Дніпро, Набережна Перемоги, 26) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн, 40 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн, 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна