Рішення від 18.01.2024 по справі 340/7389/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/7389/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (через представника - адвоката Мусієнка В.В.) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним і скасувати наказ №1038 від 18.07.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області", в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади; визнати протиправним та скасувати наказ №441 о/с від 18.08.2023; поновити його на посаді начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення його на посаді.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із порушенням принципу індивідуальності застосування дисциплінарного стягнення, оскільки проступок був вчинений його підлеглим.

У встановлений судом строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог вказує, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. Сам факт вчинення підпорядкованими особовим складом порушень службової дисципліни свідчить про неналежне виконання посадових обов'язків , а отже, дисциплінарне стягнення було застосовано правомірно.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнім зазначено про те, що постановою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 08.09.2023 у справі 941/1027/23 закрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (підлеглого позивача) у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того звертає увагу, що контроль за організацію роботи ОСОБА_2 здійснює начальник сектору взаємодії з громадами управління превентивної діяльності ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 ..

Від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. В поданому запереченні представник відповідача вказує, що відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності підлеглого ОСОБА_1 не спростовує наявності в його діях складу дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту має бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Також судом враховано додаткові пояснення представника відповідача в частині, що стосується переведення ОСОБА_1 .

При цьому, суд зазначає, що спірні накази, правомірність винесення яких перевіряється в межах адміністративної справи №340/7389/23 є чинними, що свідчить про наявність спору між сторонами щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Ухвалою суду від 14 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року у зупиненні провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року викликано в судове засіданні, у якості свідків: начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області полковника поліції Володимира Кальядта інспектора відділу службових розслідувань управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Романа Бойка.

Від представників сторін надійшли письмові заяви про подальший розгляд в порядку письмового провадження.

Суд, на підставі усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання 20.12.2023 року, подальший розгляд справи вирішив проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач з 2001 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ, а з 2015 року - проходив службу в Головному управлінні Національної поліції (ГУНП) в Кіровоградській області (а.с.88-90 т.1).

Наказом від 14.01.2021 № 8/о/с року призначений на посаду начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області (а.с.97 т.1).

Рапортом підполковника поліції ОСОБА_4 від 09.07.2023 року №853/48/2023 від 18.07.2023 начальнику ГУНП у Кіровоградській області повідомлено, що 09.07.2023 о 22.30 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області надійшла інформація про те, що цього ж дня, близько 21.40 в смт Балахівка Олександрійського району Кіровоградської області між поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_2 , з місцевими жителями виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля та почав рух, у ході чого здійснив наїзд на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , чим було спричинено тілесні ушкодження (а.с.81-82,т.1).

Наказом ГУНП в Кіровоградській області від 11.07.2023 № 983 за даним фактом розпочато службове розслідування (а.с.83 т.1).

Висновком службового розслідування за фактами, викладеним у рапорті т.в.о начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції Якубенка Ю.С. від 09.07.2023 року №853/48/2023 від 18.07.2023 року встановлено, що позивачем допущено порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію”, пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпункту 1 пункту 1.3 розділу І, підпункту 1 пункту 2.3 розділу II Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських Головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2021 № 787. Рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с.238 т.1- а.с.1-29 т.2).

Наказом ГУНП в Кіровоградській області №1038 від 18.07.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області" до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади (а.с.74-76 т.1).

Наказом від 18.08.2023 №441 о/с "По особовому складу" полковника поліції ОСОБА_1 призначено старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (а.с.24 т.1).

Позивач, вважаючи вказані накази протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706; далі - Правила №1179).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Як установлено частиною першою статті 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно із статтею 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893.

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 1, пункту 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту, про невиконання вимог яких з боку позивача зазначено у спірному наказі, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки. Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

За змістом висновків Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №808/1089/17 керівник несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих.

Отже, керівник може бути притягнутий до відповідальності за неналежну організацію та координацію саме роботи підлеглих.

Суд зауважує, що з висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача, вбачається, що дисциплінарною комісією фактично не досліджувалися обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Перелік виявлених цим службовим розслідуванням порушень фактично позивача не стосується, а зазначення як у висновку службового розслідування, так і в спірному наказі про порушення ним тих чи інших норм є загальним і не має конкретного змістовного підтвердження.

Дослідивши спірний наказ суд зазначає, що в ньому відсутні чіткі формулювання вчинених позивачем дисциплінарних проступків.

Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного суду від 01 листопада 2022 року 380/3045/21.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 01.11.2022 року по справі №380/3045/21 “Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу”.

У спірному наказі наявне наступне формулювання: “…що виразилося у свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства, службової дисципліни, Присяги поліцейського, нездійсненні належного контролю за дотриманням службової дисципліни та законності підлеглими як у службовий, так і позаслужбовий час, недостатній профілактичні роботі із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчинення підлеглими правопорушень, що стало одним із чинників настання надзвичайної події за участі особового складу …”

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що формулювання у спірному наказі: “що виразилося свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства”, “нездійсненні належного контролю за дотриманням службової дисципліни”, тощо, є абстрактним, і не вказує на дії, які позивач вчинив або мав би вчинити для запобігання вчинення порушень його підлеглими.

По суті фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності слугували висновки відповідача стосовно допущених порушень іншим поліцейським, що не узгоджується із приписами частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер а отже, у даному випадку, має місце порушення принципу індивідуальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Між тим службовим розслідуванням не встановлено та під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку щодо вчинення дисциплінарного проступку позивача внаслідок неправомірних рішень або дій позивача.

Допитаний у судовому засіданні свідок інспектор відділу службових розслідувань управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 надав пояснення, які аналогічні обставинам, зазначеним у висновку службового розслідування. Також свідок вказав, що підставами притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стала його бездіяльність.

Відповідно до письмових пояснень, наданих свідком ОСОБА_8 , начальником управління превентивної діяльності ГУ НП у Кіровоградській області (а.с.110-114, т.2) встановлено, що вони дублюють висновки службового розслідування.

При цьому, у висновку службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , як керівником підрозділу поліції постійно вживались заходи щодо недопущення надзвичайних подій за участю особового складу, ним неодноразово особисто доводилось до особового складу відділу превенції та секторів поліцейської діяльності інформацію про надзвичайні події, які відбулися в Україні за участі поліцейських, вимоги нормативних документів у сфері антикорупційного законодавства, покращення і недопущення порушень дисципліни та законності.

Вказане підтверджується підтверджено відомістю від 12.01.2023 про ознайомлення особового складу Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з Дисциплінарним статутом Національної поліції України, наказом МВС України “Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських” № 1179 від 09.11.2016, наказом НПУ “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції” від 19.07.2022 № 507 (а.с.158-159 т.1), відомістю про ознайомлення особового складу Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з надзвичайними подіями та іншими подіями, які сталися за участю поліцейських у період з 20.03.2023 по 26.03.2023 (а.с.156-157 т.1), та наказом НПУ “Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції” від 19.07.2022 № 507, відомістю від 26.05.2023 про ознайомлення особового складу Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з Правилами внутрішнього розпорядку для поліцейських Головного управління, територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів ГУНП в Кіровоградській області № 787 від 01.12.2021 тощо (а.с.160 т.1).

Зазначене також випливає із пояснень ОСОБА_1 (а.с.218 т.1).

Крім того, у висновку про результати службового розслідування за фактами зазначено, що з початку 2023 року на території обслуговування Олександрійської РВП прослідковується динаміка щодо зменшення кількості вчинених тяжких тілесних ушкоджень, у т.ч., що спричинили смерть потерпілого, розбійних нападів. Задовільні результати роботи щодо виявлення та документування фактів незаконного обігу наркотиків та незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами та вибухівкою. Розкритих тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, у т.ч. крадіжок, незаконних заволодінь транспортними засобами, шахрайств, наркозлочинів, фактів незаконного поводження зі зброєю, боєприпасами та вибухівкою перебуває на належному рівні. Також, розкриті зареєстровані у звітному періоді умисні вбивства., тяжкі тілесні ушкодження, розбої, грабежі (а.с.238-250,т.1- а.с.1-29 т.2).

Отже, викладені обставини свідчать, що вказані факти, що в цілому можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 сумлінно виконував свої посадові обов'язки, вживаючи заходів щодо недопущення надзвичайних подій за участі особового складу.

Відповідно до ч.3 ст.19 Статуту під час визначення виду стягнення враховується характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Враховуючи наведені норми Статуту, характер проступку позивача, особу порушника, його поведінку, можна дійти висновку, що застосований вид дисциплінарного стягнення не відповідає характеру проступку позивача.

У висновку службового розслідування зафіксовано, що ОСОБА_1 за час проходження служби в ГУНП в Кіровоградській області зарекомендував себе позитивно. За результатами соціометричного дослідження оцінки ділових та особистісних якостей психологами УКЗ в Кіровоградській області встановлено, що ОСОБА_1 є авторитетом у професійній сфері, йому притаманні організаторські здібності, приємний в спілкуванні, вміє налагоджувати міжособистісні взаємини, що говорить про високий його рейтинг як керівника.

Також зазначено, що за час проходження служби в поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності притягувався 5 разів, виключно за недоліки у службовій діяльності. Заохочувався 9 разів. Діючих дисциплінарних стягнень немає. Під час проведення службового розслідування встановлено, що обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених частинами 4, 5 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, є наявність дев'яти заохочень. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, не встановлено (а.с.59-69, т.1)..

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що в справі №340/7177/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління НП у Кіровоградській області прийнято рішення, яким встановлено правомірність наказів винесених щодо нього, оскільки предметом розгляду в межах даної справи не є надання оцінки правомірності дій ОСОБА_2 .

При цьому сам факт скоєння ОСОБА_2 дисциплінарного проступку в поза робочий час не можливо ставити в провину позивачу та робити висновок про його бездіяльність з посиланням лише на один факт підлеглості.

З огляду на встановлені фактичні обставини, суд вважає, що в ході проведення службового розслідування відповідачем стосовно позивача не встановлено як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони дисциплінарного проступку, ступінь вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність. Висновок службового розслідування не містить відповідних даних.

При цьому суд зазначає, що дисциплінарне покарання особи, вина якої не доведена належними та допустимими доказами, не може вважатись результатом ефективного розслідування. Більш того, суд звертає увагу, що до позивача застосовано одне з найсуворіших дисциплінарних стягнень, при цьому неможливість застосування інших (зауваження, догана, сувора догана, тощо), які передують застосованому, жодним чином не мотивовано. При цьому, як видно з висновку службового розслідування, в ньому констатовано, що за період проходження служби в поліції ОСОБА_1 за місцем проходження служби характеризується позитивно.

Отже, на думку суду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за вчинення якого до нього застосовано спірне дисциплінарне стягнення.

Зокрема, відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, що визначають обсяг завдань, доручених посадою, у тому числі, здійснення контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Крім того, з висновків службового розслідування в частині, що стосується позивача, вбачається, що дисциплінарною комісією фактично не досліджувалися обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Перелік виявлених цим службовим розслідуванням порушень фактично позивача не стосується, а зазначення як у висновку службового розслідування, так і в спірному наказі про порушення ним тих чи інших норм є загальним і не має конкретного змістовного підтвердження.

В порушення вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893 висновок службового розслідування в частині, що стосується позивача, не містить обставин щодо вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку (часу, місця, способу його вчинення, об'єктивна та суб'єктивна сторона).

На думку суду, відповідачем не дотримано критерію обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та пропорційності, оскільки, приймаючи рішення про наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, не враховано всіх обставин, які мали бути враховані, та не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані оскаржувані рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні інкримінованого йому дисциплінарного проступку є недоведеною, а відтак висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.1 частини 1 статті 18 , ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України також є необгрунтованим та неправомірним.

Викладене свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про оскарження акта індивідуальної дії - наказу ГУНП в Кіровоградській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області » від 18.07.2023 № 1038 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, з урахуванням вимог статті 245 КАС України, підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасування такого акта в частині, що стосується позивача.

Як наслідок підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції Кіровоградській області від 18.08.2023 року № 441 о/с в частині призначення полковника поліції ОСОБА_1 старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області , звільнивши з посади начальника Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, оскільки цей наказ є реалізацією дисциплінарного стягнення ( про що прямо зазначено в наказі ) у відношенні позивача на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області » від 18.07.2023 № 1038

Щодо поновлення позивача на посаді начальника Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, то суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відтак, позивач підлягає поновленню на посад начальника Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області з дня незаконного звільнення ( з 18 липня 2023 року ).

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ №1038 від 18.07.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області", в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.

Визнати протиправним та скасувати наказ №441 о/с від 18.08.2023.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області в Кіровоградській області з 18 липня 2023 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 40108709) на користь ОСОБА_1 (ін.код - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО

Попередній документ
116392552
Наступний документ
116392554
Інформація про рішення:
№ рішення: 116392553
№ справи: 340/7389/23
Дата рішення: 18.01.2024
Дата публікації: 22.01.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.09.2024)
Дата надходження: 01.09.2023
Предмет позову: визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
Розклад засідань:
06.10.2023 10:30 Кіровоградський окружний адміністративний суд
14.11.2023 10:00 Кіровоградський окружний адміністративний суд
24.11.2023 13:00 Кіровоградський окружний адміністративний суд
12.12.2023 10:00 Кіровоградський окружний адміністративний суд
20.12.2023 10:00 Кіровоградський окружний адміністративний суд