15 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4072/22
провадження № 2-ап/340/54/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (вул. Театральна, 9, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 20001585)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 09.04.2012 по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та базового місяця березень 2018 року за період з 01.03.2018 по 27.11.2019 року;
2) зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 09.04.2012 по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та за період з 01.03.2018 по 27.11.2019 року базового місяця березень 2018;
3) зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати індексації грошового забезпечення за період з 09.04.2012 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року.
4) стягнути судові витрати у справі.
Вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу за контрактом в Управлінні УСБУ в Кіровоградській області, з якої був звільнений 27.11.2019.
З'ясувавши, що відповідачем усупереч вимог чинного законодавства не нараховувалась індексація грошового забезпечення, позивач змушений був звернутись до суду, та рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі №340/2538/20 було зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 09.04.2012 по 27.11.2019.
Водночас, позивач зазначає, що відповідачем на виконання рішення суду індексацію грошового забезпечення нараховано та виплачено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме - застосовано неналежний «базовий» місяць для її нарахування, що призвело до істотного заниження розміру нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 09.09.2022 року (суддя Пасічник Ю.П.) відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 10).
Ухвалою суду від 03.10.2022 провадження у справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України - у зв'язку з наявністю рішення суду у справі 340/2538/20 про той самий предмет, з тих самих підстав та між тими самими сторонами (а.с. 22-24).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.10.2022, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 40-41).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.11.2023, справу передано для розгляду судді Науменку В.В. (а.с. 43).
Ухвалою від 14.11.2023 справу прийнято суддею до свого провадження, вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 44).
Від відповідача 27.09.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідачем позовні вимоги не визнано, у задоволені позову відповідач просить відмовити. Зазначає, що позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, а вимоги останнього щодо визначення «базовими» місяців - січня 2008 та березня 2018 вважає необґрунтованими (а.с. 12-19).
Інших заяв по суті справи від сторін до суду не надходило.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом з наявних матеріалів справи та змісту позову встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом в Управлінні УСБУ в Кіровоградській області у період з 09.04.2012 по 27.11.2019.
Вважаючи, що відповідач у період служби позивача протиправно не здійснював індексацію його грошового забезпечення, позивач звернувся з відповідною позовною заявою до суду, та рішенням Кіровоградського окружного суду від 09.02.2021 у справі 340/2538/20 було визнано протиправною бездіяльність УСБУ в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення та зобов'язано УСБУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 09.04.2012 по 27.11.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначене рішення набрало законної сили.
Водночас, після проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу останній наполягає на неправильності таких нарахувань, оскільки вони проводились не з врахуванням базового місяця - січня 2008 року (за період з 09.04.2012 по 28.02.2018) та березня 2018 року (за період з 01.03.2018 по 27.11.2019), що призвело до зменшення сум, які підлягали виплаті позивачу.
Не заперечуючи викладені позивачем обставини, відповідач вважає безпідставним застосування «базових» місяців, на яких наполягає позивач, для вирахування індексації грошового забезпечення останнього.
Позивач вважає такі доводи та дії відповідача протиправними та наполягає на необхідності проведення індексації грошового забезпечення за спірний період, вказуючи базовим місяцем для обрахунку індексації - січень 2008 року (за період з 09.04.2012 по 28.02.2018) та березень 2018 року (за період з 01.03.2018 по 27.11.2019), оскільки саме у вказаних місяцях мали місце підвищення окладів військовослужбовців, а також наполягає на компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, що й обумовило необхідність звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Грошове забезпечення військовослужбовців врегульовано статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 року - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Отже, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є так званий базовий місяць, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.
Як зазначено вище, пункт 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013, що діє з 01.12.2015, пов'язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.
Суд констатує, що будь-якої дискреції у визначенні початку обчислення зростання індексу споживчих цін зазначена норма Порядку 1078 не передбачає.
Крім цього, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 28.04.2016 №201/10/137-16, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, єдиною підставою для визначення початку обчислення зростання індексу споживчих цін, тобто для визначення «базового» місяця для обчислення індексації грошового забезпечення, є підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.
Судом встановлено, що розмір посадового окладу за посадою позивача, як військовослужбовця, в період з 01.01.2008 до 28.02.2018 був визначений постановою КМУ від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців. Постанова №1294 набрала чинності 01.01.2008.
Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося лише 01.03.2018, з набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, саме січень 2008 року слід вважати «базовим» місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, оскільки саме в цей місяць востаннє підвищувалися посадові оклади військовослужбовців в Україні у вказаний період, а починаючи з 01.03.2018 таким місяцем є березень 2018 року.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (до прикладу, постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі N 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі N 806/2208/17).
З наведеного слідує логічний висновок, що у спірному періоді (з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року) повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку N 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року N 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року; а починаючи з 01.03.2018 року таким «базовим» місяцем є березень 2018.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду щодо застосування положень Порядку № 1078 у подібних правовідносинах викладені у постановах від 10 вересня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, від 5 лютого 2020 року у справі № 825/565/17, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а.
Суд не приймає доводів відповідача про те, що ним проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження таких виплат, не надано розрахунку нарахованої та виплаченої індексації позивачу із зазначенням місяців, які було застосовано для обчислення індексу споживчих цін про розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців), незважаючи на те, що судом такі дані витребовувались у відповідача згідно ухвали від 14.11.2023 року.
Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, та саме суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 6 статті 77 КАС України).
За таких обстави, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем обставин, на які він посилається в обґрунтування правомірності своїх дій.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, а за період з 1 березня 2018 року до 27 листопада 2019 року включно із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) березень 2018 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, що стосується вимог позивача про застосування базового місяця - січня 2008 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 09.04.2012 по 30.11.2015, суд зазначає про безпідставність таких позовних вимог.
Так, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації було поставлено у залежність від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, починаючи лише з грудня 2015 року, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року N 1013, якою було внесено зміни до Порядку N 1078, про що судом вище надавалась оцінка.
Таким чином, вимоги позивача про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 09.04.2012 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо права позивача на виплату компенсації у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян відповідно до законодавства, суд виходить з наступного.
Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Необхідно врахувати, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону N 2050-III, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі N 240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Ухвалюючи постанову у справі N 240/11882/19 Верховний Суд виходив із аналізу зазначених норм Закону N 2050-III, який дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року N 9-рп/2013.
У справі N 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону N 2050-III формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Враховуючи аналогічні висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року N 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі N 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі N 803/203/17, Верховний Суд у справі N 240/11882/19 прийшов до висновку про те, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону N 2050-III дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
З урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Подібна правова позиція також була висловлена Верховним Судом у постановах від 20 грудня 2019 року у справі N 822/1731/16, від 13 березня 2020 у справі N 803/1565/17, від 21 січня 2020 року у справі N 826/15879/18, від 29 квітня 2021 року у справі N 240/6583/20, від 21 березня 2023 року у справі N 620/7687/21.
Отже, у вказаній частині позов також є обґрунтованим.
Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (надалі - Порядок №44).
Відповідно до змісту зазначеного Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ).
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Оскільки судом встановлено, що позивач має статус військовослужбовця, виплата йому нарахованих сум компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, має бути здійснена з урахуванням компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході розгляду справи відповідач не довів суду правомірність своїх дій, а тому суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправність своїх дій щодо неналежного проведення індексації грошового забезпечення позивача за період 01.12.2015 до 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 27.11.2019, а права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, за період з 01.03.2018 по 27.11.2019 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березня 2018 року, а також нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2001 №159, з урахуванням компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44.
За таких підстав, позов підлягає частковому задоволенню.
Доказів понесення сторонами судових витрат до суду не надано.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (вул. Театральна, 9, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 20001585) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо неналежного нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 27.11.2019 включно.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), та за період з 01.03.2018 року по 27.11.2019 року включно із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.11.2019 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, з урахуванням компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. N 44.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО